Рішення

від 14.03.2011 по справі 9/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/7

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.03.11 р.                                                                                    Справа № 9/7                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Бахрамовій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ІМЛ”, м.Донецьк

до відповідача Державного підприємства „Дирекція з реструктуризації шахтного фонду”, м.Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 35 888грн.24коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

З 14.03.2011р. о 14год.20хв. по 14.03.2011р. о 16год.10хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ІМЛ”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства „Дирекція з реструктуризації шахтного фонду”, м.Донецьк, про  стягнення заборгованості в розмірі 35 888грн.24коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 25 000грн.00коп., пені в розмірі 6 614грн.44коп., 3% річних в розмірі 1 050грн.00коп. та інфляційних витрат в розмірі 3 223грн.80коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №15 від 01.06.2009р., специфікації б/н від 01.06.2009р., 18.08.2009р., 16.09.2009р. до наведеного договору, видаткові накладні №ОО-0000012 від 01.07.2009р., №ОО-0000013, №ОО-0000014 від 02.07.2009р., №ОО-0000015 від 18.08.2009р., №ОО-0000016 від 16.09.2009р., рахунки-фактури №ОО-0000012 від 01.07.2009р., №ОО-0000014, №ОО-0000015 від 02.07.2009р., №ОО-0000019 від 18.08.2009р., №ОО-00022/2 від 16.09.2009р., податкові накладні, банківську виписку за період з 01.06.2009р. по 14.06.2010р., договір про відступлення права вимоги №102 від 14.06.2010р., лист вих.№62 від 14.06.2010р., договір про відступлення права вимоги №106 від 02.08.2010р., лист вих.№69 від 02.08.2010р., претензію вих.№83/09 від 15.09.2010р.

Через канцелярію суду 24.02.2011р. від позивача надійшли письмові пояснення вих.№18/02 від 23.02.2011р., відповідно до яких останній підтримує свої позовні вимоги.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №8167153 та №8678663 Державне підприємство „Дирекція з реструктуризації шахтного фонду”, м.Донецьк станом на 19.01.2011р. та 08.02.2011р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано як юридична особа.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

01.06.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сніжнянські промислові ресурси”, м.Сніжне та Відокремленим підрозділом „Шахта „Вінницька-2” Державного підприємства „Дирекція з реструктуризації шахтного фонду”, м.Шахтарськ, укладений договір купівлі-продажу №15, відповідно до п.1.1 якого постачальник (Товариство з обмеженою відповідальністю „Сніжнянські промислові ресурси”, м.Сніжне) зобов`язується поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити обладнання на умовах, викладених у договорі.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сніжнянські промислові ресурси”, м.Сніжне та Відокремленим підрозділом „Шахта „Вінницька-2” Державного підприємства „Дирекція з реструктуризації шахтного фонду”, м.Шахтарськ виникли господарські правовідносини щодо купівлі-продажу товару за договором купівлі-продажу №15 від 01.06.2009р.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що кількість, асортимент та якість товару, що постачається, зазначається у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п.п.3.1, 3.2 договору, постачальник передає товар на умовах, зазначених у специфікаціях на кожну партію товару. Товар переходить у власність покупця з моменту підписання акта приймання-передачі або товарної накладної.

Відповідно до наявних у матеріалах справи специфікацій б/н від 01.06.2009р., 18.08.2009р., 16.09.2009р. до договору купівлі-продажу №15 від 01.06.2009р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Сніжнянські промислові ресурси”, м.Сніжне та Відокремленим підрозділом „Шахта „Вінницька-2” Державного підприємства „Дирекція з реструктуризації шахтного фонду”, м.Шахтарськ визначено тільки кількість, асортимент та ціну товару.

За твердженням позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю „Сніжнянські промислові ресурси”, м.Сніжне на адресу відповідача була здійснена поставка продукції на загальну суму 94 730грн.00коп., що підтверджується видатковими накладними №ОО-0000012 від 01.07.2009р., №ОО-0000013, №ОО-0000014 від 02.07.2009р., №ОО-0000015 від 18.08.2009р., №ОО-0000016 від 16.09.2009р., податковими накладними, копії яких наявні у матеріалах справи.

Належність наведених накладних до предмету спору перевірена судом.

Фактичне отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних №ОО-0000012 від 01.07.2009р., №ОО-0000013, №ОО-0000014 від 02.07.2009р., №ОО-0000015 від 18.08.2009р., №ОО-0000016 від 16.09.2009р. на підставі договору купівлі-продажу №15 від 01.06.2009р. підтверджується підписом представника відповідача та печаткою підприємства відповідача на вищезазначених накладних, а отже прийнята відповідачем без заперечень.

Пунктом 4.2 договору визначено умови оплати, а саме покупець здійснює за кожну узгоджену партію товару оплату шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 10 днів з моменту постачання товару.

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, кінцевим строком оплати отриманого товару відповідачем за кожною видатковою накладною є:

За видатковою накладною №ОО-0000012 від 01.07.2009р. – 11.07.2009р.;

За видатковими накладними №ОО-0000013, №ОО-0000014 від 02.07.2009р. – 12.07.2009р.;

За видатковою накладною №ОО-0000015 від 18.08.2009р. – 28.08.2009р.;

За видатковою накладною №ОО-0000016 від 16.09.2009р. – 26.09.2009р.

14.06.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Шахтопромреконструкція”, м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сніжнянські промислові ресурси”, м.Сніжне укладений договір про відступлення права вимоги №102, згідно п.п.1.1, 2.1 якого первісний кредитор (ТОВ „Сніжнянські промислові ресурси”) передає, а новий кредитор (ТОВ „Шахтопромреконструкція”) приймає на себе право вимоги в сумі 25 000грн.00коп., яке належить первісному кредиторові, та стає кредитором за договором купівлі-продажу №15 від 01.06.2009р., укладеного між первісним кредитором та Відокремленим підрозділом „Шахта „Вінницька-2” Державного підприємства „Дирекція з реструктуризації шахтного фонду”, м.Шахтарськ.

Листом вих.№62 від 14.06.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Сніжнянські промислові ресурси”, м.Сніжне повідомило Відокремлений підрозділ „Шахта „Вінницька-2” Державного підприємства „Дирекція з реструктуризації шахтного фонду”, м.Шахтарськ про перехід всіх прав та обов'язків за договором купівлі-продажу №15 від 01.06.2009р. до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахтопромреконструкція”, м.Донецьк згідно договору про відступлення права вимоги №102 від 14.06.2010р. (докази направлення листа вих.№62 від 14.06.2010р. наявні у матеріалах справи).

Відповідно до матеріалів справи, 02.08.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Шахтопромреконструкція”, м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю „ІМЛ”, м.Донецьк укладений договір про відступлення права вимоги №106, згідно п.п.1.1, 2.1 якого первісний кредитор (ТОВ „Шахтопромреконструкція”) передає, а новий кредитор (ТОВ „ІМЛ”) приймає на себе право вимоги в сумі 25 000грн.00коп., яке належить первісному кредиторові, та стає кредитором за договором купівлі-продажу №15 від 01.06.2009р. лісу та обладнання ВП „Шахта „Вінницька-2” ДП „Дирекція з реструктуризації шахтного фонду”, м.Шахтарськ (боржник).

Згідно п.1 ч.1 та ч.3 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Виходячи з п. 10.3 договору купівлі-продажу №15 від 01.06.2009р., останнім визначено, що жодна зі сторін не має права без письмової згоди іншої сторони передавати свої права та обов'язки за договором третім особам.

09.03.2011р. позивачем через канцелярію суду надано акт звіряння взаєморозрахунків станом на 01.03.2011р. між позивачем та відповідачем, відповідно до якого Відокремлений підрозділ „Шахта „Вінницька-2” Державного підприємства „Дирекція з реструктуризації шахтного фонду”, м.Шахтарськ визнає заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю „ІМЛ”, м.Донецьк в розмірі 25 000грн.00коп. за договором про відступлення права вимоги №106 від 02.08.2010р. та договором купівлі-продажу №15 від 01.06.2009р.

Наведений акт підписаний сторонами та акцептований печатками підприємств позивача та відповідача, у зв'язку з чим, суд вважає, що відповідач надав згоду щодо зміни кредитора за договором купівлі-продажу №15 від 01.06.2009р.

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Листом вих.№69 від 02.08.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю Шахтопромреконструкція”, м.Донецьк повідомило Відокремлений підрозділ „Шахта „Вінницька-2” Державного підприємства „Дирекція з реструктуризації шахтного фонду”, м.Шахтарськ про перехід всіх прав та обов'язків за договором купівлі-продажу №15 від 01.06.2009р. в сумі 25 000грн.00коп. до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІМЛ”, м.Донецьк згідно договору про відступлення права вимоги №106 від 02.08.2010р.

15.09.2010р. позивач направив на адресу відповідача претензію вих.№83/09 від 15.09.2010р. про сплату у місячний строк суми основного боргу в розмірі 25 000грн.00коп., пені в розмірі 4 761грн.97коп., інфляційних витрат в розмірі 2 323грн.00коп. та 3% річних в розмірі 836грн.30коп.

Таким чином, у відповідача виник обов'язок перед позивачем щодо сплати заборгованості за договором купівлі-продажу №15 від 01.06.2009р.

За твердженням позивача, відповідач всупереч вимогам договору та закону, на момент подання позовної заяви до суду, вартість отриманого товару не оплатив в повному обсязі, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 25 000грн.00коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином,  що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість за договором купівлі-продажу №15 від 01.06.2009р. в розмірі 25 000грн.00коп.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 25 000грн.00коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ІМЛ”, м.Донецьк в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 25 000грн.00коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 6 614грн.44коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

Виходячи зі змісту п.7.2 договору купівлі-продажу №15 від 01.06.2009р.  сторони передбачили, що прострочення оплати поставленого товару тягне за собою сплату покупцем на користь постачальника пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення.

На підставі вищезазначеного пункту договору позивачем нарахована пеня в розмірі 6 614грн.44коп. за період прострочення з 12.07.2009р. по 29.12.2010р.

Розглянувши розрахунок позивача, суд вважає за необхідне перерахувати зазначену суму з огляду на наступне:

За приписом п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наразі, позивачем нарахована пеня за більший період, що не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, ст.232 Господарського кодексу України.

Виходячи з чого, суму пені необхідно розраховувати наступним чином:

–          за видатковою накладною №ОО-0000012 від 01.07.2009р. за період з 12.07.2009р. по 12.01.2010р.;

–          за видатковими накладними №ОО-0000013, №ОО-0000014 від 02.07.2009р. за період з 13.07.2009р. по 13.01.2010р.;

–          за видатковою накладною №ОО-0000015 від 18.08.2009р. за період з 29.08.2009р. по 29.02.2010р.;

–          за видатковою накладною №ОО-0000016 від 16.09.2009р. за період з 27.09.2009р. по 27.03.2010р.

З огляду на викладене, належний до стягнення розмір пені за кожною окремою видатковою накладною з урахуванням дат оплат становить 3 328грн.96коп., у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 6 614грн.44коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 3 328грн.96коп.

Крім того, позивач заявляє про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1 050грн.00коп. та інфляційних витрат в розмірі 3 223грн.80коп.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного за розрахунком позивача, 3% річних становлять суму в розмірі 1 050грн.00коп. та інфляційні витрати становлять суму в розмірі 3 223грн.80коп. за період прострочення з 12.07.2009р. по 29.12.2010р.

Перевіривши арифметичний розрахунок суми 3% річних, суд зазначає, що її розмір не суперечить вимогам чинного законодавства, а відтак вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 1 050грн.00коп. є такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, розглянувши арифметичний розрахунок позивача щодо стягнення інфляційних витрат, судом встановлено, що належна до стягнення сума інфляційних витрат за кожною окремою накладною становить 3 167грн.55коп. за період з 12.07.2009р. по 29.12.2010р. (з урахуванням часткових оплат).

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають пропорційному розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 512, 514, 525, 526, 530, 310-312, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

                                                               ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ІМЛ”, м.Донецьк до відповідача, Державного підприємства „Дирекція з реструктуризації шахтного фонду”, м.Донецьк, про  стягнення заборгованості в розмірі 35 888грн.24коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 25 000грн.00коп., пені в розмірі 6 614грн.44коп., 3% річних в розмірі 1 050грн.00коп. та інфляційних витрат в розмірі 3 223грн.80коп.– задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Дирекція з реструктуризації шахтного фонду” (за адресою: вул.Стадіонна, б.1, м. Донецьк, 83102, ЄДРПОУ 36061246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ІМЛ” (за адресою: вул.Клайпеди, б.31, м.Донецьк, 83047, код ЄДРПОУ 34939970) суму основного боргу в розмірі 25 000грн.00коп., пеню в розмірі 3 328грн.96коп., 3% річних в розмірі 1 050грн.00коп., інфляційні витрати в розмірі 3 167грн.55коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 325грн.47коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 214грн.02коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 14.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                                                               Марченко О.А.                               

Повне рішення складено 16.03.2011р.