Рішення

від 15.03.2011 по справі 5023/1251/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/1251/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2011 р.                                                            Справа № 5023/1251/11

вх. № 1251/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В. 

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Чеховський Д.Ю., довіреність від 03.03.2011 року;  відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Деметра", м. Харків  

до  Приватного підприємства "Еріда", м. Харків  

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача 344649,00 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору про уступку вимоги, укладеного 01.10.2009 року між позивачем, відповідачем та ПП "Тетра-2005". Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що  відповідає нормам чинного законодавства.

11.03.2011 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду докази.

Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.

11.03.2011 року до господарського суду від відповідача надійшов лист, в якому він вказує на те, що позов визнає в повному обсязі та просить суд розглядати справу за відсутністю представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідно до статті 22 ГПК України, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, а не обов'язком, знаходить правові підстави для задоволення клопотання позивача як такого, що не суперечить нормам діючого законодавства.

15.03.2011 року до господарського суду від представника позивача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків, підписаний між сторонами 10.01.2011 року.

Суд, дослідивши наданий документ, долучає його до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.10.2009 року між позивачем, відповідачем та ПП "Тетра-2005" був укладений договір уступки вимоги, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання компенсувати позивачеві в строк до 01.03.2010 року витрати у розмірі 344649,44 грн. (аркуш справи 10).

Проте, відповідач у встановлений строк свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 344649,00 грн.

Факт наявності боргу підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаним між сторонами 10.01.2011 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і  заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 344649,00 грн. заборгованості обґрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, визнана відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача - покладаються на відповідача.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Еріда" (61012, м. Харків, Ленінський район, вул. Енгельса, 33, код ЄДРПОУ 31150179, р/р 26001001304632 в АТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528) на користь Приватного підприємства "Деметра" (61052, м. Харків, Ленінський район, вул. Енгельса, 33, р/р 26002001304631 у АТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 31149163) - 344649,00 грн. заборгованості, 1446,49 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 17 березня 2011 року