Рішення

від 27.11.2007 по справі 12200-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

12200-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

27.11.2007Справа №2-15/12200-2007

За позовом Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Горького, 14, код ЄДРПОУ 01125577)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнона Плюс» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Ладигіна, 53/2, код ЄДРПОУ 30975256)

Про стягнення 7887,86 грн.

                                                                                                      Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Павлов В.О., довіреність б/н від 16.02.2007 р., у справі

Від відповідача – не з'явився  

Обставини справи: Державне підприємство «Феодосійський морський торговельний порт»  звернулося з позовом до Господарського суду АР Крим до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнона Плюс» про стягнення 7887,86 грн., в тому числі 6260,00 грн. основного боргу, 1270,78 грн. інфляційних втрат, 357,08 грн. річних.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг за договором № 15/05 від 02.02.2005 р.,  в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 6260,00 грн., що і стало приводом для звернення Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт»  з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку. Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1270,78 грн. а також 357,08 грн. річних за прострочення виконання зобов'язання.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, відзиву на позов не надав, про час та місце слухання справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

З огляду на те, що слухання справи відкладалося неодноразово через неявку представника відповідача та невиконання вимог суду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення  суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

02.02.2005 р. між Державним підприємством «Феодосійський морський торговельний порт» (Виконавець) (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнона Плюс» (Замовник) (відповідач) був укладений договір № 15/05. (а.с. 27-29)

Згідно з пунктом  1.1 Договору Виконавець виділяє Замовнику путівки на базу відпочинку «Якорь», яка належить Виконавцю на праві господарського відання, в кількості 8 штук (із розрахунку надання 1 двомісного та 2 тримісних номерів в заїзд) на період з 01 червня по 30 вересня 2005 року.

Замовник забезпечує реалізацію путівок, прибуття відпочиваючих до місця відпочинку у встановлені путівками строки та здійснює оплату вартості путівок в порядку, передбаченому дійсним договором. (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 4.1 Договору вартість путівок визначається по калькуляції Виконавця із розрахунку вартості 1 койко-дня, яка складає на момент укладення дійсного договору залежно від часу заїзду та умов реалізації путівок.

Пунктом 4.3 Договору Замовник перераховує на поточний рахунок Виконавця попередню оплату у розмірі 100% вартості путівок не пізніше, ніж за 10 днів до початку  наступного заїзду відпочиваючих.

Позивач посилається на те, що ним на виконання умов договору надавалися послуги з відпочинку, тобто були надані відповідачу путівки загальною вартістю 6260,00 грн.

 Проте, відповідач не виконав свої обов'язки за договором щодо оплати наданих послуг, в результаті чого за ним склалася заборгованість  у розмірі 6260,00 грн., що і послужило підставою для звернення Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт» із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.

 Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Однак, в той же час, позивач в порушення норм чинного законодавства,  не представив суду жодного доказу виконання свого зобов'язання  за договором щодо передачі путівок загальною вартістю 6260,00 грн. саме Товариству з обмеженою відповідальністю «Юнона Плюс», в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття доказів у справі - це будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог а також у якості доказу виконання свого зобов'язання за договором щодо надання відповідних путівок представлені договори по надання туристичних послуг № 2431 від 14.07.2005 р. а також № 2423 від 18.07.2005 р., які були укладені між відпочивальниками та Туристичним приватним унітарним підприємством «Танець ветра». В туристичних путівках також міститься посилання саме на ці договори.

Необхідних та достатніх доказів виконання позивачем зобов'язання саме за Договором № 15/05 від 02.02.2005 р., укладеним із Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнона Плюс», позивачем суду не представлено.

Отже, позивачем в порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не представлено суду жодного доказу виконання ним своїх зобов'язань за договором перед відповідачем а отже і існування заборгованості відповідача.

          Ухвалами господарського суду від 31.08.2007 р., від  30.10.2007 р. на позивача був покладений обов'язок надати у судове засідання документи, зазначені в ухвалах господарського суду, необхідні для розгляду справи по суті, зокрема докази виконання ним умов  Договору № 15/05 від 02.02.2005 р. Проте позивачем вказані вимоги суду були проігноровані.

Сторони також були попереджені про майнову відповідальність (штраф в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян) передбачену пунктом 5 статті 83 Господарського процесуального кодексу України за неявку в судове засідання та невиконання вимог ухвали Господарського суду.

  За таких обставин, судом не вбачається достатніх обґрунтованих правових підстав для задоволення позову.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.