Рішення

від 05.02.2008 по справі 16900-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

16900-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

05.02.2008Справа №2-13/16900-2007

за позовом Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Севастополь в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Севастополі, м.Севастополь

до ВАТ "Кримзалізобетон",  м. Сімферополь

про стягнення 35 862,97 грн.

Суддя  А.І.Жукова

представники:

Від позивача – Гусєв В.С. – заступник начальника відділу, дов. від 08.01.2008 року.

Від відповідача – Кутас А.В. – представник дов. від 08.01.2008 року. Нанаров О.О. - представник, дов. від 01.11.2007 року.

З участю прокурора – Мартинюк В.Л., посвідчення 460.

Сутність спору:  Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до Господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Севастополі з позовною заявою про стягнення з ВАТ "Кримзалізобетон" 35862,97 збитку, заподіяного державі в результаті порушення природоохоронного законодавства.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач при проведенні перевірки дотримання природоохоронного законодавства   встановив, що відповідачем було порушене законодавство про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідач проти позову заперечує та просить провадження у справі припинити у зв'язку з тим, що вказана категорія спорів  підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Також вказує на те, що Державна екологічна інспекція вийшла за межі повноважень при розрахунку здійснених збитків.

           Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також думку прокурору, який вважає, що позов підлягає задоволенню, суд –

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» позивач є спеціально уповноваженим органом державного управління в області охорони навколишнього природного  середовища і використовування природними ресурсами, здійснює серед інших функцій державний контроль в області охорони навколишнього середовища.

07.12.2006р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі проведена перевірка СФ ВАТ «Кримзалізобетон» по дотриманню вимог природоохоронного законодавства.

У результаті перевірки встановлено порушення ст. 44 Водного кодексу України, яке виразилось у здійснюванні самовільного забору підземної води для виробничих потреб  без дозволу на спеціальне водокористування.  

За результатами перевірки складений акт від 07.12.2006 р.

Позовні вимоги   підлягають частковому задоволенню виду наступного.

Відповідно до ст. 38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” в  порядку  спеціального  використання  природних    ресурсів громадянам, підприємствам, установам і  організаціям  надаються  у володіння, користування або оренду природні  ресурси  на  підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у  встановленому  порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності.

Згідно з ст. 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування – це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкті, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Відповідно до п. 9 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати водокористування лише за наявністю дозволу.

З матеріалів справи вбачається, що СФ ВАТ «Кримзалізобетон» у період з 11.08.2005 року  по 31.12.2005 року здійснювала самостійний забір підземної води для виробничих потреб у об'ємі 15422,4 кубометрів води, та у період з 01.01.2006 року по 07.12.2006 року – 36892,8 кубометрів води, а дозвіл на спеціальне водокористування за даний період був відсутній.

Вина відповідача підтверджується: постановою про притягнення посадової особи – в.о. директора СФ ВАТ «Кримзалізобетон» до адміністративної відповідальності, Постанова № 030036 від 21.11.2006 року, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07.12.2006р.

Крім того заперечень на вказаний акт не надходило та у судовому порядку він не був оскаржений.

Таким чином відповідачем була порушена ст. 44 Водного кодексу України.

Відповідно до ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до наданого розрахунку позивача який виробився по “Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженою наказом № 290 від 29.12.2001р. Державним комітетом України по водному господарству і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18.01.2002р. за № 44/6332, державі заподіяні збитки на суму 35862,97 грн.

Однак, суд вважає, що при розрахунку суми збитків позивачем неправильно застосоване діюче законодавство.

Так, розрахунок збитків по самовільному забору води виробився з застосуванням п'ятикратного коефіцієнту на підставі “Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженою наказом № 290 від 29.12.2001р. Державним комітетом України по водному господарству і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18.01.2002р. за № 44/6332.

У п. 4 Наказу № 290 від 29.12.2001р. вказується, що органи Держводгоспа дотримуються порядку та розрахунків, визначених вищевказаною Методикою.

Таким чином, наказ який затвердив дану Методику, стосується органів Держводгоспа.

Крім того, у п. 1.3 дійсної Методики вказується, що вона обов'язкова для застосування органами Держводгоспу України.

У цьому же пункті відображено, що Методика може застосовуватися й іншими органами.

Однак така формулювання не носить обов'язкового характеру для інших органів та одно відомство не має право спонукати інші відомства у обов'язковому порядку застосовувати Методику свого відомства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадови особи зобов'язані діяти тільки на підставі і у межах своїх повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, з наступними змінами внесеними наказом Мінекоресурсів, затверджена Методика розрахунку розміру відшкодування збитку, заподіяного державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Даний наказ та методика зареєстровані у Міністерстві юстиції України.

У п. 1 методики вказується, що вона обов'язкова для інспекторів інспекційних підрозділів Мінекоресурсів.

Причому відповідні зміни про те, що дана методика обов'язкова для інспекторів інспекційних підрозділів Мінекоресурсів прийняті наказом Міністерства екології та природних ресурсів 31.01.2002р., зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. № 155/6443, тобто після прийняття та реєстрації методики Державного комітету України по водному господарству.

Таким чином, методика Міністерства екології та природних ресурсів обов'язкова для виконання посадовими особами вказаного відомства.

Тобто, збиток по самовільному забору води, відповідно до вимог діючого законодавства – Методики розрахунків розмірів відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, якою застосування п'ятикратного розміру не передбачено.  

Крім того, відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10.12.2004р. “Про судову практику у справах про злочин та інші правопорушення проти довкілля”, у    справах   про   відшкодування    шкоди,    заподіяної забрудненням   і   засміченням  вод,  іншими  порушеннями  водного законодавства,  слід керуватися,  зокрема, ст. 111 Водного кодексу України, статтями  1166, 1192  ЦК України. Розмір шкоди при цьому визначається  відповідно  до  Методики  розрахунку розмірів   відшкодування  збитків,  заподіяних  державі  внаслідок порушення законодавства про охорону  та  раціональне  використання водних   ресурсів   (затверджена   наказом   Міністерства  охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 р. N 37 (z0162-95 ) (зі змінами, внесеними наказом Міністерства екології   та   природних   ресурсів   України    від 31 січня 2002 р.  N 48 ( z0155-02 );  зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 червня 1995 р. за N 162/698).

При вказаних обставинах позовні вимоги   підлягають частковому задоволенню у сумі 7172,60 грн. оскільки СФ ВАТ «Кримзалізобетон» відповідно до пункту 1.2 статуту не є юридичною особою, то вказана сума підлягає стягненню з ВАТ «Кримзалізобетон».

Клопотання відповідача про припинення провадження у справі у зв'язку з тим, що дана категорія спорів повинна вирішуватися у порядку адміністративного судочинства не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст.3 Кодексу Адміністративного судочинства України, справа    адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду  публічно-правовий  спір,  у  якому хоча б однією зі сторін є орган  виконавчої  влади,  орган  місцевого  самоврядування,  їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі  законодавства,  в  тому  числі  на виконання делегованих повноважень.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначена компетенція адміністративних судів, до якої віднесені спори фізичних чи юридичних осію із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з між   суб'єктами  владних  повноважень  з  приводу реалізації їхньої компетенції у сфері  управління,  у  тому  числі делегованих  повноважень,  а також спори,  які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів спори  за  зверненням  суб'єкта  владних   повноважень   у випадках, встановлених законом; спори  щодо правовідносин,  пов'язаних з виборчим процесом  чи процесом референдуму.

Згідно до п.2 ст.4 КАС України юрисдикція   адміністративних  судів  поширюється  на  всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Справою адміністративної   юрисдикції   може   бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один  суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів,  а ці  суб'єкти  відповідно  зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

У випадку,  якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює  вказані  владні  управлінські функції щодо іншого суб'єкта,  який є учасником спору,  такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак  справи адміністративної    юрисдикції,    і,   відповідно,   не   повинен вирішуватись адміністративним судом.

Судові витрати суд покладає на відповідача у порядку ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у повному обсязі та підписане 11.02.2008 року.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                              В И Р І Ш И В  :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон» (м. Сімферополь  вул. Монтажна, 3; ЗКПО 33267521, банківські реквізити суду не відомі)  на користь  Державної екологічної інспекції в м. Севастополі (р/р 33115331700002, місцевий бюджет Балаклавського району, ЄРДПОУ 24035629, банк одержувача ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509) збиток в сумі 7172,60 грн.

У іншої частині у позові відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон» (м. Сімферополь  вул. Монтажна, 3; ЗКПО 33267521, банківські реквізити суду не відомі) в дохід державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУГКУ в АРК м. Сімферополь , МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 102,00 грн. державного мита.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон» (м. Сімферополь  вул. Монтажна, 3; ЗКПО 33267521, банківські реквізити суду не відомі) в дохід державного бюджету України (Отримувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя; р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО  34740405, МФО 824026) 118,00 грн. витрат, пов'язаних із забезпеченням судового процесу.

Накази видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Жукова А.І.