Постанова

від 28.02.2011 по справі 9/233-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/233-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2011 року                                    Справа №  9/233-10

  Дніпропетровський          апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого Прокопенко А.Є.–доповідач,

  суддів: Дмитренко А.К., Чоха Л.В.

при секретарі судового засідання Деббіш Г.В.

За участю представники сторін:

від позивача:  Літинський В.М. директор, протокол №1  від 02.10.95;

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.  

розглянувши апеляційну скаргу відкритого  акціонерного  товариства  “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2010р. по справі № 9/233-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Ліком", м. Дніпропетровськ   

до відкритого акціонерного товариства “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль”, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області     

про стягнення 93 187 грн. 31 коп.

У відповідності зі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва по справі до 28.02.11р.            

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.10р. по справі № 9/233-10 (суддя Подобєд І.М.) задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Ліком", м.Дніпропетровськ про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль”, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області грошових коштів у сумі 93 187 грн. 31 коп. , у тому числі: 81 004 грн. 32 коп. –втрат від інфляції за період з 01.06.2007р. по 15.07.2010р. та 12 182 грн. 98 коп. –3 % річних за період з 01.06.2007р. по 15.07.2010р. за несвоєчасну сплату суми 130 023 грн. основного боргу за виконані підрядні роботи згідно договору № 31 від 31.08.1998р.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відкрите акціонерне товариство “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти апеляційної скарги, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів у сумі 81004,32 грн. - втрат від інфляції та 12182,98 грн. - трьох процентів річних, які нараховані за період з 01.06.2007р. по 15.07.2010р. у зв'язку із невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань з оплати виконаних Позивачем підрядних робіт за договором № 31 від 31.08.98р.

Як встановлено постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2003р. у справі №32/8, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2008р., постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2008р. та постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2009р. у справі №18/142-08(10/126(32/105) у спорі за позовами ТОВ НВП "Ліком" до ВАТ "Дніпродзержинська теплоцентраль", Відповідач допустив порушення строків виконання свого зобов'язання з оплати виконаних за договором підряду №31 робіт на суму 130023,00 грн. і такі обставини є підставою  для виникнення у Відповідача зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів  річних  за період такого прострочення з 01.01.2000р. по 01.06.2007р., та що ці грошові зобов'язання не відносяться до санкцій, що не нараховуються в період дії мораторію. відповідно до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В силу ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, враховуючи, що склад сторін у цій судові справі є тотожним із складом сторін у вищевказаних судових справах, вищевказані факти, встановлені зазначеними судовими актами, є преюдиційними для даної справи і не потребують доведенню знову.

Як зазначає скаржник у апеляційній скарзі обставини, встановлені Вищим господарським судом України під час розгляду справи №18/142-08(10/126(32/105)) фактично спростовують факти, які було покладено в основу постанови Вищого господарського суду України під час розгляду справи №32/8, зокрема, щодо наявності у позивача цивільного права вимагати від відповідача сплати вартості виконаних робіт саме внаслідок укладення та виконання договору №31 на поточний ремонт квазіелектронної АТС ЕСК –400 від 31.08.1998р.

Судова колегія вважає вказані доводи безпідставними, оскільки при розгляді справи№18/142-08 (10/126(32/105)) Вищим господарським судом України встановлено, що у відповідача існує грошове зобов'язання –оплатити виконані роботи, враховуючи недоведення відповідачем твердження про заміну такого зобов'язання внаслідок угоди сторін на зобов'язання з поставки металопрокату.

Господарським судом правомірно встановлено, що відповідач допустив прострочку виконання грошового зобов'язання перед позивачем на суму         130 023 грн. за період з 01.06.2007р. по 15.07.2010р., у зв'язку з чим позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.

За розрахунком позивача розмір інфляційних втрат складає                      81 004 грн. 32 коп., 3% річних –12 182грн. 98 коп.

Згідно до приписів ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та              ч.ч. 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. ст. 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Судова колегія вважає безпідставними доводи скаржника стосовно стягнення господарським судом інфляційних втрат та 3% річних з порушенням строку, в період якого позивач мав право звернутись до господарського суду з заявою про їх стягнення.

Відповідно п.п.3, 4 ст. 367 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач не звертався до суду першої інстанції з заявою про застосування строків позовної давності по заявленим позивачем вимогам, тому господарський суд правомірно стягнув інфляційні втрати та 3% річних за весь нарахований період в заявленій сумі.

Приймаючи до уваги викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль”, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області відмовити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2010р. по справі № 9/233-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий                                                                        А.Є.Прокопенко

Суддя                                                                                    А.К.Дмитренко

Суддя                                                                                   Л.В. Чоха

Постанова складена 04.03.2011р.