Рішення

від 15.03.2011 по справі 40/41-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/41-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.03.11р.

Справа № 40/41-11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЦК", м.Дніпропетровськ 

до  Закритого акціонерного товариства Фінансово-будівельної компанії "Дніпро-Інвест-Буд", м.Дніпропетровськ 

про стягнення 5497 грн. 96 коп.

Суддя  Красота О.І.

Представники:

від позивача:      Цюпа О.Л.  (дов. № б/н від 31.01.2011 року);

від відповідача:  не з»явився;

СУТЬ СПОРУ:

           Товариство з обмеженою відповідальністю "МЦК" звернулося до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства Фінансово-будівельної компанії "Дніпро-Інвест-Буд" про стягнення 3037 грн. 68 коп. - боргу, 2460 грн. 28 коп. - штрафних санкцій та судових витрат.

 Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задовольнити

Представник Відповідача в судове засідання не з»явився, 21.02.11р. подав відзив на позов, в якому суму основного боргу визнає, в частині стягнення штрафних санкцій заперечує та просить відмовити. Докази оплати за спірним договором до суду не надав.        

Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

    Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (а.с. 29, 47), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

22.02.2011 року Позивачем до суду у відповідності до вимог ст.. 69 ГПК України направлена заява, щодо продовження строку розгляду справи.

Ухвалою господарського суду від 22.02.2011 року строк справи продовжено до 16.03.2011 року.

   Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

19.05.2007 року між Позивачем (далі-постачальник) та Відповідачем (далі-покупець) було укладено договір поставки №19/05-7 (далі - Договір) (а.с. 21) відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити Покупцеві, а Покупець оплатити сантехнічні матеріали (далі-Товар) окремими партіями в кількості та асортименті, вказаному у відповідних рахунках (п.1.1. Договору).

        Відповідно до п.5.1. Договору оплата Покупцем за товар здійснюється протягом п'яти банківських днів з моменту поставки Товару.  

    Позивачем було поставлено товар Відповідачеві на суму 3037 грн. 68 коп., що підтверджується видатковими накладними (а.с.24-25).

     Позивач на адресу Відповідача направив лист №20/07-п1 від 20.07.10р. з вимогою сплатити заборгованість та акт звірки (аж.с. 18-20), Відповідач отримавши лист, відповідь не надіслав, заборгованість не сплатив.

        Сума основного боргу Відповідача перед Позивачем на час розгляду справи  становить 3037 грн. 68 коп.

 Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

    Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних  вимог щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

 До виконання господарських договорів  застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

    Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та  вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 

      Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в якому одна сторона (боржник) зобов'язана  вчинити  на користь  другої сторонни (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

         Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у забов»язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.   

 Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

 Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

           За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, у вигляді сплати неустойки.

               Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

      Пунктом 6.2 Договору передбачено, за несвоєчасну поставку товару Постачальник сплачує Покупцеві пеню в розмірі 0,3%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від суми не поставленого товару за кожен день прострочення. Розмір пені заявлений Позивачем становить 1386 грн. 56 коп.

         Перевіривши вказаний розрахунок, суд встановив, що:

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.

2*Ставка НБУ24.08.200815.10.2010782954,6435.27

2*Ставка НБУ09.09.200818.10.20107692083,08930.63

Всього: 1365,90 грн.

         За розрахунком суду, за вказаний Позивачем період розмір пені становить 1386 грн. 56 коп., отже з урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги в частині пені від суми простроченого грошового зобов'язання з оплати задовольнити частково в розмірі 1365 грн. 90 коп.

    Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що становить 865 грн. 74 коп., а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, що становить 207 грн. 98 коп.

        Також перевіривши вказаний розрахунок, суд встановив, що:

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн.

3%24.08.200815.10.2010782954,661.33

3%09.09.200818.10.20107692083,08131.61

         Всього: 192,94 грн.

         За розрахунком суду, за вказаний Позивачем період розмір 3% річних становить 207 грн. 98 коп., отже з урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги в частині трьох процентів річних від суми простроченого грошового зобов'язання з оплати задовольнити частково в розмірі 192 грн. 94 коп.

         Не вірно також перераховано Позивачем і суму інфляційних витрат (865 грн. 74 коп.), яка після розрахунку судом складається з суми у розмірі  864 грн. 39 коп., і позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню частково в розмірі 864 грн. 39 коп.

       Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі суми 3037 грн. 68 коп. –боргу, 1365 грн. 90 коп. –пені, 864 грн. 39 коп. –інфляційних витрат та  192 грн. 94 коп. –3% річних.

       Позивачем зайво сплачено суму державного мита в розмірі 68 грн., таким чином вказана сума підлягає поверненню з державного бюджету.

          Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

 Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

       Стягнути з Закритого акціонерного товариства Фінансово-будівельної компанії "Дніпро-Інвест-Буд", (49074, м.Дніпропетровськ, вул.Байкальська, 9, код ЄДРПОУ 23074060) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЦК", (49100, м.Дніпропетровськ, пр.Героїв, 10/289, код ЄДРПОУ 33241345) 3037 грн. 68 коп. –боргу, 1365 грн. 90 коп. –пені, 864 грн. 39 коп. –інфляції, 192 грн. 94 коп. –3% річних, 101 грн. 31 коп. - державного мита, 233 грн. 64 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           Повернути з державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю "МЦК", (49100, м.Дніпропетровськ, пр.Героїв, 10/289, код ЄДРПОУ 33241345) зайво сплачену суму державного мита в розмірі 68 грн. 00 коп., перераховане платіжним дорученням №109 від 17.11.2010 року.  

           В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                  О.І. Красота

Рішення підписано

         15.03.2011р.