Рішення

від 09.03.2011 по справі 13/401-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/401-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.03.11 р.

Справа № 13/401-10

За позовом  публічного акціонерного товариства „ХайдельбергЦемент Україна”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області  

до  товариства з обмеженою відповідальністю „БК Баскет”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області  

про стягнення 444 961,40 грн.

Суддя  Первушин Ю.Ю.

Представники:

  від позивача:  Доброгурська О.О.- представник, довіреність від 01.11.2010 р., б/н;

від відповідача: не з'явився;

  СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „ХайдельбергЦемент Україна”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області  (далі–позивач) 31.12.2010 р.  звернулося до господарського суду Дніпропетровської області  з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю компанії „БК Баскет”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області  (далі –відповідач) у якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 444 961,40 грн., з яких сума основного боргу –416 617,29 грн., пеня у розмірі 7 513,25  грн. за період з 31.10.2010 р. по 20.12.2010 р., сума штрафних санкцій з урахуванням 5% суми від оплати якої відмовився покупець у розмірі 20 830,86 грн., судові витрати по справі у розмірі 4449,61 грн. –державного мита, 236,00 грн. –сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач заявив вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються зобов'язання з оплати товару на загальну суму 416 617,29 грн. отриманого ним за вантажними накладними.

15.02.2011 р. до господарського суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу –276 617,29 грн., пеню у сумі 7513,25  грн., суму  штрафних санкцій з урахуванням 5% суми від оплати якої відмовився покупець у розмірі 20 830,86 грн. Позивач зазначає, що відповідачем  23.12.2010 р. було сплачено суму у розмірі 140 000,00 грн.

У судове засідання 03.03.2011 р. представник позивача надав пояснення відповідно до якого  позивач повідомляє суд, що станом на  03.03.2011 р. відповідач має заборгованість перед позивачем  у  сумі основного боргу  6 617,29 грн., пені у сумі 7513,25  грн., суми  штрафних санкцій у розмірі 20 830,86 грн. Позивач зазначає, що відповідачем  15.02.2011 р. було сплачено суму у розмірі 270 000,00 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника у судові засідання 27.01.2011 р., 15.02.2011 р., 24.02.2011 р., 03.03.2011 р. не забезпечив.  Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №8641059 від 03.02.2011 р. (а.с. 123 т. 1).  За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні. Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними  їм процесуальними  правами,  виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів  до всебічного, повного  та  об'єктивного  дослідження  всіх  обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою суду від 24.02.2011 р. строк розгляду справи було продовжено до 03.03.2011 р.  

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

В судовому засіданні 03.03.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

                                                               ВСТАНОВИВ:       

30 грудня 2009 року між Публічним акціонерним товариством „ХайдельбергЦемент Україна»(продавець)  та  товариством  з обмеженою відповідальністю компанія „БК Баскет”  (покупець) було укладено договір №76 купівлі-продажу цементу (далі –договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується  передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити цемент (товар)  в кількості, за ціною, строками та на умовах поставки згідно до положень цього договору, заявок до нього та додатків, що є невід'ємною частинною цього договору.  

Відповідно до п. 2.1 договору, ціна, вартість, марка товару, тип його пакування  та кількість наведена в додатках, що є невід'ємною частинною цього договору.  

Партією товару вважається погоджена сторонами  кількість товару  на підставі заявки покупця, передана покупцю продавцем, що підтверджується видатковими документами. Датою передачі партії товару вважається дата штемпеля залізничної станції продавця в залізничній накладній (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору в редакції від 30.12.2009 р., оплата товару та залізничного тарифу проводиться покупцем  шляхом внесення грошових коштів  у вигляді попередньої оплати партії товару та залізничного тарифу не менш як за 5 банківських днів до відвантаження  на поточний рахунок продавця.

На виконання умов договору, позивач в період з 09 по 22 жовтня 2010 року поставив відповідачу товар на загальну суму - 416 617,29 грн., що підверджується вантажними накладними:

- від 09.10.2010 року №YD01/301449633/2010;  №YD01/301449227/2010; №YD01/301449435/2010;

- від  11.10.2010 року   №YD01/301449881/2010;  №YD01/301450669/2010;  №YD01/301451336/2010;  №YD01/301451818/2010;  №YD01/301451729/2010; №YD01/301452208/2010;

- від  12.10.2010 року  №YD01/301454896/2010;  №YD01/301454730/2010; №YD01/301455753/2010; №YD01/301452641/2010;

- від 13.10.2010 року  №YD01/301459275/2010;  №YD01/301458796/2010;  №YD01/301457778/2010; №YD01/301457921/2010;

- від  14.10.2010 року №YD01/301463615/2010; №YD01/301462958/2010; №YD01/301462010/2010; № YD01/301462028/2010;

- від 15.10.2010 року  №YD01/301467227/2010;  №YD01/301467232/2010; №YD01/301466940/2010; №YD01/301465426/2010; №YD01/301465831/2010; №YD01/301466750/2010; YD01/301466620/2010; №YD01/301466630/2010;

- від 16.10.2010 року №YD01/301468218/2010;

- від 18.10.2010 року  №YD01/301470728/2010;  №YD01/301470509/2010; №YD01/301470249/2010; №YD01/301469657/2010; №YD01/301469513/2010; №YD01/301469673/2010;

- від 19.10.2010 року  №YD01/301474315/2010; №YD01/301473329/2010; №YD01/301473168/2010; №YD01/301473077/2010; №YD01/301473059/2010;

- від 20.10.2010 року №YD01/301476405/2010; №YD01/301476136/2010;

- від 21.10.2010 року №YD01/301478968/2010; №YD01/301478977/2010;.

- від 22.10.2010 року №YD01/301481964/2010; №YD01/301481958/2010, №YD01/301481658/2010.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується  підписами довіреної особи ТОВ «БК Баскет»на вантажних накладних (а.с. 12-59 т. 1) та довіреністю серія ЯПЛ №341739  від 01 жовтня 2010 р. на отримання  матеріальних  цінностей  від ПАТ  «ХайдельбергЦемент Україна»(а.с 108  т. 1).

Для  оплати за товар, який поставлявся відповідачу, позивачем були виставлені  рахунки-фактури для оплати:  

- від 09.10.2010 року №1400085234/10/; №1400085233/10/; №1400085231/10/;

- від 11.10.2010 року №1400085552/10/; №1400085551/10/; №1400085551; 1400085549/10/;

№1400085548/10/; №1400085547/10/;

- від 12.10.2010 року №1400085698/10/; №1400085697/10/; №14000857Н; №1400085700/10/;

- від 13.10.2010 року №1400085892/10/; №1400085886/10/; №140008587; №1400085871/10/;

- від 14.10.2010 року №1400086039/10/; №1400086031/10/; №1400086031; №1400086028/10/;

- від 15.10.2010 року №1400086219/10/; №1400086218/10; №140008621; №1400086201/10/;   №1400086200/10/;   №1400086197/10/;   №1400086194; №1400086193/10/;

- від 16.10.2010 року №1400086327/10/;

- від 18.10.2010 року №1400086729/10/; №1400086707/10/; №140008670; №1400086703/10/; №1400086701/10/; №1400086700/10/;

-  від  19.10.2010  року №1400086864/10/; №1400086863/10/; №140008685; №1400086857/10/;  №1400086856/10/;

 - від 20.10.2010 року №1400087072/10/; №1400087071/10/;

 - від 21.10.2010 року №1400087231/10/; №1400087230/10/;

- від 22.10.2010 року №1400087386/10/; №1400087387/10/; №1400087389/10/.

Загальна  сума,  яку  відповідач  повинен  був  перерахувати  ПАТ «Хайдельбер Україна»за поставлений товар 416 617,29 грн.

Позивач посилається на ті обставини, що відповідачем не оплачено поставлений товар в повному обсязі, та зазначає що станом на дату пред'явлення позову - 31.12.2010 р. заборгованість на користь позивача складає 416 617,29 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що відповідачем 23.12.2010 р. було сплачено  суму у розмірі 140 000,00 грн., що підтверджено випискою з банківського рахунку позивача від 23.12.2010 р. (а.с. 126 т.1), 15.02.2011 р. сплачено суму у розмірі 270 000,00 грн., що підтверджено випискою з банківського рахунку  позивача від 15.02.2011 р. (а.с. 142 т.1). Відповідно до пояснення позивача, що надано до судового засідання 03.03.2011 р., станом на 02.03.2011 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає суму у розмірі 6 617,29 грн.

За заявою позивача про зменшення позовних вимог від 14.02.2011 р., позовні вимоги у розмірі 140 000,00 грн., що були сплачені відповідачєм до надходження позову до суду, суд не розглядає.

Після звернення позивача з позовом до суду та порушення провадження у справі, відповідач оплатив основний борг у сумі 270 000,00 грн., що підтверджує позивач у судовому засіданні. Враховуючи викладене, провадження у справі, щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 270 000,00 грн., підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Решта суми основного боргу у розмірі 6 617,29  грн. підлягає стягненню з відповідача. Відповідач доказів сплати вказаної суми станом на дату розгляду справи не надав.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку, в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором  поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку  діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Крім суми основного боргу, за заявою про зменшення позовних вимог від 14.02.2011 р., позивач просить стягнути з відповідача суму пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 7 513,25 грн., суму штрафних санкції з урахуванням 5% суми від оплати якої відмовився покупець у розмірі 20 830,86 грн.

Згідно розрахунку до позову (а.с. 4-5 т.1),  позивач нарахував пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ за кожним несплаченим рахунком –фактурою  за період з 31.10.2010 р. по 20.12.2010 р. у розмірі 7513,29 грн., та суму штрафних санкцій з урахуванням 5% суми від оплати якої відмовився покупець (416 617,29 грн.) у розмірі 20 830,86 грн.

Позивач обґрунтовує вимоги щодо стягнення пені у сумі 7 513,25  грн. згідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у сумі 20 830,86  грн. згідно до п. 57 Постанови Ради Міністрів СРСР №888 від 25.07.1988 р.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, а саме з п. 6.3, п. 6.4 Договору та умов додаткової угоди №1 від 25.03.2010 р. до договору №76 від 30.12.2009 р. (а.с. 130 т. 1) укладеної між сторонами, сторони встановили з  25.03.2010 р. ліміт кредитування у розмірі 750 000,00 грн. і відстрочку платежу на протязі 21 календарного дня, що не обумовлює конкретний  строк виконання грошового зобов'язання і вказує на відсутність погодження сторонами у договорі строків оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача 03.02.2011 р. було направлено вимогу за вих.12/340 від 03.02.2011 р. (а.с. 134 т. 1) про погашення заборгованості у розмірі 276 617,29 грн., що підтверджують матеріали справи (а.с. 134-135 т. 1), яку було отримано відповідачем 07.02.2011 р., що підтверджує квитанція кур'єрської доставки №3399037 (а.с. 136 т. 1). З огляду на матеріали справи, відповідач виконав вимогу частково та сплатив заборгованість у розмірі 270 000,00 грн. 15.02.2011 р.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що вимога отримана відповідачем 07.02.2011 року, а отже період прострочення починається по закінченню семиденного строку з дня отримання вимоги, як того вимагає ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, в стягненні пені у сумі  7513,25 слід відмовити. Щодо заявленої позивачем суми штрафних санкцій у розмірі 5% суми від оплати якої відмовився покупець ( 416 617,29 грн.) у розмірі 20 830,86 грн., позивач не надав доказів відмови відповідача від сплати заборгованості за договором №76.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За наведеного, суд вважає, що задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 6 617,29 грн.,  яка не оплачена  на час вирішення спору; в  задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача суми пені у розмірі 7513,29 грн. та суми штрафних санкцій у розмірі 20 830,86 грн. слід відмовити як таких, що не обґрунтовані та заявлені безпідставно.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись  ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                                    ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі  270 000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Баскет" (50027, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Отто Брозовського, б. 50, кв. 75; код ЄДРПОУ 31550600) на користь публічного акціонерного товариства «ХайдельбергЦемент Україна»(50055, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Акціонерна, 1; код ЄДРПОУ 00292923)  суму основного боргу 6617,29 грн. (шість тисяч шістсот сімнадцять грн. 29 коп.), суму  державного мита у розмірі 2 766,18 грн. (дві тисячі сімсот шістдесят шість грн. 18 коп.), витрати на оплату інформаційно–технічного забезпечення судового процесу у розмірі  146,72 грн. (сто сорок шість грн. 72 коп.).

Видати наказ.

В  задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача суми пені у розмірі 7513,29 грн. та суми штрафних санкцій у розмірі 20 830,86 грн.  відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

 Ю.Ю. Первушин

 Повний текст рішення складено11.03.2011 р.