Рішення від 24.02.2011 по справі 12/214/10

12/214/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "24" лютого 2011 р.                                                 Справа №  12/214/10

Позивач:                   Відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія

                        “Миколаївобленерго”, ( юридична адреса: 54017, м.Миколаїв, вул.  

                        Громадянська, 40).                                 

Відповідач 1:            Військова частина А 4619, (55225, Миколаївська область    

                        Первомайський район, с. Грушівка),  

Відповідач 2:               Квартирно –експлуатаційний відділ м.Миколаїва, (54000,

                        м.Миколаїв, пр.-т. Миру, 62-а).

про                      стягнення  2968 грн. 32 коп.

Суддя   Семенов А.К.

Представники:

Від позивача:                    Ярошенко І.Г., довіреність № 01/33-24  від 04.01.2011 р.,  

Від відповідача 1:          Лінецький С.П., довіреність № 39  від 24.01.11 р.,

Від відповідача 2:    не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :           Позов поданий про стягнення  з відповідача на користь ВАТ ЕК “Миколаївобленерго”  боргу у сумі  2968 грн. 32 коп.

          Позовні вимоги обґрунтовані несплатою першим відповідачем  боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

       Ухвалою суду від 04.02.2011 року, за клопотанням позивача, залучено у якості другого відповідача Квартирно –експлуатаційний відділ м.Миколаїва.

Перший відповідач свого представника у судове засідання направив, відзив на  позовну заяву надав, проти позову заперечує повністю.

Другий відповідач свого представника у судове засідання, яке відбулося 24.02.2011 року не направив, хоча був повідомлен належним чином про дату та місце судового розгляжу, проти позову заперечує повністю.

          Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 24.02.2011 року за згодою представника позивача та першого відповідача оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

           Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та першого відповідача, господарський  суд

встановив:

Між ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" в особі філії Первомайського району (позивач) та Військовою частиною А 4619 (відповідач) був укладений договір № 41/167 від 20.04.07р. про постачання електричної енергії (а.с.10-14).

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2., 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 договору позивач зобов'язався виконувати умови договору: постачати відповідачу електроенергію, як різновид товару в обсягах визначених договором, забезпечити отримання відповідачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності, а відповідач зобов'язався виконувати умови договору, дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами договору, оплачувати позивачу вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно із умовами  договору, оплачувати позивачу вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно із умовами цього договору.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору, який є його невід'ємною частиною, постачання електроенергії споживачу проводиться постачальником в межах договірних величин електроспоживання, зазначених в Додатку № 1а до Договору. При цьому, споживач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно їх сплачує.

Згідно п. 4.4 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.96р. № 28 в редакції Постанови НКРЕ від 25.12.2008р. № 1449 (далі –ПКЕЕ) та п.4 Додатку № 1 до Договору споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Постачальник протягом 5 робочих днів від дня отримання такого звернення приймає рішення щодо можливості та обґрунтованості такого коригування.

П.5 Додатку № 1 до Договору передбачена відповідальність споживача у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії, яке визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду. Відповідно до ч.5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної  величини електроспоживання.

Згідно Додатку № 1а до Договору договірна величина споживання електричної енергії на жовтень 2010р. встановлена на рівні 6,4 тис. кВт/год.

Відповідачем у жовтні 2010 р. фактично спожито електроенергії 7975 кВт (згідно акту Відповідача про використану електричну енергію за жовтень 2010 р.). За коригуванням договірних величин електроспоживання відповідач у звітномий період не звертався. Таким чином, різниця між фактично спожитою і договірною величиною споживання електричної енергії складає: 7975 - 6400 = 1575 кВт/г.

Отже, двократна вартість різниці, що повинна бути сплачена Відповідачем становить: 1575*0,68600 (тариф) = 1080,45 грн.

28.10.2010 р. першому відповідачу виставлено рахунок № 41/191/10 за перевищення договірної  величини електроспоживання за жовтень 2010 р. на суму 1080,45 грн., який йому вручений під підпис.

Відповідно до Додатку № 1а до Договору договірна величина споживання електричної енергії на листопад 2010р. встановлена на рівні 4,5 тис. кВт/год.

Відповідачем у листопаді 2010 р. фактично спожито електроенергії 7252 кВт (згідно акту відповідача про використану електричну енергію за листопад 2010 р.).  за заявою про коригування договірних величин електроспоживання відповідач у звітньому періоді до позивача не звертався. Таким чином, різниця між фактично спожитою і договір величиною споживання електричної енергії складає: 7252 - 4500 = 2752 кВт/г.

Отже, двократна вартість різниці, що повинна бути сплачена відповідачем становить: 2752*0,68600 (тариф) = 1887 грн. 87 коп.

01.12.2010р. відповідачу виставлено рахунок № 56/191/11 за перевищення договірних величини електроспоживання за листопад 2010 р. на суму 1887 грн. 87 коп., який відправлений  відповідачу поштою, рекомендованим листом.

Відповідно до п. 7 Додатку № 10 до Договору, рахунки на оплату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії мають бути оплачені відповідачем протягом 10 операційних днів з дня отримання.

На сьогодні заборгованість за перевищення договірних величин електроспоживання у жовтні листопаді 2010 р. в розмірі 2968 грн. 32 коп. залишається несплаченою.

Позивач просить стягнути 2968 грн. 32 коп.

Перший відповідач, як вже вище вказано проти позову заперечує з наступного.

     Фінансування Збройних Сил України і зокрема військової частини А4619, відповідно до ст. 19 Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 року №1934-ХІІ, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

     Ч. 1 ст, 23 Бюджетного кодексу України визначає, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджет»здійснюються пише за наявності відповідного бюджетного призначення.

     Кошти за оплату споживання військового частиною А4619 електроенергії кошторисом не передбачено та не надходять до неї. а здійснений стягнення з стягнення рахунків військової частини А4619 де відсутні відповідні бюджетні призначення для сплати за споживання електроенергії є бюджетним порушенням.

    Згідно договору поруки № 56/191/П  від 01.01.2009 року позивач з одного боку, перший відповідач з другого боку та другий відповідач з третього боку уклали договір поруки за умовами п. 1.1 Договору поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання обов`язку першого відповідача, щодо оплати електроенергії, згідно договору, починаючи з 01.01.2009 року, яка сплачується за рахунок отримання фінансування з державного бюджету в межах бюджетних призначень. Вимога повинна пред`являтись до поручителя (ст.555 Цивільного кодексу України).

      Другий відповідач, як вже вище вказано проти позову заперечує з наступного.

      Зі змісту Договору поруки випливає, що він виключає відповідальність за перевищення договірних величин електроспоживання, оскільки, як зазначається в ньому, Поручитель несе відповідальність лише за активну та реактивну електроенергію з ПДВ і в межах бюджетних призначень, які до речі надходять згідно заявлених військовою частиною обсягів споживання.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог на підставі нижченаведеного.

Відповідно із пунктом 5 додатку № 1 до договору № 56/191 від 31.03.2008 р., у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії, яке визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду, споживач несе відповідальність  згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, якою встановлено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів І-ІУ рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Враховуючи вищенаведене, 28.10.10 р. та 01.12.2010 р. ВАТ „ЕК Миколаївобленерго” були виписані в/ч А-4619 повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії та рахунок на оплату двократної вартості різниці між фактично спожитою і договірною величиною на жовтень - листопад 2010 р., згідно з якими двократна вартість різниці фактично спожитої і договірної величини складає за жовтень - 1080 грн. 45 коп., за листопад 1887 грн. 87 коп., які в/ч А-4619 отримані 28.10.10 р. та 01.12.2010 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням.

Однак,  в/ч А-4619 вищезазначені рахунки не сплатила.

01.01.09 р. між ВАТ “ЕК”Миколаївобленерго” (Кредитор), в/ч А-4619 (Споживач) та  КЕВ м.Миколаєва (Поручитель) укладено договір поруки № 56/191/П.

Відповідно до п. 1.4. вказаного договору поруки підставою зобов'язання, що забезпечується цим договором є договір на користування електричною енергією № 56/191 від 31.01.08 р.

Згідно із п.1.1 договору поруки Поручитель поручається перед Кредитором Боржника за виконання останнім свого обов'язку по сплаті за спожиту електроенергію з ПДВ, згідно договору на користування електричною енергією № 56/191 від 31.01.08 р. за поточну активну та реактивну електроенергію, починаючи з 01.01.09 р., фінансування якої здійснюється з бюджету. Рахунки за спожиту Боржником електроенергію отримує сам Боржник в двох примірниках, з яких один надає Поручителю в день отримання. Оплата рахунків Боржника здійснюється Поручителем у продовж 10 операційних днів з дня отримання рахунку Боржником.

Відповідно із п.2.1 договору, у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) Боржником зобов'язання, забезпеченого порукою цим договором (п.1.1 цього договору), Кредитор вправі звернутися з позовом про стягнення заборгованості як до Боржника так і до Поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Пунктом 2.2 договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Боржник.

При цьому слід зазначити, що положення пунктів 2.1, 2.2 договору поруки не суперечать пункту 1.1 цього договору і кореспондуються із положеннями ст.554 ЦК України згідно якої Поручитель солідарно відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Крім того, подвійна плата за перевищення договірної величини електроспоживання є платою саме за спожиту активну і реактивну електроенергію тільки в підвищеному розмірі, а договором поруки забезпечено у тому числі саме обов'язок в/ч А 4619 по оплаті спожитої активної і реактивної електроенергії, яка фінансується з бюджету. При цьому слід зазначити, що всі оплати за договором поруки, у тому числі і штрафні санкції здійснюються за рахунок Державного бюджету України, так як цим договором не передбачено іншого фінансування для виконання Поручителем умов договору поруки, крім з держбюджету.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ВАТ „ЕК Миколаївобленерго” щодо стягнення заборгованості в/ч А-4619 за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у жовтні - листопаді 2010 р. за спірні періоди в солідарному порядку з відповідачів є правомірними і підлягають задоволенню.

     Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

    Згідно ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

   Отже, стягненню з відповідача підлягає 2968 грн. 32 коп. вартості різниці між фактично спожитої і договірної  величинами електроспоживання.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 44,49,82,84,85 ГПК України,  господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.           Стягнути в солідарному порядку з військової частини А 4619 (55225, Миколаївська область, Первомайський район, с. Грушівка, код ЄДРПОУ 07886343) та Квартирно –експлуатаційного відділу м.Миколаїва, (54000, м.Миколаїв, пр.-т. Миру, 62-а, код ЄДРПОУ 08029523) на користь відкритого акціонерного товариства енергопостачальної організації “Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393):

-          2968 грн. 32 коп. боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання  № 260383011001 в Державному ощадному банку України, МФО 326421, код 23399393;

-          102 грн. 00 коп. держмита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпе-чення судового процесу на поточний рахунок 26002225010060 у МФ КП “Приватбанк”, МФО 326610, код 23399393).

        Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84  ГПК України, рішення підписано 01.03.2011 року.

   Суддя                                                        А.К.Семенов