Рішення

від 09.03.2011 по справі 2/28пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/28пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.03.11 р.                                                                                    Справа № 2/28пд                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі  судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства „Еластомер”, м. Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Артемівський завод „Доріндустрія”, м. Луганськ

про визнання договору підряду на монтаж піскорозкидувального обладнання № 36р від 02.11.2010р. недійсним з моменту його укладання

за зустрічним позовом: Відкритого акціонерного товариства „Артемівський завод „Доріндустрія”, м. Луганськ   

до відповідача за зустрічним позовом: Закритого акціонерного товариства „Еластомер”,                м. Донецьк

третя особа: Артемівська міська рада, м. Артемівськ

про визнання права

За участю

представників сторін

від позивача за первинним позовом: не з'явився

від відповідача за первинним позовом: Абрамян В.В.– за довір.

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Еластомер”, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Артемівський завод „Доріндустрія”, м. Луганськ про визнання договору підряду на монтаж піскорозкидувального обладнання № 36р від 02.11.2010р. недійсним з моменту його укладання.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення між сторонами договору підряду № 36р від 02.11.2010р. від 02.11.2010р., за яким відповідач мав виконувати передбачені цим договором роботи із використанням власних матеріалів у власних спеціалізованих приміщеннях, що знаходяться за його місцезнаходженням в                     м. Артемівську Донецької області. Проте, як вказує позивач гаражні спеціалізовані приміщення, в яких повинні виконуватися підрядні роботи  за договором не мають реєстрації права власності за реєстром, у зв'язку з чим вважає, що такі приміщення не можуть використовуватися для цілей спірного договору, оскільки право власності на них не підтверджено. З огляду на відсутність права власності на спірні об'єкти просить визнати договір підряду недійсним з моменту його укладання на підставі ст. 182, 203, 215, 216, 229, 320 Цивільного кодексу України.

Відкрите акціонерне товариство „Артемівський завод „Доріндустрія” до початку розгляду господарським судом справи по суті, в порядку ст. 60 ГПК України подало до канцелярії господарського суду Донецької області зустрічну позовну заяву до Закритого акціонерного товариства „Еластомер”, м. Донецьк про визнання права власності на гараж для автомобілів (№ 1482) площею 364,3 кв.м., будівлю контори (№ 9364) площею 80,8 кв.м., будівлю гаражу для автомобілів  гал.А (№ 1477) площею 470,0 кв.м., у складі належного ВАТ „Артемівський завод „Доріндустрія” на праві власності єдиного майнового комплексу, що розташований за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, вул.. Сибірцева, буд. 3.

В обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог позивач посилається на наявність у нього права власності на спірне майно на підставі, зокрема розпорядження голови Донецької обласної ради народних депутатів № 366р від 23.11.1994р., наказу Регіонального відділення ФДМ України в Донецькій області № 259 від 09.03.2004р., рішення Артемівської міської ради № ХХІІ/12-34 ВІД 10.12.1997р., рішення Виконавчого комітету Артемівської міської ради від 12.01.2011р., акти приймання передачі основних засобів.  Як на правові підстави заявленого позову посилається на ст. 15, 16, 316, 319, 320, 321, 328-345, 392 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.02.2011р. зустрічну позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „Артемівський завод „Доріндустрія” прийнято до розгляду.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.02.2011р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Артемівську міську раду.

Третя особа у заяві від 09.03.2011р. повідомила суд, що нерухоме майно, а саме: гараж для автомобілів (№ 1482) площею 364,3 кв.м., будівля контори (№ 9364) площею 80,8 кв.м., будівля гаражу гал. А (№ 1477) площею 470,00 кв.м., що розташовані за адресою: м. Артемівськ, вул. Сибірцева, буд. 3, відсутнє в Переліку об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Артемівськ, затвердженого рішенням Артемівської міської ради від 26.03.2008р. № 5/28-599, із внесеними до нього змінами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача за первинним позовом та дослідивши надані докази, суд встановив.

02.11.2010р. між Закритим акціонерним товариством „Еластомер” (Замовник) та Відкритим акціонерним товариством „Артемівський завод „Доріндустрія” (Підрядник) був укладений договір підряду на монтаж піскорозкидувального обладнання № 36р.

За цим договором Підрядник зобов'язується виконати роботи з монтажу піскорозкидувального обладнання на автомобілях Камаз в кількості однієї одиниці, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи в розмірі та в строки, встановлені договором.

Пунктом 1.3. договору встановлено, що роботи з дообладнання автомобіля піскорозкидувателями виконуються Підрядником з власних матеріалів та на власному обладнані. Роботи виконуються Підрядником у власних спеціалізованих приміщеннях, що знаходяться за його місце розташуванням в м. Артемівськ Донецької області.

Відповідно до п. 2.2.1 договору Замовник зобов'язаний надати Підряднику транспортний засіб для попереднього обстеження (огляду), що передує підготовки до монтажу піскорозкидувального обладнання та виконання робіт по такому дообладнанню в продовж 10 днів з моменту укладання договору.

Згідно до п. 3.2. договору оплата робіт здійснюється Замовником в два етапи:

-          перший платіж в розмірі 10% здійснюється до початку виконання підрядних робіт;

-          залишок суми, вноситься не пізніше 10 днів з моменту проведення випробувань та здачі робіт з монтажу обладнання.

Проте, як вказує позивач, гаражні спеціалізовані приміщення, в яких мали виконуватися підрядні роботи за договором за місцезнаходженням відповідача, не мають реєстрації права власності, у зв'язку з чим вважає, що ці приміщення не можуть бути використані відповідачем для цілей спірного договору.

У зв'язку з чим позивач вважає, що спірний договір було укладено під впливом помилки по відношенню до наявності у відповідача юридичного права щодо використання в цілях виконання його обов'язків за спірним договором основних фондів, названих відповідачем власною спеціалізованою виробничою базою, а саме будівля гаражів та контори, що не мають реєстрації та просить визнати договір підряду № 36р від 02.11.2010р. недійсним.

З приводу не визнання Закритим акціонерним товариством „Еластомер” права власності Відкритого акціонерного товариства „Артемівський завод „Доріндустрія” на   гараж для автомобілів (№ 1482) площею 364,3 кв.м., будівля контори (№ 9364) площею               80,8 кв.м., будівля гаражу гал. А (№ 1477) площею 470,00 кв.м., що розташовані за адресою:                 м. Артемівськ, вул. Сибірцева, буд. 3, останній звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про визнання права власності на спірні об'єкти.

Проаналізувавши надані сторонами судового процесу докази та пояснення, дослідивши та з'ясувавши всебічно та у повній мірі обставини справи, з якими закон пов'язує визнання права власності не нерухоме майно, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову та наявність підстав для  задоволення зустрічних позовних вимог, виходячи з наступного.

Відкрите акціонерне товариство „Артемівський завод „Доріндустрія” було створено за розпорядженням голови Донецької обласної ради народних депутатів № 366р від 23.11.1994р. шляхом корпоратизації державного підприємства „Артемівський завод „Доріндустрія”.

Первісно Відкрите акціонерне товариство „Артемівський завод „Доріндустрія” було зареєстроване за адресою: м. Артемівськ, вул. Профінтерна, буд. 3.

Рішенням виконавчого комітету Артемівської міської ради № 24 від 12.01.2011р. будівлям та спорудам , які знаходяться на балансі відкритого акціонерного товариства „Артемівський завод „Доріндустрія”, та розташовані по вул. О.Сибірцева, 3, пров. 4-му Артема, 1 у м. Артемівську, присвоєно єдиний поштовий номер 3 по вул. О.Сибірцева у               м. Артемівську.

Як видно з матеріалів справи у відповідності з рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ „Артемівський завод „Доріндустрія”, змінено місцезнаходження підприємства на – 91016, м. Луганськ, вул. Демьохіна, буд. 29, прим. 1.   

Наказом регіонального відділення фонду державного майна України № 259 від 09.03.2004р. Відкритому акціонерному товариству „Артемівський завод „Доріндустрія” було видано перелік нерухомого майна, що передано товариству у складі цілісного майнового комплексу до його статутного фонду.

Як видно з додатку до зазначеного наказу до статутного фонду ВАТ „Артемівський завод „Доріндустрія” у складі іншого нерухомого майна було передано, зокрема комплекс будівель гаражу, що включав до себе базу механізації вартість станом на 01.10.1994р. 7389грн., склад запчастин вартістю станом на 01.10.1994р. 2820грн., прохідну вартістю станом на 01.10.1994р. 456грн., зовнішні мережі вартістю станом на 01.10.1994р. 895грн., дорожні покриття вартістю станом на 01.10.1994р. 10705грн., будівлю АПК вартістю станом на 01.10.1994р. 13619грн.

Рішенням ХІІ сесії Артемівської міської ради № ХХІІ/12-34 від 10.12.1997р. вирішено прийняти у міську комунальну власність майно авто гаражу ВАТ „Артемівський завод „Доріндустрія”, розташованого по вул. Сибірцева, 2 (балансова вартість 228284,74грн., площею 11100 кв.м.) з передачею його на баланс виробничого ремонтно-житлового підприємства та передати зі складу міської комунальної власності майно автоколони, що знаходиться на балансі виробничого ремонтно-житлового підприємства, розташованої по 4-му Артемівському провулку, 1 (балансова вартість 110373грн., площею 6250 кв.м.) на баланс ВАТ „Артемівський завод „Доріндустрія”.

Рішенням ХІІ сесії Артемівської міської ради № ХХІІ/12-34 від 10.12.1997р., юридичними особами було виконано в повному обсязі, зокрема відповідно до актів приймання-передачі б/н від 04.12.1998р. з боку ВАТ „Артемівський завод „Доріндустрія” до комунальної власності та на баланс КП „Виробниче ремонтно-житлове підприємство” у складі іншого майна авто гаражу були передані зокрема склад запчастин, прохідні, зовнішні мережі, дорожні покриття, будівля АБК, база механізації.

В свою чергу, Комунальне підприємство „Виробниче ремонтно-житлове підприємство” передало у власність ВАТ „Артемівський завод „Доріндустрія” разом із іншим майном автоколони спірні будівлі та споруди, а саме гараж для автомобілів, будівлю контори, будівлю для автомобілів гал. А.

Тобто, з наданих до матеріалів справи первинних документів, судом встановлені фактичні правовідносини, дії учасників, зокрема суб'єкту комунальної власності Артемівською міською радою та ВАТ „Артемівський завод „Доріндустрія”, щодо міни.

Нормами ст. 242 Цивільного кодексу УРСР (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) встановлено, що до договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає із змісту відносин сторін.

Статтею 128 Цивільного кодексу УРСР встановлено, що право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

З огляду на викладене, чинне на момент правовідносин законодавство не пов'язувало виникнення права власності у набувача нерухомого майна за договором із моментом реєстрації правочину, за яким це майно було придбане чи моментом реєстрації права власності на нього.  

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно із ст.20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З наведених норм Цивільного кодексу України випливає, позов про визнання власності подається у випадках, коди певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права.

Позов про визнання права власності це не договірна вимога власника майна про констатацію перед третіми  особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не пов'язаних з позбавленням володіння.

При цьому нормами Цивільного кодексу України не визначений перелік особі, до повноважень, яких належить визнання чи невизнання прав за будь-якими юридичними чи фізичними особами. Особою, яка не визнає право, може бути будь-яка особа, а не лише особа, якій надано такі повноваження.      

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у встановленні права власності позивача за зустрічним позовом, щодо спірного нерухомого майна яке розташоване за адресою: м. Артемівськ, вул.. Сибірцева, 3 та складається з гаражу для автомобілів (№ 1482) площею 364,3 кв.м., будівлі контори (№9364) площею 80,8 кв.м., будівлі гаражу для автомобілів гал. А (№ 1477) площею 470,0 кв.м., та входить до складу єдиного майнового комплексу позивача.

Приписами ст. 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в України” сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюються від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 30 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено, зокрема, прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; вирішення питання про придбання в установленому порядку приватизованого майна.

  Тобто, враховуючи наявність у міської ради компетенції щодо вирішення питання про придбання до комунальної власності приватизованого майна, а також відчуження об'єктів комунальної власності, з огляду на фактичні дії сторін щодо відчуження та набуття цього майна учасниками правовідносин та фактичне виконання сторонами рішення Артемівської міської ради № ХХІІ/12-34 від 10.12.1997р., за висновками суду Відкрите акціонерне товариство „Артемівський завод „Доріндустрія” на законних підставах набуло у власність та володіє майно, а саме: гараж для автомобілів (№ 1482) площею 364,3 кв.м., будівля контори (№9364) площею 80,8 кв.м., будівлею гаражу для автомобілів гал.А (№ 1477) площею 470,0 кв.м., що розташовані за адресою: м. Артемівськ, вул.. Сібірцева, буд. 3.

Проте, відповідно до рішення Артемівської міської ради № ХХІІ/12-34 від 10.12.1997р. місцем знаходження спірного нерухомого майна автоколони, яке було передано ВАТ „Артемівський завод „Доріндустрія” вказано адресу: м. Артемівськ, 4 Артемівський провулок, буд. 1.  Однак, з актів приймання передачі основних засобів, зокрема спірного майна, вказано адресу : м. Артемівськ, провулок 4-й Артема, буд. 11.

Позивачем за зустрічним позовом до матеріалів справи надано викопіювання із генерального плану міста Артемівськ Донецької області, з якого судом встановлено, що майно яке було передано ВАТ „Артемівський завод „Доріндустрія” за рішенням Артемівської міської ради № ХХІІ/12-34 від 10.12.1997р. і безпосередньо з ним межувало фактично знаходиться за адресою, яку вказана в актах приймання-передачі основних засобів: м. Артемівськ, провулок 4-й Артема, будинок 11, тоді як за помилково вказаною у рішенні Артемівської міської ради адресою розташований житловий будинок.

З огляду на вище викладене суд дійшов висновку, що Відкрите акціонерне товариство „Артемівський завод „Доріндустрія” є власником об'єктів нерухомості, які розташовані за адресою: м. Артемівськ, вул.. Сібірцева, 3 та складаються з гаражу для автомобілів (№ 1482) площею 364,3 кв.м., будівля контори (№ 9364) площею 80,8 кв.м., будівлі гаражу для автомобілів гал.А (№ 1477) площею 470,0 кв.м., у зв'язку з чим вимоги позивача за зустрічним позовом підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог Закритого акціонерного товариства „Еластомер” про визнання договору підряду № 36р від 02.11.2010р. недійсним, то суд виходить з наступного.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладений договору підряду № 36р від 02.11.2010р. від 02.11.2010р., за яким відповідач мав виконувати передбачені цим договором роботи із використанням власних матеріалів у власних спеціалізованих приміщеннях, що знаходяться за його місцезнаходженням в м. Артемівську Донецької області. Проте гаражні спеціалізовані приміщення, в яких повинні виконуватися підрядні роботи  за договором не мають реєстрації права власності за реєстром, у зв'язку з чим вважає, що такі приміщення не можуть використовуватися для цілей спірного договору, оскільки право власності на них не підтверджено. Вважає, що договір повинен бути визнаний недійсним, оскільки укладений під впливом помилки.

В силу статей 4-2, 4-3, 4-7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до вимог статей 32-33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача про визнання недійсним договору такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними: відповідність договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору, дієздатність сторін за договором, у чому конкретно полягає порушення вільного волевиявлення та не відповідність його внутрішній волі учасника правочину, не спрямованість сторони на реальне настання правових наслідків правочину та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п'ятою  та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також  моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин,  якщо його  недійсність  встановлена законом (нікчемний  правочин).  У  цьому  разі  визнання  такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин є правомірним,  якщо його  недійсність  прямо  не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( ст. 204 Цивільного кодексу України).

Згідно до ст. 229 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.   

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Позивач на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинен довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Проте, як встановлено судом вище, Відкрите акціонерне товариство „Артемівський завод „Доріндустрія” є законним власником нерухомого майна, зокрема: гаражу для автомобілів (№ 1482) площею 364,3 кв.м., будівлі контори (№ 9364) площею 80,8 кв.м., будівлі гаражу для автомобілів гал.А (№ 1477) площею 470,0 кв.м., що розташовані за адресою: м. Артемівськ, вул. Сибірцева, буд. 3, ще з 1998р.    

Тобто, посилання позивача на відсутність права власності у відповідача на гаражні спеціалізовані приміщення, спростовується вище викладеним та не є підставою для визнання недійсним договору підряду на монтаж піскорозкидувального обладнання № 36р від 02.11.2010р. на підставі ст. 229 Цивільного кодексу України.

Приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України  передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується, в першу чергу, позивача, який повинен доказати факти та обставини, на підставі яких він будує позовні вимоги.

Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

         Враховуючи вищевикладене, вимоги Закритого акціонерного товариства „Еластомер” про визнання договору підряду на монтаж піскорозкидувального обладнання № 36р від 02.11.2010р. недійсним з моменту його укладання задоволенню не підлягають.  

Судові витрати за первинним позовом покладаються на Закрите акціонерне товариство „Еластомер”, за зустрічним позовом на Відкрите акціонерне товариство „Артемівський завод „Доріндустрія”, оскільки про це є клопотання останнього, у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 41, 43, 49, 59, 60, 65, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

                                                             ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства „Еластомер”,                 м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Артемівський завод „Доріндустрія”,                 м. Луганськ про визнання договору підряду на монтаж піскорозкидувального обладнання                № 36р від 02.11.2010р. недійсним з моменту його укладання - відмовити повністю.

Зустрічні позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Артемівський завод „Доріндустрія”, м. Луганськ до Відкритого акціонерного товариства „Еластомер”,                           м. Донецьк про визнання права власності на гараж для автомобілів (№ 1482) площею 364,3 кв.м., будівлю контори (№ 9364) площею 80,8 кв.м., будівлю гаражу для автомобілів  гал.А (№ 1477) площею 470,0 кв.м., у складі належного ВАТ „Артемівський завод „Доріндустрія” на праві власності єдиного майнового комплексу, що розташований за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, вул.. Сибірцева, буд. 3 – задовольнити повністю.

Визнати за Відкритим акціонерним товариством „Доріндустрія” (91016, м. Луганськ, вул.. Демьохіна, буд. 29, прим. 1, ЄДРПОУ 03443703) право власності на гараж для автомобілів (№ 1482) площею 364,3 кв.м., будівлю контори (№ 9364) площею 80,8 кв.м., будівлю гаражу для автомобілів  гал.А (№ 1477) площею 470,0 кв.м., у складі належного ВАТ „Артемівський завод „Доріндустрія” на праві власності єдиного майнового комплексу, що розташований за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, вул. Сибірцева, буд. 3

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення.

Суддя                                                               Мартюхіна Н.О.                               

Повний текс рішення складено та підписано 09.03.2011р.