Постанова

від 13.02.2008 по справі 9/660-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/660-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"13" лютого 2008 р.                                                            Справа №9/660-А

за позовом  Прокурора Полонського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Полонському районі м. Полонне  

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра"

     с. Сягрів Полонського району   

        про стягнення 20700,00 грн. податку на додану вартість

 Суддя  Олійник Ю.П.                   Секретар судового засідання Морзюк О.А.

Представники сторін:

          від позивача -   Герасимчук О.О. –за дов. від 9.01.08

          від відповідача  -  не з'явився

У судовому   засіданні   оголошено вступну  і  резолютивну   частину    постанови  згідно ст.160 КАС України.

          Прокурор в інтересах позивача у позовній заяві та  представник позивача у судовому засіданні просять стягнути з відповідача 20700,00 грн. заборгованості по податку на додану вартість  по позабюджетних спеціальних рахунках відповідно до ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість” та п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками-платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6.02.99 №271. Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що в порушення норм чинного законодавства  відповідачем за період з грудня 2004 по липень 2006р. не перераховано на спеціальний рахунок кошти в сумі 20700,00грн., відповідно їх використано не за цільовим призначенням кошти. У зв'язку з цим дані кошти підлягають стягненню до бюджету у безспірному порядку.

         Відповідач , повідомлений належним чином по розгляд справи , письмових заперечень на позов не надав, представника у судове засідання не направив.  Тому спір вирішується з врахуванням п.8 ст. 35 КАС України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

За період з грудня 2004 року по липень 2006р. відповідачу належало перерахувати на спеціальний рахунок податок на додану вартість в сумі 30565,00 грн.

Дана заборгованість підтверджується поданими до податкового органу податковими деклараціями по ПДВ №1 від 19.08.05, 19.10.05, 18.11.05, 20.06.06, 18.08.06 та №2 від 18.10.04, 18.11.04, 17.12.04, 18.01.05, 14.02.05, 18.03.05, 21.06.05, 19.09.05, 19.10.05, 18.11.05, 20.12.05, 19.01.06, 20.02.06, 20.03.06, 20.04.06.

На підставі поданих відповідачем декларацій позивачем  складений розрахунок позовних вимог, згідно якого по декларації №1 не перераховано 1879грн. ,  по декларації №2 не перераховано 28686грн.  

Позивач, вважаючи, що не перераховані на спеціальний рахунок кошти є використаними не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до Державного бюджету, звернувся з до суду з позовом заявленим  прокурором .

               Досліджуючи  надані  докази,  оцінюючи  їх  в  сукупності, судом приймається до уваги  наступне.

Згідно п. 11.29 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість”  від  3.04.97 із змінами і  доповненнями сільськогосподарські товаровиробники не сплачують до бюджету ПДВ з операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів.

Згідно п. 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками-платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.1999 року № 271 на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва., включаючи: продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власно сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живого вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Не перераховані на окремий рахунок кошти за такою декларацією вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

          Зібраними у справі доказами підтверджується, що  відповідачем не перераховано на спеціальні рахунки суми податку на додану вартість, задекларовані в податкових деклараціях по ПДВ. Сума позову  у  розмірі 20700,00 грн. заявлена в   межах заборгованості . Кошти  використані не за цільовим призначенням та  підлягають стягненню до Державного бюджету  України у безспірному порядку. Натомість, відповідачем не надані докази перерахування коштів на спецрахунок  за період, що перевірявся.

       Судом враховується , що у разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку , контроль за чим здійснюється   органами  державної   податкової служби згідно  Закону  України „ Про  державну податкову   службу в   Україні”.

       За  таких обставин  позов   належить задовольнити.  

Керуючись ст.ст.4, 14, 69-71, 86,  104,  158-163, 167, 254-255, п.7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України , СУД  

                                                                  ПОСТАНОВИВ  :

ПОЗОВ ПРОКУРОРА ПОЛОНСЬКОГО РАЙОНУ В ІНТЕРЕСАХ ДЕРЖАВИ В ОСОБІ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ ІНСПЕКЦІЇ У ПОЛОНСЬКОМУ РАЙОНІ М. ПОЛОННЕ ДО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІСКРА" С. СЯГРІВ ПОЛОНСЬКОГО РАЙОНУ          ПРО СТЯГНЕННЯ 20700,00 ГРН.  ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ   ЗАДОВОЛЬНИТИ.

СТЯГНУТИ з СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІСКРА" С. СЯГРІВ ПОЛОНСЬКОГО РАЙОНУ, код 30449975 на КОРИСТЬ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ ІНСПЕКЦІЇ У ПОЛОНСЬКОМУ РАЙОНІ М. ПОЛОННЕ (вул. Л.Українки, 114а, код 3390761)  20700,00 ГРН.  (двадцять тисяч сімсот гривень 00 коп. )  ПДВ.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до  апеляційного  суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя