Постанова

від 29.02.2008 по справі 2-25/16001-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-25/16001-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

28 лютого 2008 року   Справа № 2-25/16001-2007

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Плута В.М.,

суддів                                                                      Гонтаря В.І.,

                                                                                          Горошко Н.П.,

за участю представників сторін:

позивача:          Сігітової Світлани Василівни, довіреність №  б/н   від 04.01.08,  Відкрите акціонерне товариство "Кримгідроспецбуд";

відповідача: Анкудінової Олени Миколаївни, довіреність №  128/1   від 27.02.08,  Закрите акціонерне товариство "Кримводбуд";

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Кримгідроспецбуд" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Копилова О.Ю.) від 17.12.2007 у справі № 2-25/16001-2007

за позовом           відкритого акціонерного товариства "Кримгідроспецбуд" (вул. К. Либкнехта, 39/41,Сімферополь,95000)

до           закритого акціонерного товариства "Кримводбуд" (вул. Плотинна, 9,Сімферополь,95007)

про стягнення 498816,72 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Кримгідроспецбуд” звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до закритого акціонерного товариства „Кримводбуд” про стягнення 498816,72 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що закритим акціонерним товариством „Кримводбуд”, як генпідрядником за контрактом № 12/3 від 06.02.1995 року не сплачено вартість робіт по будівництву водопроводу до водопостачанню м. Ялти з Вілінського водозабору у посушливі роки. Позивач посилається на той факт, що виконання робіт та наявність заборгованості в сумі 498816,72 грн. підтверджується довідками за формою № 3 за лютий-грудень 1995 року, актом від 03.01.1996 року, а також висновком спеціаліста по будівельно-технічним дослідженням.

Рішенням господарського суду АР Крим від 17.12.2007 року у справі № 2-25/16001-2007 у задоволенні позову відкритого акціонерного товариства „Кримгідроспецбуд” відмовлено.

При прийнятті рішення суд першої інстанції встановив, що питання про стягнення з закритого акціонерного товариства „Кримводбуд” заборгованості за контрактом № 12/3 від 06.02.1995 року являлось предметом розгляду в рамках іншої справи - № 2-18/4206-2002 за позовом ВАТ „Кримгідроспецбуд” до ЗАТ „Кримводбуд” про стягнення 374687,10 грн., де у задоволенні позовних вимог ВАТ „Кримгідроспецбуд” було відмовлено з підстав фактичної відсутності заборгованості.

Не погодившись з цим судовим актом, Відкрите акціонерне товариство „Кримгідроспецбуд” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов про стягнення з закритого акціонерного товариства „Кримводбуд” про стягнення 498816,72 грн. заборгованості задовольнити.

Доводи позивача в апеляційній скарзі полягають у неповному дослідженні судом першої інстанції фактичних обставин справи та не прийнятті до уваги того факту, що між сторонами у справі підписувалась додаткова угода від 01.07.1995 року, якою сума будівельних робіт була збільшена до 1546264,10 грн. та до якої увійшла вартість фактично виконаних робіт на суму 498816,00 грн.    

Представник відповідача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.    

З причини хвороби судді Борисової Ю.В., на підставі розпорядження в. о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду, у складі судової колегії було здійснено заміну на суддю Горошко Н.П.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 27 по 28 лютого 2008 року. У судове засідання 28 лютого 2008 року представники сторін не з`явились.     

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції виходячи з наступного.

06.02.1995 року між трестом “Кримгідроспецбуд” і КП “Кримводбуд” був укладений контракт субпідряду №12/3 на виконання будівельно-монтажних робіт по водопостачанню м. Ялти з Вілінського водозабору в посушливі роки.

Судовою колегією встановлено, що обсяг робіт за контрактом №12/3 від 06.02.1995 року визначався відрізком траси від пікету (ПК) 230 до ПК 287+40.

Пунктом 2 контракту № 12/3 визначено загальну вартість робіт - 73 млрд. крб., що складає 730000,00 грн. Джерелом фінансування робіт являється бюджет (пункт 4 Контракту).

Відповідно до наказу тресту “Кримгідроспецбуд” № 7/02 від 09.02.1995 року, фактичне виконання будівельних робіт доручено структурному підрозділу тресту без прав юридичної особи - БМУ-627.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у провадженні господарського суду АР Крим знаходилась справа № 2-18/4206-2002 за позовом ВАТ „Кримгідроспецбуд” до ЗАТ „Кримводбуд” про стягнення 374687,10 грн. Рішенням господарського суду АР Крим від 10-17.09.2002 року позовні вимоги ВАТ „Кримгідроспецбуд” про стягнення 374687,10 грн. було задоволено у повному обсязі. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2002 року вказане рішення господарського суду АР Крим було скасовано, у задоволенні позову ВАТ „Кримгідроспецбуд” відмовлено.

Так, підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ВАТ „Кримгідроспецбуд” з`явився висновок суду про те, що виконані за контрактом №12/3 від 06.02.1995 року будівельні роботи фактично сплачені Орендним підприємством “Кримводбуд” станом на 01.01.1996 року.

Судом апеляційної інстанції в рамках справи № 2-18/4206-2002 також було встановлено наступне.

З відомості витрачання засобів по будівництву водоводу УКБ Ялтинського міськвиконкому, а також рахунків УКБ і платіжних доручень №195 від 29.03.95р. №227 від 07.04.1995р. №232 від 13.04.1995р. №227 від 06.05.1995р. №313 від 26.05.1995р. №357 від 28.05.1995р. №381 від 03.07.1995р. №387 від 07.07.1995р. №415 від 21.07.1995р. №443 від 11.08.1995р. №550 від 24.10.1995р. №568 від 30.10.1995р. №582 від 13.11.1995р. №590 від 16.11.1995р. №611 від 29.11.1995р. №619 від 30.11.1995р. №636 від 04.12.1995р.,№693 від 28.12.1995р.,№694 від 29.12.1995р. через Ялтинську філію АКБ “Укрсоцбанк” субпідряднику БМУ-627 тресту “Кримгідроспецбуд” і ВАТ “Кримгідроспецбуд”, згідно листів генерального підрядчика ОП “Кримводбуд” і рахунків УКБ Ялтинського міськвиконкому, перераховано авансів на придбання матеріалів на будівництво об'єкту “Водопостачання м. Ялта з Вілінського водозабору в посушливі роки” 86500000 тис. крб. (або 865000,00 грн.) при загальній вартості робіт за контрактом 73 млрд. крб. Призначенням платежів в рахунках і платіжних дорученнях вказано “на будівництво водоводу з Вілінського водозабору”.

Акт звірки виконаних робіт від 03.01.1996 року судом апеляційної інстанції не був прийнятий судовою колегією до уваги у якості доказу наявності заборгованості, оскільки не був підписаний розпорядниками кредитів як ОП “Кримводбуд” так і тресту “Кримгідроспецбуд”.

Судом також було відхилено посилання позивача на наявність додаткових угод до контракту №12/3 від 06.02.1995 року, які б надавали право субпідряднику продовжувати роботи за його рамками і вимагати їх оплати. Тому, також було відхилено довід позивача про те, що позовна сума увійшла до збільшеної суми вартості будівельних робіт в розмірі 1546264,10 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.10.2007 року у справі № 2-18/4206-2002 заяву Відкритого акціонерного товариства "Кримгідроспецбуд" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2002 року у справі №2-18/4206-2002 залишено без задоволення.

Згідно з частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу,  який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Однак, судова колегія вважає, що у відношенні даної справи відсутні підстави стверджувати про наявність встановлених судовим рішенням фактів, які мають беззаперечне значення для вирішення даного спору, оскільки в рамках справи № 2-18/4206-2002 було встановлено факт здійснення перерахування відповідачем у якості лише авансових платежів 865000 грн., а також здійснення перепроцентовки вартості укладених сталевих труб та збільшення вартості робіт до 1546264,61 грн. Судом апеляційної інстанції в рамках справи № 2-18/4206-2002 зроблено висновок про входження суми у 374687,10 грн. до складу перехованих авансів в загальному розмірі 865000,00 грн., при тому, відповідач, в силу пункту 5.2 Контракту № 12/3 був зобов'язаний перераховувати аванс за виконання робіт в сумі 30 % річної вартість робіт. У даному випадку йдеться про стягнення вартості фактично виконаних робіт протягом 1995 року.

Відповідно до частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Тому, судова колегія вважає за необхідне дослідити наявні у справі матеріали та на підставі фактичних обставин справи зробити висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість заявлених позовних вимог.       

Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом  порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Судова колегія вважає можливим прийняття у якості доказу у справі Висновок № 822 спеціаліста по будівельно-технічним дослідженням від 18.08.1998 року (а.с.15-19).

Так, підставою здійснення експертного дослідження з`явилось питання щодо підтвердження виконаних відкритим акціонерним товариством „Кримгідроспецбуд” в особі БМУ-627 будівельно-монтажних робіт в період з жовтня 1995 року по грудень 1995 року і визначення їх вартості.

Із змісту висновку № 22 від 18.08.1998 року вбачається, що дослідження здійснювалось на підставі первинних документів, а саме:

- контракту субпідряду від 06.02.1995 року „Водопостачання м. Ялти з

Вілінського водозабору в Посушливі роки”;

- акту звірки виконаних робіт за об'ємом водопостачання м.Ялти з Віліського водозабору в Посушливі роки”;

- реєстру виконаних робіт по вказаному об'єкту;

- відомостей вартості виконаних робіт і не прийнятих „Генпідрядником” по об'єкту „Водопостачання м. Ялти з „Вілінського водозабору в Посушливі роки”;

- виконаного плану водоводу по об'єкту;

- відомостей виконаних робіт і не прийнятих Генпідрядником;

- Акту прийому виконаних робіт на 7 аркушах по об'єкту „Водопостачання м. Ялти з Вілінського водозабору в Посушливі роки”;

- Протоколу узгодження додаткових витрат і доплат, викликаних впливом ринкових відносин для УКБ Ялтинського міськвиконкому з 1 липня 1995 року;

- вартості матеріалів на об'єкті „Водопостачання м. Ялти з Вілінського водозабору в Посушливі роки”.

- Локальних кошторисів № 84-1 Водовод від ПК 244+60 до ПКП246+35; № 89-1 Водовод від ПК246+40 до ПКП250+00; № 98-2 Водовод від т.А до ВІС(2-а нитка); № 98-2 Водовод від т.А до ВНС; № 98-1 Водовод від РВЧ до Т.А.; № 98-1 Водовод від РЧВ до т.А (2-а нитка), а також № 99-2 Подаючий трубопровід.

В результаті дослідження наданих документів було встановлено, що у 1995 році „Генпідрядник” - ОП „Кримводстрой” в особі управляючого Котеленец Б.А. і „Субпідрядник” трест „Кримгидроспецбуд” в особі управляючого Мекеди А.М. уклали контракт на будівництво об'єктів „Водопостачання м. Ялти з Вілінського водозабору в Посушливі роки”. Водовод від ПК230 до ПК287+40 на суму будівельно-монтажних робіт 73 млрд. крб. (Додаток №1).

Згідно акту від 3 січня 1996 року, підписаного головним бухгалтером СМУ-627 тресту „Кримгідроспецбуд” Сурядновою Г.А. і головним бухгалтером „Кримводбуд” Зайцевою В.І., обсяг виконаних будівельно-монтажних робіт по об'єкту „Водопостачання м. Ялти з Вілінського водозабору в Посушливі роки”, згідно довідок форми 3 за лютий-грудень 1995 року, виконаний на суму 169534951,00 ( сто шістдесят дев'ять мільярдів п'ятсот тридцять чотири мільйони дев'ятсот п'ятдесят одна тисяча) крб.(додаток №2).

В період з жовтня 1995 року по грудень 1995 року „Субпідрядником” трестом „Кримгідроспецбуд” виконано обсяг робіт по даному об'єкту, який не було прийнято „Генпідрядником”.

Відомість даних виконаних робіт підписана начальником БМУ-627 Заярним МЛ. і начальником ПТО БМУ-627 Чукаєвою  Л.А. з розшифровкою кошторисів і найменуванням об'єктів на суму прямих витрат в цінах 1984 року 91969,00 (дев'яносто одна тисяча дев'ятсот шістдесят дев'ять) рублів. На підставі первинних матеріалів, а також норм ДБН 4-16-94 було проведено розрахунок повної вартості виконаних робіт, що склало 498816,72 грн.  

Крім того, факт виконання позивачем робіт підтверджується наявними у справі актами прийому виконаних робіт за період 1995 року, відомостями та розрахунками про виконані роботи

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин,  які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

У даному випадку йдеться про невиконання відповідачем власних зобов'язань щодо оплати виконаних робіт по контракту № 12/3. Наявні у справі матеріали надають судовій колегії зробити висновок про невиконання збоку відповідача власних зобов'язань щодо оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим, правовідносини між сторонами в рамках контракту № 12/3 продовжують існувати та застосуванню до даних правовідносин підлягають норми Цивільного кодексу України 2001 року.    

Судова колегія вважає, що за своєю правовою природою вказаний контракт №12/3 являється договором будівельного підряду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт  або  виконати  інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Частинами 1 та 2 статті 877 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Частиною 2 статті 844 Цивільного кодексу України також встановлено, що кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

У даному випадку, Додатком 5 до контракту № 12/3 встановлено, що договірна ціна буде направлена субпідрядником генпідряднику після отримання проектно-кошторисної документації (а.с.23). У зв'язку з цим, не можна стверджувати, що зазначена в пункті 2 контракту № 12/3 сума у 73 млрд. крб. (730000,00 грн.) є граничною вартістю будівельних робіт по будівництву водопроводу до водопостачанню м. Ялти з Вілінського водозабору. Тому, здійснення субпідрядником будівельних робіт на більшу вартість не може вважатись таким, що проведено по за рамками контракту та власний ризик.

          Судова колегія також звертає увагу на частину 4 статті 882 Цивільного кодексу України, згідно з якою передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови  однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

          Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що акти виконаних робіт за період з лютого 1995 року по грудень 1995 року генпідрядником не підписувались, причин, з яких вже фактично виконані роботи не можуть бути прийняті не зазначалось.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що положення контракту № 12/3 не передбачають таку обставину, як припинення фінансування у якості підстави для відмови від прийняття виконаних робіт та відмови від їх оплати.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, частиною 6 статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник має право відмовитися від прийняття робіт лише у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

У даному випадку, будь-яких зауважень на недоліки виконаних позивачем робіт не робилось.    

Судовою колегією встановлено та не заперечується самим відповідачем, що між сторонами було підписано акт звірки на суму 1546264,61 грн. та на вимогу замовника було проведено перепроцентовку вартості укладених сталевих труб.

Приймаючи до уваги те, що генпідрядником субпідряднику перераховувались лише аванси на суму 865000,00 грн. та фактичної оплати виконаних робіт не здійснювалось, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав стверджувати про фактичне здійснення оплати робіт по будівництву у 1995 році.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова  від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду АР Крим є таким, що прийнято при неповному дослідженні обставин справи, що призвело до невірного вирішення спору, у зв'язку з чим, підлягає скасуванню, а позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Кримгідроспецбуд” про стягнення з закритого акціонерного товариства „Кримводбуд” 498816,72 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Судові витрати за подачу позовної заяви та апеляційної скарги підлягають стягненню з відповідача на підставі положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 101, 103 п.2, 104 ч. 1 п. п. 1, 4, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Кримгідроспецбуд” задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 17 грудня 2007 року у справі № 2-25/16001-2007 скасувати.

3.   Прийняти нове рішення.

4. Позов відкритого акціонерного товариства „Кримгідроспецбуд” задовольнити.

5. Стягнути з закритого акціонерного товариства „Кримводбуд” (м. Сімферополь, вул. Плотинна, 9; р/р 26008301321989, філія КЦО "Промінвестбанк", МФО 324430, ОКПО 01036017, Св. № 00859690, Інд. № 010360101285) на користь відкритого акціонерного товариства „Кримгідроспецбуд” (95006, м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, 39/41; р/р 26002301320630, філія КЦО "Промінвестбанк" м. Сімферополь, ОКПО 01416501, код банку 324430) 498816,72 грн. заборгованості, 7482,26 грн. державного мита, а також 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя                                                  В.М. Плут

Судді                                                                                В.І. Гонтар

                                                                                Н.П. Горошко