Рішення

від 22.02.2011 по справі 5023/599/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/599/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2011 р.                                                            Справа № 5023/599/11

вх. № 599/11

Суддя господарського суду Савченко А.А. 

при секретарі судового засідання Даниленко О.О.

за участю представників сторін:

позивача -  Романова А.В., дов.№б/н від 20.01.11р.

відповідача - Бондаренко С.С., без належним чином оформлених повноважень   

розглянувши справу за позовом ТОВ "Логістік центр "Лідер клас", м. Харків  

до  ТОВ "БНВП "НОКС", м. Харків  

про стягнення 4957,20грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 4909,50грн. основного боргу за договором зберігання майна № 9-к від 09.06.2010р., 36,00грн. заборгованості за час фактичного зберігання та 11,70грн. - 3% річних. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

21.02.2011року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. № 4612 від 21.02.2011р.), у якій позивач просить зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу за договором зберігання на 500,00грн. посилаючись на часткове погашення відповідачем заборгованості після звернення позивача з позовом до суду, у з*язку з чим сума основного боргу  складає 4409,50грн. Крім того, позивач просить збільшити розмір позовних вимог в частині вартості фактичного зберігання, та стягнути з відповідача 46,50грн.

У відповідності до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки подана позивачем заява не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про уточнення позовних вимог до розгляду та зазначає, що предметом розгляду є вимоги, заявлені в заяві від 21.02.11р.

В судовому засіданні представник позивача підтримує уточнені позовні вимоги, просить їх задовольнити.

Відповідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що  діють  у  межах  повноважень,  наданих  їм  законодавством  та установчими документами, через свого представника.     Керівники підприємств    та    організацій,    інші    особи, повноваження  яких  визначені   законодавством   або   установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.      Представниками юридичних  осіб  можуть бути також інші особи, повноваження   яких   підтверджуються   довіреністю   від    імені підприємства,   організації.  Довіреність  видається  за  підписом керівника або  іншої  уповноваженої  ним  особи  та  посвідчується печаткою підприємства, організації.

В судове засідання в якості представника відповідача з'явився Бондаренко С.С., однак довіреності на представництво інтересів підприємства не надав, що є порушенням ст. 28 ГПК України, тому суд вважає, що належний представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, яким зазначено, що до суду подано усі необхідні докази, встановив наступне.

09.06.2010р. між сторонами укладено договір зберігання майна № 9-к (надалі - Договір).

Відповідно до умов договору, позивач зобов*язався зберігати майно, яке передається йому відповідачем, та повертати таке майно відповідачу у схоронності (п.1.1 Договору). При прийманні товару на відповідальне зберігання складється Акт прийому-передачі (п.1.3. Договору).

Відповідач зобов*язався сплачувати позивачу плату за зберігання майна відповідно до прайс-листа (Додатку 1 до Договору) (п.3.2.Договору). Плата за послуги проводиться на підставі рахунку-фактури і акту виконаних робіт за звітний період на протязі 10 днів з моменту отримання рахунку.

На виконання взятих на себе зобов*язань за Договором, позивач прийняв від відповідача майно на зберігання, що підтверджується актами проийому-передачі, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Окрім того, на підставі прайс-листа (Додаток 1 до Договору) позивач надавав відповідачу завантажувально-розвантажувальні послуги.

Але відповідач, в порушення взятих на себе зобов*язань за Договором, сплату за надані послуги не здійснив, у зв*язку з чим за період липень-грудень 2010 року виникла заборгованість за надані послуги за зберігання майна в розмірі 1135,50грн. Окрім того,  позивачем надані завантажувально-розвантажувальні послуги на суму 3774,00грн. Направлені позивачем рахунки (лист № 19 від 10.12.2010р, № 25. від 13.01.2011р.) залишилися несплаченими.

Однак, як свідчать додатково надані позивачем докази, відповідач, після звернення позивача з позовом до суду, частково оплатив суму боргу за завантажувально-розвантажувальні послуги у розмірі 500,00грн., що підтверджується копією виписки по особовим рахункам за 11.02.2011р., внаслідок чого розмір боргу відповідача складає 4409,50грн.

Суд вважає, що своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст.526 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 4409,50грн. боргу за надані послуги обґрунтованою та  підлягаючою задоволенню.

Відповідно до п.7.2 Договору, строк дії договору зберігання закінчився 31.12.2010р., однак відповідач на цей час передане на зберігання майно не забрав, строк дії договору зберігання не продовжив.

Листом № 27 від 24.01.2011р. позивачем направлена вимога на оплату заборгованості за час фактичного зберігання, яка залишена відповідачем без відповіді. За період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р. сума заборгованості за час фактичного зберігання складає 46,50грн.

Ст. 946 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов*язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

П.3.6. Договору передбачено, що плата за зберігання стягується за весь фактичний строк зберігання кожної партії майна.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 46,50грн. заборгованості за час фактичного зберігання обгрунтованими, належним чином підтвердженими матеріалами справи, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням  3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 11,70грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним  витрати по сплати держмита в сумі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 946 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 22, 28, 33, 47, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -   

ВИРІШИВ:

Прийняти уточнення позовних вимог від 21.02.2011р. до розгляду.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільне науково-виробниче підприємство "НОКС" (61052, м.Харків, вул.Маліновського, буд.3, код ЄДРПОУ 35857029) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік центр "Лідер Клас" (61128, м.Харків, пр-т 50 річчя СРСР, буд. 149, код ЄДРПОУ 35245185) 4409,50грн. основного боргу, 46,50грн. заборгованості за час фактичного зберігання, 11,70грн. - 3% річних, 102,00грн. витрат з оплати державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                 Савченко А.А.

Повне рішення складено 24.02.2011р.