Рішення

від 16.03.2011 по справі 13/28/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/28/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

16 березня 2011 р.           

Справа 13/28/2011/5003

за позовом:Прокурора Гайсинського району Вінницької області (23700, м. Гайсин, вул. Енгельса, 15) в інтересах держави , в особі органу уповноваженого державою здійснювати функції з приводу спірних правовідносин - Міністерства Палива і Енергетики України, Відкритого Акціонерного Товариства "Акціонерна Компанія Вінницяобленерго" (21100, м. Вінниця, вул. 1 Травня, 2; код ЄДРПОУ 0013694) в особі Структурної одиниці "Гайсинські Електричні Мережі"   ( 23700, м. Гайсин, вул. Івана Богуна, 122)

до:Приватного виробничо-комерційного підприємства "КОРДІС"  (24321, Вінницька обл., м. Ладижин, вул. Промислова, 1 )

про стягнення 16 113,41 грн. заборгованості за спожиту електроенергію

Головуючий суддя     Тісецький С.С.     

Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники

          прокурор :  Самборська Я.А., посвідчення

           позивача :   Олійник В.М., довіреність

          відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 16.02.2011 р. порушено провадження у справі за позовом  Прокурора Гайсинського району Вінницької області в інтересах держави , в особі органу уповноваженого державою здійснювати функції з приводу спірних правовідносин - Міністерства Палива і Енергетики України, Відкритого Акціонерного Товариства "Акціонерна Компанія Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Гайсинські Електричні Мережі" до Приватного виробничо-комерційного підприємства "КОРДІС" про стягнення 16 113,41 грн. заборгованості за спожиту електроенергію, з призначенням до слухання на 01.03.2011 р., однак в зв"язку з неявкою представника відповідача судове засідання було відкладено на 16.03.2011 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу,  оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов'язок суду.

На визначену дату з'явились прокурор та представник позивача.

Відповідач правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не  надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 01.03.2011 р. №2396р-2398р.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист  своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, які підтримали позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував:

11.05.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір  №299 про постачання електричної енергії з додатками, згідно умов якого позивач (постачальник) продає електричну енергію відповідачу (споживачу) для забезпечення потреб електроустановок відповідача  з приєднаною потужністью 1200 кВт, а відповідач (споживач) оплачує позивачу (постачальнику) вартість використаної (купленої) електричної енергії  та здійснює інші платежі згідно умов договору.

Згідно п.п.2.2.2., 2.2.3. договору  позивач здійснює постачання електричної енергії, як різновид товарної продукції відповідачу, а останній оплачує вартість використаної електроенергії.  

06.08.2010 р. до вказаного договору сторонами було внесено зміни в частині зміни номеру на №ГА-014300, в решті умов редакція договору лишилась незмінною.

Відповідно до п.1.2 договору розрахунковий період за даним договором - є календарний місяць, протягом якого визначається обсяг електроенергії, що продається відповідачу (споживачу) за цей час та протягом якого відповідач (споживач) повинен здійснити розрахунки за куплену електроенергію.

Додатками до договороу, сторонами погоджений порядок розрахунків споживача за використану електроенергію, а саме, щомісячно,  до 20-го числа кожного розрахункового місяця, відповідач (споживач) повинен надати звіт про кількість спожитої  електроенергії за розрахунковий місяць та одержати рахунок на оплату за спожиту електроенергію яку повинен здійснити  остаточно в повному обсязі до 25-го числа розрахункового періоду.

Відповідач розрахунки за спожиту електроенергію проводив самостійно.

В жовтні 2010 року відповідачем було надано звіт за спожиту електроенергію, про що 22.10.2010 р. йому було надано рахунок №014300/4801/1 від 22.10.2010 р. для здійснення оплати за спожиту активну електроенергію на суму 15911,63 грн.

Однак, в зв"язку з тим, що станом на 22.10.2010 р. кредове сальдо та проплати  здійснені на загальну суму 4002,68 грн., загальний розрахунок за активну електроенергію склав 11908,95 грн., про що зазначено в рахунку №014300/48017/1 від 22.10.2010 р.

Відповідач, в порушення своїх зобов"язань по договору постачання електричної енергії від 11.05.2006 р., щодо здійснення розрахунку в повному об"ємі не виконав, в зв"язку з чим станом на 01.11.2010 р. у останнього виникла дебіторська заборгованість в розмірі 9908,95 грн., що підтверджується  динамікою розрахунків за спожиту електроенергію від 01.02.2011 р.

При обстеженні електроустановок споживача, а саме проведення контрольного зняття показників приладів обліку на цегельних заводах в с.Харпачка, с.Кунка, с.Михайлівка, с.Рахнівка Гайсинського району пердставниками енергопосталальної організації 01.11.2010р. виявлено споживання активної електричної енергії в розмірі 7537 кВт.год., про що складено Акти контрольного знімання показників електролічильників відповідача від 01.11.2010 р. та представлено в розрахунках спожитої електроенергії по актам контрольного знімання показників електролічильників №57 від 01.02.2011.

На підставі складених актів контрольного знімання показників електролічильників та розрахунку спожитої електроенергії за актами контрольного знімання показників електролічильників позивачем було виставлено рахунок за №014300/49208/1 від 24.11.2010 р. на сплату використаної електричної енергії на суму 6204,46 грн. та вручено представнику відповідача, про що свідчить підпис на рахунку про його отримання.

Однак відповідачем договірні зобов"язання належним чином не виконані, оплату за рахунком №014300/49208/1 від 24.11.2010 р. не проведено, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 16113,41 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 16113,41 грн., також підтверджується обопільно підписаним актом звірки взаємних розрахунків від 01.02.2011 р.  

Таким чином основний борг відповідача за отриманий товар на день розгляду справи складає 16113,41 грн.

Враховуючи викладене суд зазначає наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Дії позивача по здійсненню постачання електричної енергії та дії  відповідача по її прийняттю, свідчить  про те, що у боржника (відповідача)  виникло зобов'язання  по оплаті  за отриманий обсяг електричної еергії.

Відповідач доказів повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому  підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 16113,41 грн. основної суми боргу, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України .

          Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 44, 82, 83, 84,  115, 116  ГПК України, -    

ВИРІШИВ :

 1.Позов задоволити .

2.Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "КОРДІС" (24321, Вінницька обл., м. Ладижин, вул. Промислова, 1, код 31337172) на користь Відкритого Акціонерного Товариства "Акціонерна Компанія Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Гайсинські Електричні Мережі"( 23700, м. Гайсин, вул. Івана Богуна, 122, код 25510191) 16113,41 грн. - основної суми боргу.

3.Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "КОРДІС" (24321, Вінницька обл., м. Ладижин, вул. Промислова, 1, код 31337172) в доход Державного бюджету 161,13 грн. - витрат на державне мито та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                             Тісецький С.С.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  17 березня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу  (24321, Вінницька обл., м. Ладижин, вул. Промислова, 1 )