Постанова

від 28.02.2011 по справі 20/260-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/260-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2011 року                                                                  Справа №  20/260-10

         Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К. - доповідач   

суддів: Крутовських В.І., Прокопенко А.Є.

при секретарі: Деббіш Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Євдокимова О.С., довіреність № 222 від 24.01.11, представник;

від відповідача: Єгорушкін О.М., довіреність №б/н  від 26.06.06, представник

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Алькон», м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.10р.  у справі № 20/260-10

за позовом  комунального підприємства «Теплоенерго»Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до  товариства з обмеженою відповідальністю «Алькон», м. Дніпропетровськ

про стягнення 16 724 грн. 39 коп.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 10.02.11 по 28.02.11               (ст.77 Господарського  процесуального кодексу України).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.10 (суддя Пархоменко Н.В.) з товариства з обмеженою відповідальністю «Алькон»стягнуто 15515грн. 39коп. основного боргу, 869 грн. пені, 153 грн. річних,                 187 грн. втрат від інфляції, 167 грн. 24 коп. держмита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду товариство з обмеженою відповідальністю «Алькон»просить його скасувати, вказуючи на те, що зміна тарифів є зміною умов договору, а тому потребує укладення додаткової угоди до договору.

Комунальне підприємство «Теплоенерго»Дніпропетровської міської ради вважає рішення законним і обґрунтованим, просить його залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

13.11.2007 року між  комунальним підприємством «Теплоенерго»Дніпропетровської міської ради (постачальник) та товариством з   обмеженою   відповідальністю  «Алькон»  (споживач) був укладений договір № 1569 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, за яким постачальник прийняв на себе зобов'язання здійснювати відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення споживачу на його об'єкт, розташований за адресою м.Дніпропетровськ, вул. Телевізійна, 4, а споживач, в свою чергу, зобов'язався здійснювати розрахунок за надану теплову енергію згідно умов та порядку оплати теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Позивач свої зобов'язання згідно даного договору виконав, відпустивши відповідачу з листопада 2008 року по березень 2010 року теплову енергію у вигляді гарячої води в обсязі 29,62 Гкал.

Згідно пункту 3.2.1. договору споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно пункту 6.2 споживач  зобов'язаний щомісячно до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим, отримати рахунок за фактично надані послуги. Кінцевий розрахунок споживач здійснює до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом безготівкового перерахування. Але в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, відповідач сплачував не регулярно вартість відпущеної теплової енергії, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість на загальну суму 15 515грн. 39 коп.

Згідно ч.6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання»споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У ч.1 ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частинами 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 610 Цивільного кодексу України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності з п.7.3. договору споживач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Сума пені за прострочення оплати за період з 03.06.2010р. по 01.10.2010р. становить 869 грн.

В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Сума річних за період з 03.06.2010р. по 01.10.2010р. дорівнює 153 грн.,  сума втрат від інфляції - 187 грн.

Наведені товариством з   обмеженою   відповідальністю  «Алькон»               в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування судового рішення виходячи з такого.

Згідно ст.13 Закону України «Про теплопостачання»до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

Частиною 1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Оскільки тариф затверджується рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради і публікується у пресі, він є загальновідомим.

На час укладання договору № 1569 ціна одиниці теплової енергії, згідно тарифів, затверджених рішенням органу місцевого самоврядування від 16.10.06 № 3712, складала 251 грн. 77 коп.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 25.02.2008р. №450 з 01.03.2008р.  затверджено тариф  на теплову енергію за                1 Гкал. (з ПДВ )  -  414грн. 40коп.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 27.10.2008р. №3363 з 01.11.2008р. затверджено тариф  за 1 Гкал. (з ПДВ )  -              497 грн.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 25.05.2009р. №3145 з 02.06.2009р. затверджено тариф за 1 Гкал. (з ПДВ )  - 744грн. 50коп.

У відповідності із ст.25 Закону України «Про теплопостачання»теплопостачальні організації зобовґязані, зокрема, при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації.

Таким чином комунальне підприємство «Теплоенерго»провело нарахування за вищезазначеними тарифами, які затверджені виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, та публікувались у пресі                     (а.с. 110-113).

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову у повному обсязі.

          Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                  ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.10 у даній справі залишити без змін, а скаргу товариства з обмеженою   відповідальністю  «Алькон» без задоволення.

Головуючий                                                                     А.К.Дмитренко

Суддя                                                                                 В.І. Крутовських

          Суддя                                                                                 А.Є.Прокопенко

повний текст постанови виготовлений 01.03.11