Постанова

від 14.03.2011 по справі 2а/2370/688/2011

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14 березня 2011 року                                                         Справа № 2а/2370/688/2011

11 год. 40 хв.                                                                                                               м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Руденко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до приватного підприємства «АКТИОН» про  стягнення податкового боргу, -

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Черкаси (далі по тексту –ДПІ у м. Черкаси) звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про стягнення з приватного підприємства «АКТИОН» податкового боргу в сумі 2488,00грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач  зазначає, що в порушення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі по тексту –Закон №2181), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, відповідач невчасно та не в повному обсязі сплачує податки та збори, внаслідок чого виник податковий борг в сумі 2488,00грн., який самостійно платником податків не сплачений, що зумовило звернення до суду за стягненням податкового боргу в судовому порядку.

Сторони були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, однак у судове засідання не з’явились. Позивач надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ДПІ у м. Черкаси. Відповідач суду не повідомив причини повторної неявки у судове засідання.

Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи і відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України розгляд справи у таких випадках не відкладається, а справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги  підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приватне підприємство «АКТИОН»зареєстроване як юридична особа 14.11.2003р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради, за ідентифікаційним кодом –32716260 (а.с.6-7).

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було проведено перевірки щодо порушення строків подачі звітів, розрахунків та інших податкових документів, про що складено акти №2930/15-2/32716260 від 13.05.2010р., №2931/15-2/32716260 від 13.05.2010р., №3729/15-2/32716260 від 09.06.2010р., №4406/15-2/32716260 від 21.07.2010р., №6812/15-2/32716260 від 24.11.2010р., №7826/15-2/32716260 від 23.12.2010р. Зазначеними актами перевірки встановлено, що відповідач не подавав податкові декларації з податку на додану вартість за період: грудень 2009 року та січень - листопад 2010 року, чим порушено п.п.4.1.4 (а) п.4 ст.4 Закону №2181.

На підставі  вказаних актів перевірки до відповідача згідно з п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 застосовано штрафні (фінансові) санкції за податковим повідомленням-рішенням: №0007401502/0 від 13.05.2010р. на суму 170грн.; №0007381502/0 від 13.05.2010р. на суму 340грн.; №0008721502/0 від 10.06.2010р. на суму 340грн.; №0010281502/0 від 21.07.2010р. на суму 340грн.; №0017671502/0 від 26.11.2010р. на суму 680грн.; №0020471502/0 від 23.12.2010р. на суму 170грн.,  які не були вручені відповідачу, однак їх розміщено на дошці податкових оголошень, про що свідчать акти: №78/15-210 від 25.05.2010р., №99/15-210 від 07.07.2010р., №118/15-210 від 31.08.2010р., №180/15-210 від 06.12.2010р. (а.с.15-19).

Крім того, контролюючим органом було проведено невиїзні документальні перевірки своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств, про що складено акти: №2864/15-1/32716260 від 05.05.2010р.; №3384/15-1/32716260 від 31.05.2010р.; №5130/15-1/32716260 від 30.08.2010р. Зазначеними актами перевірки встановлено, що відповідач порушив термін подачі податкових декларацій з податку на прибуток, передбачений п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94.

На підставі  вказаних актів перевірки до відповідача згідно з п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 застосовано штрафні (фінансові) санкції за податковими повідомленнями-рішеннями: №0009321501/0 від 05.05.2010р. на суму 170грн.; №0011251501/0 від 02.06.2010р. на суму 170грн.; №0018641501/0 від 03.09.2010р. на суму 170грн., які також не були вручені відповідачу, а розміщені на дошці податкових оголошень про що свідчать акти: №243 від 14.06.2010р.; №258 від 24.06.2010р.; №358 від 29.09.2010р. (а.с.28-33).

На підставі  п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 відповідачу було направлено першу податкову вимогу №1/1115 від 03.06.2010р. на суму 499грн., що не була отримана відповідачем та розміщена на дошці податкових оголошень відповідно до акту №245 від 24.06.2010р. Також, відповідачу направлено другу податкову вимогу №2/1419 від 26.07.2010р. на суму 1128грн., яка також розміщена на дошці податкових оголошень, про що свідчить акт від 31.08.2010р. №312  (а.с.9).

Спеціальним законом, який на час виникнення спірних правовідносин визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (у подальшому –Закон №168/97).

Платником податку на додану вартість згідно статті 1 Закону №168/97 визначено: особу-суб'єкта підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій, інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, а також фізичну особу (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), що здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або імпортує товари на митну територію України, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до ст. 2 Закон №168/97 платником податку на додану вартість, зокрема, визначено будь-яку особу, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Згідно до ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94 платниками податку є: з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами; з числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом.  Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів). Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому філії (відокремлені підрозділи) подають податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом державної податкової служби України, виходячи з положень цього підпункту. 

Відповідно до підпункту 16.4 ст. 16 зазначеного вище Закону, податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3  статті 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.   

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону №2181, який був чинний на час виникнення правовідносин, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.   

Статтею 5 Закону №2181 встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 вказаного вище Закону №2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Згідно п. п.  6.2.4. Закону №2181 у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

На підставі п.п. 17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Таким чином, сума податкового боргу відповідача відповідно до розрахунку складає 2488,00грн.  (170,00 + 170,00 + 170,00 + 170,00 + 170,00 + 340,00 + 340,00 + 340,00 + 680,00 –62,00 переплата = 2488,00грн.).

Відповідно до п. п. 20.1.28 ст. 20 Податкового Кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011р., органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи,  що відсутні відомості про сплату відповідачем зазначеного податкового боргу, позовні вимоги є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 41, 86, 94, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Черкаси до приватного підприємства «АКТИОН»про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «АКТИОН» (18000, м. Черкаси,  бул. Шевченка, 20, ідентифікаційний код - 32716260) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, до Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, м. Черкаси вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код –34503595) податковий борг у сумі 2488 (дві тисячі чотириста вісімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі в порядку, передбаченому ст.ст.185-187  Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                          Н.Ю. Гриньковська

постанова складена в повному обсязі 17.03.2011р.