Рішення

від 15.03.2011 по справі 5023/564/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/564/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2011 р.                                                            Справа № 5023/564/11

вх. № 564/11

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О. 

при секретарі судового засідання Гончар О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Ружило О.М., довіреність № 02/10 від 14.09.2010 року

 відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тривіта", . Київ  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькон+", м. Харків  

про стягнення 25777,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 25777,69 грн. боргу за поставлений товар згідно видаткових накладних, належним чином засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання в частині оплати наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

15.03.2011 року до суду надійшло уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 24207,30 грн., у тому числі 20265,59 грн. боргу, 2071,53 грн. пені, 1567,03 грн. інфляційних та 303,15 грн. 3 % річних.

Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не порушує чиїх -небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про уточнення позовних вимог до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребуваних попередньою ухвалою суду документів не надав. До господарського суду повернулась ухвала про порушення провадження по справі від 28 січня 2011 року, яка була направлена на адресу відповідача, вказану в позовній заяві, з відміткою поштового відділення: "за зазначеною адресою не числиться", у зв`язку з чим господарським судом була витребувана у позивача Довідка про включення відповідача до ЄДРПОУ станом на лютий 2011 року з вказанням юридичної адреси.

15.03.2011 року до суду надійшов витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 086256, відповідно до якого станом на 03.03.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Алькон+"  зареєстроване за адресою: 61086, м. Харків, вул. Тобольська, буд. 49 А, квартира 26, тобто за тією ж адресою, що вказана позивачем в позовній заяві.

Відповідно до Закону України № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", розділу XII Прикінцеві положення ч.3.3 п.14 "“Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином”.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Позивач згідно видаткової накладної № Три-01073 від 10.11.2008 р. виданої на підставі Рахунку - фактури № Три-000923 від 07.11.2008 р.; та видаткової накладної № Три-01090 від 13.11.2008 р., виданої на підставі Рахунку- фактури № Три-000939 від 11.11.2008 р.  передав відповідачу товар - будівельні матеріали, а саме блоки з коміркового бетону 200, а також цеглу М - 100, на загальну суму 58 265,59 грн., що підтверджено копіями вищевказаних документів, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач, в свою чергу лише частково оплатив отриманий товар, у зв'язку несплаченою залишилась заборгованість в сумі 22265,59 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що поставка товару за накладними є позадоговірною, оскільки позивачем не надано суду будь-якого договору в обґрунтування договірної передачі товару і який би свідчив про його виконання, крім того, сума боргу підтверджена видатковими накладними, визначає наявність заборгованості відповідача перед позивачем без посилання на договір.

Вказана домовленість відповідає вимогам ч. 2 ст. 205 ЦК України, згідно з якими правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Підтвердженням такого волевиявлення є наявність підписаних з боку сторін первинних бухгалтерських документів (видаткових накладних).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що 21.09.2009 року позивач на адресу відповідача направив претензію б/н (в порядку ст. 530 ЦК України), в якій просив відповідача погасити утворену суму боргу. Проте відповідач відповіді на вимогу не надав та отриманий товар повністю не оплатив, що й стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду. В даному випадку претензія фактично є вимогою про оплату, в порядку ст. 530 ЦК України та встановлює обов'язок відповідача у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги оплатити вартість отриманого товару.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі наведеного, суд вважає позовну вимогу позивача про стягнення боргу в сумі 20265,59 грн. боргу обґрунтованою, підтвердженою наданими суду доказами та такою, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов'язання, своєчасно не оплачував надані позивачем послуги за договором, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних та 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу  кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення 1567,03 грн. інфляційних та 303,15 грн. 3 % річних обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши позовну вимогу в частині стягнення 2071,53 грн. пені, суд визнав її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки, встановив відсутність угоди сторін про неустойку на випадок порушення зобов'язань з боку відповідача. Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Письмового договору між сторонами укладено не було, а Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та встановлює лише обмеження розміру такої неустойки, яка встановлюється за згодою сторін.

У відповідності зі ст.49 ГПК України суд вважає необхідним  витрати по сплаті державного мита у сумі 221,35 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 202,65 грн. покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 205, 509, 530, 625, 611 Цивільного кодексу України, статтями 193 Господарського кодексу України, статтями 1, 12, 22, 47, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, -   

ВИРІШИВ:

Прийняти уточнення позовних вимог до розгляду.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Алькон+" (61000, Україна, м. Харків, вул. Тобольська, 49а, кв. 26, р/р 2600030162264 в ВАТ "УБРП", м. Києва, МФО 320995, ЗКПО 31798494, ІПН 317984920307, св-во платника ПДВ № 1001190340) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Тривіта" (03680, Україна, м. Київ, бул-р. І. Лепсе, 16, оф. 216 Адреса для листування: 04128, м. Київ вул. Щербакова, 576, кв. 66, р/р 26006976712917 у філії ЗАТ "Перший Український Міжнародний Банк" в м. Запоріжжя, МФО 313623 ЗКІЇО 33494831, ІПН 334948326509 св-во платника ПДВ № 100221501) 20265,59 грн. боргу, 1567,03 грн. інфляційних, 303,15 грн. 3 % річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 221,35 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 202,65 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 2071,53 грн. пені відмовити.

Суддя                                                                                 Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний ___ березня 2011 року.