Рішення

від 14.03.2011 по справі 14/5007/8/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/5007/8/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

    * 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" березня 2011 р. Справа № 14/5007/8/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

                         судді Костриця О.О.

за участю представників сторін

від позивача: Терещук О.В. - ліквідатор

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився  

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хорда" (с. Березівка Житомирської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Хміль України" (м.Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Сведбанк" (м. Київ)

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу

Позивачем пред'явлено позов про визнання недійсними договору купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів №21/04-05(01) від 21.04.2005р., та договору купівлі-продажу  навісного матеріалу №21/04-05(02) від 21.04.2005р., укладених між ТОВ Фірма "Хорда" та ТОВ "Концерн "Хміль України".

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, письмового відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується реєстром Ф103 на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції від 02.03.2011р. (а.с.48).

Третя особа свого представника у судове засідання не направила, вимоги ухвали суду від 01.03.2011р. не виконала, хоча про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, що підтверджується реєстром Ф103 на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції від 02.03.2011р. (а.с.48) та повідомленням про вручення поштового відправлення від 02.03.2011р. (а.с.49).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-  

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві позивач зазначає, що ухвалою суду від 15.09.2008р.  за заявою Державної податкової інспекції у Житомирському районі (м.Житомир) господарський суд порушив провадження у справі №7/157-Б про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хорда" (с. Березівка Житомирської області) (позивач у справі).

Постановою господарського суду від 06.11.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хорда" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ДПІ у Житомирському районі.

Ухвалою господарського суду від 02.04.2009р. припинено повноваження ліквідатора боржника  ДПІ у Житомирському районі, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Терещука О.В.

Позивач зазначає, що керівником підприємства Максімовим М.М., в порушення положень ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" печатки, штампи, документація та майно ліквідатору не було передано.

Із заяви ПАТ "Сведбанк" про визнання кредитором у справі №7/157-Б від 30.12.2008р. йому стало відомо про укладення колишнім керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хорда" Максімовим Михайлом Миколайовичем з ТОВ "Концерн "Хміль України" договору купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів від 21.04.2005р.  № 21/04-05(01) та  акту №21/04-05 прийому-передачі паливно-мастильних матеріалів від 21.04.2005р.; договору купівлі - продажу навісного матеріалу від 21.04.2005р. №21/04-05(02) та акту №21/04-05 прийому-передачі підвісного матеріалу від 21.04.2005р.;  договору купівлі - продажу метало комплектуючих від 01.08.2005р. №01/08-05(02) та акту №02/08-05(02) прийому - передачі метало комплектуючих від 02.08.2005р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.10.2009р.  у справі №7/157-Б було призначено почеркознавчу експертизу підпису колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хорда" Максімова Михайла Миколайовича, проведення якої доручено Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при УМВС України в Житомирській області.

За результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи підписів колишнього керівника  боржника Максимова М.М. Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при УМВС України в Житомирській області 11.11.2009р. було складено висновок №1/1067 (а.с.20-23), відповідно до якого підпис виконано Максімовим М.М. лише на договорі купівлі - продажу метало комплектуючих від 01.08.2005р. №01/08-05(02) та акті №02/08-05(02) прийому - передачі метало комплектуючих від 02.08.2005р., підпис на інших договорах та актах виконано не Максімовим М.М., а іншими (не уповноваженими) особами.

З урахуванням вищевикладеного та вимог чинного законодавства позивач просить визнати недійсними договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів №21/04-05(01) від 21.04.2005р. та договір купівлі-продажу  навісного матеріалу №21/04-05(02) від 21.04.2005р., укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Хорда" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн "Хміль України".

Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом, 21.04.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Хорда" - покупець (позивачем у справі), в особі генерального директора Максімова Михайла Миколайовича, що діяв на підставі Статуту та  Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн "Хміль України" - продавець (відповідач у справі), в особі генерального директора Мельника Олександра Петровича, що діяв на підставі Статуту, було укладено договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів №21/04-05(01) (а.с.14-15), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача товар (дизельне паливо, оливу І-20 Л, оливу М10В2 на загальну суму 515809,40 грн.), а позивач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (п.1.1.,1.2. договору).

Того ж дня, між сторонами було підписано акт прийому - передачі паливно-мастильних матеріалів до договору  (а.с.16).

Крім того, 21.04.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Хорда" - покупець, в особі генерального директора Максімова Михайла Миколайовича, що діяв на підставі Статуту та  Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн "Хміль України" - продавець,  в особі генерального директора Мельника Олександра Петровича, що діяв на підставі Статуту, було укладено договір купівлі-продажу навісного матеріалу №21/04-05(02) (а.с.17-18), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача товар (дріт діаметром 1мм в кількості 225,00 тонн на загальну суму 1 519 190,60 грн.), а позивач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (п.1.1.,1.2. договору).

Того ж дня, між сторонами було підписано акт прийому - передачі навісного матеріалу до договору (а.с.19).

Пунктом 5.2. вищезазначених договорів купівлі-продажу, сторони погодили, що приймання товару оформлюється згідно накладної. З моменту оформлення накладної відбувається перехід права власності на товар.

Судом встановлено, що в провадженні господарського суду Житомирської області перебувала справа №1/161 за позовом Акціонерного   комерційного   банку   "ТАС-Комерцбанк" (м.Київ) (правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Хміль України (м.Житомир),  Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хорда" (с.Березівка Житомирської області).

Рішенням суду від 22.05.2007р. у справі №1/161 стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Хміль України" м. Житомир, вул. Б.Тена, 96, кв. 6, (п/р 26008300387702 в АКБ "ТАС- Комерцбанк" м. Київ, МФО 300164, код ЄДРПОУ 32885949) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хорда" (код ЄДРПОУ 24702862) Житомирський район, с.Березівка,вул. Шевченка, 11 на користь Акціонерного   комерційного   банку   "ТАС-Комерцбанк" м. Київ, вул. Комінтерну, 30, (п/р 320222170101 в ОПЕРУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 300164, код ЄДРПОУ 19356840) - 150000,00 грн. частини основного боргу, а також порівно з обох відповідачів 1500,00 грн. сплаченого державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.54-55).

Вищезазначеним рішенням суду, яке набрало законної сили, було встановлено, що відповідно до актів прийому - передачі від 21.04.2005р. (а.с.16,19) та видаткових накладних № №9,10  від 21.04.2005р.(а.с.36,37) відповідач передав, а позивач прийняв товар, відповідно до договору купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів №21/04-05(01) та договору купівлі-продажу навісного матеріалу №21/04-05(02).

Крім того, даним рішенням суду було встановлено, що позивача було письмово повідомлено про те, що АКБ "ТАС - Комерцбанк" (правонаступник ПАТ "Сведбанк"), відповідно до договору про факторингове обслуговування №200405-15/ФС від 20.04.2005р.  набув прав кредитора по договору купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів №21/04-05(01) та договору купівлі-продажу навісного матеріалу №21/04-05(02).

Дослідивши матеріали справи №1/161, судом були долучені до матеріалів справи копії письмових повідомлень позивача про те, що АКБ "ТАС - Комерцбанк" (правонаступник ПАТ "Сведбанк")  набув прав кредитора по договору купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів №21/04-05(01) та договору купівлі-продажу навісного матеріалу №21/04-05(02) (а.с.51-52), копію витягу з статуту ВАТ "Сведбанк" (нова редакція)(а.с.53), рішення суду від 22.05.2007р. (а.с.54-55) та первинні документи - копії видаткових накладних № №9,10  від 21.04.2005р. (а.с.36,37).

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначає, що висновком №1/1067 (а.с.20-23) судово-почеркознавчої експертизи підписів колишнього керівника ТОВ Фірма"Хорда" Максимова М.М., встановлено, що підпис на договорі купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів №21/04-05(01), акті приймання - передачі до договору та договорі купівлі-продажу навісного матеріалу №21/04-05(02), акті приймання-передачі до договору виконано не Максімовим М.М., а іншими (не уповноваженими) особами.

Разом з тим, слід зазначити, що видаткові накладні №№9,10 від 21.04.2005р. (а.с.36-37), які є первинними документами та на підставі яких здійснювалась поставка товару по спірним договорам купівлі-продажу (п. 5.2), не були предметом дослідження під час проведення судово-почеркознавчої експертизи підписів колишнього керівника ТОВ Фірма "Хорда" Максимова М.М. Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при УМВС України в Житомирській області  у справі №7/157-Б.

Згідно ч.1 п.10 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні  документи,  які  фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за  здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України за № 88 від 24.05.1995р., первинні   документи  повинні  мати  такі  обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала  участь  у здійсненні господарської операції.

Накладна - первинний разовий документ по обліку товарно-матеріальних цінностей, який для надання їй юридичної сили і доказовості повинен мати  обов'язкові вищезазначені реквізити. Накладні застосовуються в усіх підприємствах і є виправдними документами на надходження або відпуск матеріальних цінностей.

Таким чином, суд вважає, що вищевказані видаткові накладні оформлені належним чином з урахуванням вимог законодавства і підписані уповноваженими представниками сторін, що підтверджує прийняття позивачем товару.

Слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору.

Як зазначалося вище та підтвердив позивач в засіданні суду (протокол судового засідання від 14.03.2011р.) бухгалтерська та інша документація Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хорда" (с. Березівка Житомирської області) колишнім керівником Максімовим М.М. не була передана ліквідатору.

З врахуванням викладеного, позивач не може підтвердити чи спростувати факт поставки відповідачем позивачу товару по спірним договорам купівлі-продажу.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів №21/04-05(01), договір купівлі - продажу навісного матеріалу №21/04-05(02), акти прийому - передачі товару до даних договорів, а також видаткові накладні №№9,10 від 21.04.2010р. були скріплені печатками сторін.

Як вбачається із матеріалів справи, на час укладення вищезазначених документів  печатка позивача не була викрадена або втрачена.

За таких обставин, підстави вважати, що товар за спірними договорами купівлі - продажу не був отриманий  позивачем, у суду відсутні.

Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п'ятою  та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також  моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин,  якщо його  недійсність  встановлена законом (нікчемний  правочин).  У  цьому  разі  визнання  такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 статті 241 Цивільного Кодексу України правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить  її дійсною з моменту укладання. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма  тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її до виконання, здійснення платежу другій стороні та інше.) У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладання угоди задоволенню не підлягає (п.9.2. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. №02-5/111"Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними").

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин справи, суд вважає, що позивач був обізнаний про факт укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу, а також факт їх виконання відповідачем шляхом прийняття виконаного позивачем за договорами купівлі-продажу (на підставі видаткових накладних №№9,10 від 21.04.2005р.).

Таким чином, позивач в розумінні ст. 241 Цивільного кодексу України, схвалив  спірні правочини.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав суду обгрунтованих доказів, в підтвердження своїх вимог.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне в позові відмовити.

Судові витрати понесені позивачем покладаються на позивача.  

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Костриця О.О.

Повне рішення складено:  "17" березня 2011 р.