Рішення

від 16.03.2011 по справі 5023/452/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/452/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2011 р.                                                            Справа № 5023/452/11

вх. № 452/11

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Криволапова Д.А. посвідчення №36 від 03.02.2011 р.;

позивача - Пащенко О.М. довіреність №52 від 05.01.2011 р.;

 відповідача - Хоцянівського С.В. керівника;

розглянувши справу за позовом  Прокурора Дзержинського району міста Харкова в інтересах держави      в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток", м. Харків  

про виконання договірних зобов'язань

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулися до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача -  Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" заборгованості з орендної плати в сумі 12 780,09 грн. та пені у сумі 313,54 грн., які виникли унаслідок неналежного виконання відповідачем відповідно договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №1595 від 28 жовтня 2004 року, який укладено між позивачем та відповідачем. Крім того, прокурор просить суд, судові витрати покласти на відповідача.

Присутній представник прокуратури підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити. Крім того, надав витяг з ЄДРПОУ станом на 26.01.2010 року стосовно відповідача ТОВ "Востокі" згідно супровідного листа (вх.№5798), які долучені судом до матеріалів справи.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на повну сплату заборгованості перед позивачем. В обгрунтування своїх заперечень відповідач надав платіжні доручення про сплату заборгованості перед позивачем згідно супровідного листа (вх.№5795), які долучені судом до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

28 жовтня 2004 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач та орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток" (відповідач та орендар) був укладений договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 1595 від 28.10.2004 року відповідно до п. 1.1. якого орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 87,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. 23 Серпня, 11-а, літ. "А-5" та відображається на балансі ДК ЖРЕП Дзержинського району м. Харкова. Право на оренду цих приміщень отримано орендарем на підставі розпорядження УКМіП №1152 від 15.11.2004 р.  "Про переукладання договору оренди на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. 23-го Серпня, 11-а,...".

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України  встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 2.1 договору, набуття орендарем права користування Майном настає після підписання сторонами: цього Договору та акту приймання - передачі Майна.

Факт передачі майна відповідачу в оренду підтверджується актом прийому-передачі орендованого майна, підписаного сторонами 28.10.2004 р.

Відповідно до п. 2.2 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником Майна залишається  територіальна громада м. Харкова, о Орендар користується ним протягом строку дії договору оренди.

Відповідно до п. 10.1. договору, він діє до 28.09.2005 р.

Згідно додаткових угод: №1 від 14.09.2005 р., №2, №3 №8 № 9 до договору оренди нежитлового приміщення №1595 від 28.10.2004 р., які підписані між сторонами, вносились зміни до п. 10.1 даного договору та дію договору продовжено до 28.04.2012 р.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно п. 3.2. договору оренди №1595 від 28.10.2004 р., орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням XIV сесії Харківської міської ради ХХІІІ скликання від 30.03.2000 р.

Орендна плата за жовтень місяць 2004 р. складає 556,00 грн. Ставка орендної плати (ціна, тариф) становить 8% за рік.

Відповідно до додаткової угоди №5 до договору оренди №1595 від 28.10.2004 р. від 03.10.2004 р., яка підписана між сторонами,  пункти 1.3 та 3.2 договору викладені у наступній редакції:

"1.3 Майно передається в оренду з метою використання: офіс - 87,9 кв.м.".

"3.2  договору оренди №1595 від 28.10.2004 р., орендна плата визначається на підставі рішення 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про затвердження Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова" від 03.10.2007 року №208/07 і складає з 03.10.2007 р. по 31.10.2007 р. - 1 374,41 грн., а за листопад 2007 р. - 1469,20 грн. без урахування індексів інфляції за листопад 2007 р.

Ставка орендної плати з 03.10.2007 р. складає 15% у рік".

Відповідно до додаткової угоди №6 до договору оренди №1595 від 28.10.2004 р., яка підписана між сторонами,  в пункт 1.3  внесені наступні зміни:

"1.3 Майно передається в оренду з метою використання: виробництво поліграфічної продукції (15%) - 20,0 кв.м.; офіс (15%) - 55,5 кв.м.; майстерня з ремонту взуття (4 %) - 12,4 кв.м."

Відповідно до додаткової угоди №7 до договору оренди №1595 від 28.10.2004 р. від 21.03.2008 р. пункт 3.2 договору викладено у наступній редакції:

"3.2  орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 03.10.2007 року №208/07 і складає з 14.02.2008 р. по 29.02.2008 р. - 801,40 грн., а за березень 2008 р. - 1452,54 грн. без урахування індекса інфляції за березень 2008 р.

Ставка орендної плати з 14.02.2008 р. складає 15%, 4%, 15 % у рік.".

Згідно до п.4.4. договору відповідач зобов"язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Відповідно до п. 3.5. договору, орендна плата за орендоване Майно сплачується відповідачем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно  ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11  Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплатив частину заборгованості ще до звернення позивача до господарського суду, а саме  відповідно платіжних доручень: №5661 від 21.12.10 р., №5697 від 05.01.2011 р., №5713 від 06.01.2011 р., №5723 від 10.01.2011 р., №5727 від 12.01.2011 р., тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у цій частині, а саме у розмірі 5 318,83 грн. - як безпідставно заявлених.

Таким чином станом на 20 січня 2011 року (дата подачі позову до суду) заборгованість відповідача перед позивачем становить 7 461,26 грн. включаючи пеню у розмірі 2,62 грн.

10 березня 2011 року між позивачем та відповідачем підписаний акт звірки взаєморозрахунків відповідно якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 461,26 грн.

Відповідач після подачі позову до суду сплатив заборгованість у сумі основної заборгованості у сумі 7 461,26 грн. у повному обсязі, що підверджується платіжними дорученнями: від 24.01.2011 року на суму 2 000,00 грн., від  07.02.2011 року на суму 2 000,00 грн., від 18.02.2011 року на суму 1 000,00 грн., №5870 від 15.03.11 р. на суму 2 461,26 грн.  тому позовні вимоги  в цій частині підлягають припиненню відповідно п.1.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.  

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Окрім того прокурором та позивачем заявлена до стягнення пеня у розмірі 313,54 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог в частині стягнення пені суд виходить з наступного.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.  

Відповідно до пункту п. 9.3 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь Орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Відповідно до розрахунку позивача, поданого прокурором разом з позовною заявою, розмір пені нарахований за період з травня 2010 року по  грудень 2010 року і становить 313,54 грн.

Однак розрахунок позивача був зроблений без врахування положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", а також без врахування сплат, які проводились відповідачем до 20 січня 2011 року.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлене законом чи договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання повинно мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що  відповідач частково виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 313,54 грн.  є безпідставними, такими, що не відповідають діючому законодавству України, в зв"язку з чим не пілягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 257, 258, 267, 611 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -      

ВИРІШИВ:

1.  У задоволенні позову відмовити частково.

2. В частині стягнення 5 632,37 грн. - відмовити.

2. В частині позову в сумі 7 461,26 грн. провадження припинити згідно п. 1.1 ГПК України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" (м. Харків, вул. 23 Серпня, 5, р/р   26006005849  в АКЦ Восточно - Український "Грант", МФО 351607, код ЄДРПОУ 24328863) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 102,00 грн. державного мита.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" (м. Харків, вул. 23 Серпня, 5, р/р   26006005849  в АКЦ Восточно - Український "Грант", МФО 351607, код ЄДРПОУ 24328863) на користь державного бюджету України (одержувач коштів  -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                              Светлічний Ю.В.

Справа №5023/452/11

                                          Повне рішення складене 17 березня 2011 року.