Постанова

від 16.03.2011 по справі 6/1985-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/1985-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2011 р.                                                                Справа № 6/1985-10  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої  судді                                                         Грязнов В.В.

суддів                                                                             Савченко Г.І.  

 суддів                                                                             Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Новак Р.А.,             

розглянувши апеляційну скаргу відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницька будівельна компанія «Поділля»

на  рішення  господарського суду Хмельницької області від 25.01.11 р. у справі №6/1985-10.

за позовом              Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-Р»м.Рівне   

до відповідача       Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницька

                                будівельна компанія «Поділля»м.Хмельницький

про стягнення 43 750 грн. заборгованості за договором оренди та

      витребування майна із чужого незаконного володіння

за участю представників сторін:

від позивача-                  Гончарук В.В., представник (довір.б/н від24.01.2011р.);   

від відповідача-              не з'явився.

          Відповідно до рішення господарського суду Хмельницької області від 25.01.2011р. у спра-ві №6/1985-10 (суддя Танасюк О.Є.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-Р»(надалі в тексті –ТзОВ «Арго-Р») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницька будівельна компанія «Поділля» (надалі в тексті –ТзОВ «ХБК «Поділля») про стягнення 43 750 грн. заборгованості за договором оренди та витребування майна із чужого незаконного володіння –задоволено; з ТзОВ «ХБК «Поділля»підялгає стягненню на користь ТзОВ «Арго-Р»2 525 грн. 42 коп. судових витрат. З незаконного володіння ТзОВ «ХБК «Поділля» витребувано майно, за адресою: м.Хмельницький, Старокостянтинівське шоссе,26, яке передане на підставі договору оренди обладнання від 16.04.2009р. згідно додатку №1 до договору та зобов'язано останнього передати його ТзОВ «Арго-Р».

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач згідно ст.782 ЦК України відмовився від договору і вимагав повернути річ (вимога від 29.09.2010р.) в зв'язку з невнесенням наймачем орендної плати протягом трьох місяців, то договір оренди майна є розірваним з моменту повідомлення наймодавця про відмову від договору.(арк.справи 49-50).

Не погоджуючись із даним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення господарського суду Хмельницької області від 25.01.2011р. у справі №6/1985-10, зменшивши суму боргу до розміру орендної плати за два місяці, тобто до 5 000 грн.

Скаржник також зазначає, що не згоден із прийнятим рішенням, оскільки судом неповно з'ясовано обставини справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та проце-суального права, а саме з порушенням вимог ст.764 ЦК України, ст.4-2, 32, 33, 43, 82, 84, п.п.1-4 ст.104 ГПК України.(арк.справи 55-56).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №6/1985-10 від 23.02. 2011р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.           Представник Позивача в судовому засіданні 16.03.2011р. заперечив проти доводів скарж-ника, зазначених в апеляційній скарзі, оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому просить суд апеляційної інстанції залишити його без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

В судове засідання суду апеляційної інстанції 16.03.2011р. представник Відповідача не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку.(арк.справи 72).

Оскільки відповідно до ухвали Рівненського апеляційного господарського суду у справі №6/1985-10 від 23.02.2011р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника Позивача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Агро-Р»-наймодавець та ТзОВ «ХБК «Поділ-ля»-наймач 16.04.2009р. уклали договір оренди обладнання (надалі в тексті –Договір), відпо-відно до якого, в порядку та на умовах, визначених Договором,- наймодавець зобов'язувався пе-редати, а наймач зобов'язувався прийняти в тимчасове користування обладнання, визначене в додатку №1 до Договору (надалі в тексті –майно), та зобов'язувався сплачувати Наймодавцю орендну плату. Відповідно до додатку №1 до Договору, вартість орендованого майна  становить 185 191 грн. 86 коп.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що майно яке орендується, використовується Наймачем для торгівельної діяльності в приміщенні магазину «Сонячний»за адресою: м.Хмельницький, Старокостянтинівське шоссе, 26.

Пунктом 5.1. Договору визначено розмір орендних платежів, який складає 2 500 грн. 00 коп., орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок наймодавця не пізніше 5 числа слідуючого місяця за який здійснюється орендна плата.

Відповідно до п.10.1 –Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до пов-ного виконання сторонами своїх зобов'язань. Договір підписано директором ТзОВ «ХБК «Поділ-ля»та уповноваженим представником ТзОВ «Агро-Р»Терещенком А.І., скріплений відбитками печаток сторін.(арк.справи 9-13).

Перевіряючи дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні 25.01.2011р. рішення, апеляційний суд приймає до уваги наступне:

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'-язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 4.2 Договору, визначено, що термін оренди складає 2 (два) календарних місяця з дати прийняття майна, що орендується, за актом приймання-передачі.

Згідно п.8.1 Договору після закінчення терміну оренди Наймач зобов'язаний протягом 10 днів повернути майно, що орендується, Наймодавцю за актом приймання-передачі.

На виконання Договору 16.04.2009р. сторонами було укладено та підписано Акт прийому-передачі до договору оренди обладнання від 16.04.2009р. (надалі в тексті –Акт), згідно якого орендодавець - передав, а орендар - прийняв обладнання, що є предметом оренди в справному технічному стані, належному до експлуатації.(арк.справи 14).

В силу статті 764 ЦКУ, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що орендар-Відповідач продовжував користуватись орендованим майном та зобов'язаний був сплачувати орендну плату відповідно до умов Договору, тому заперечення Відповідача про обмеження строку оренди двома місяцями не узгоджується із приписами вищевказаних положень закону та Договору.

Згідно ст.509 ЦК України,–зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Матеріалами справами стверджується, що з моменту передачі майна, згідно Акту та в порушення умов Договору –Відповідач не виконував взятих на себе зобов'язань із сплаті орендних платежів.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено Вимогу за вих.№145/1 від 29.09.2010р., в якій Позивач просив в термін до 15.10.2010р. погасити заборгованість в розмірі 43 750 грн., 00 коп. (за період 16.04.2009р. по 30.09.2010р.), а також повернути майно, передане в оренду згідно Договору. Крім того, Позивач зазначив, що Договір припиняється у зв'язку з тим, що Відповідач більше трьох місяців поспіль не сплачує орендної плати згідно Договору.(арк.справи 15).

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Судом правомірно встановлено, що Позивач згідно ст.782 ЦК України відмовився від Договору і вимагав повернути річ (вимога від 29.09.2010р.) в зв'язку з невнесенням наймачем орендної плати протягом трьох місяців, то Договір є розірваним з моменту повідомлення Наймодавця про відмову від Договору.

Статтею 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи орендна плата за період 16.04.2009р. по 30.09.2010р. (17,5місяців) в сумі 43 750 грн. 00 коп. –Відповідачем не сплачена, вимога про повернення майна –залишена без задоволення.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського  процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, не визнаються апеляційним судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесу-ального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.94 ГПК України, до апеляційної скарги, зокрема, додаються докази сплати державного мита.

В зв'зку з чим, апеляційний суд звертає увагу, що Верховною Радою України прийнято Закон України від 25.03.2005р. №2505-IV “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України”, яким, зокрема, внесено зміни до Декрету Кабінету міністрів України від 21.01.1993р. №7-93 «Про державне мито»(далі –Декрет). Названий Закон набрав чинності з 31 березня 2005р.

Згідно підпункту «а»пункту 2 статті 3 Декрету в новій редакції із заяв майнового харак-теру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись із апеляційною скаргою ТзОВ «ХБК «Поділля»платіжним дорученням №82/101 від 10.02. 2011р. сплатило 236 грн. 00 коп. державного мита (арк.справи 54). Проте, враховуючи ціну позову, сторона, яка подає апеляційну скаргу повинна була сплатити 1 144 грн. 71 коп. державного мита.

Вбачається, що сплачена Скаржником сума державного мита з апеляційної скарги не відповідає розміру, встановленому законом, тому, апеляційний суд вбачає за необхідне стягнути з ТзОВ «ХБК «Поділля»908 грн. 71 коп. недоплаченої ним суми державного мита з апеляційної скарги від 11.02.2011р.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального ко-дексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

          1. Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмель-ницька будівельна компанія «Поділля»на  рішення  господарського суду Хмельницької області від 25.01.2011 р. у справі №6/1985-10 –залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції –без змін.

                    2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницька будівельна компа-нія «Поділля», яке знаходиться у м.Хмельницький, проїзд Глібова, 30 (код ЄДР 36171392) в дохід Державного бюджету України 908грн. 71 коп. державного мита з апеляційної скарги від 11.02. 2011 року.

          3. Місцевому суду видати відповідні накази.

          4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

5. Справу повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуюча  суддя                                                                         Грязнов В.В.

Суддя                                                                                              Савченко Г.І.  

Суддя                                                                                              Тимошенко О.М.