Постанова

від 03.03.2011 по справі б29/207-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Б29/207-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2011 року                                    Справа №  Б29/207-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого     Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів:             Джихур О.В., Лисенко О.М.

при секретарі: Ковзикові В.Ю.

Представники сторін:

від скаржника: Авдеєва Ю.М., довіреність № 3483/10/10-1  від 02.02.11,  представник;

від ініціюючого кредитора та боржника представники у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином ( поштові повідомлення

розглянувши у відкритому судовому засіданні           апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровськ  на ухвалу господарського суду Дніпропетровської  області від  17.01.2011р. у справі № Б29/207-10

за заявою: Приватного підприємства ”Аванті-Дніпро” с.Дослідне, Дніпропетровського району

до боржника: Приватного підприємства ”Мобіл-Ріал-Істейт” м. Дніпропетровськ

про  визнання банкрутом    

В судовому засіданні, було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).       

ВСТАНОВИВ:

          Ухвалою  господарського суду Дніпропетровської області  від 17.01.2011р. ( суддя Полєв Д.М.) по справі № Б29/207-10 за заявою Приватного підприємства ”Аванті-Дніпро” с.Дослідне, Дніпропетровського району про  визнання Приватного підприємства ”Мобіл-Ріал-Істейт” м. Дніпропетровськ банкрутом  було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Приватного підприємства ”Мобіл-Ріал-Істейт”, ліквідовано юридичну особу банкрута, провадження у справі припинено ( а.с.88-89).

          Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області  від 17.01.2011р. по цій справі в якості  норм матеріального права мотивовано ст.ст.22,32, п.6 ст.40 ЗУ “Про  відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

          Не погодившись з  вищевказаною ухвалою господарського суду, її оскаржує в апеляційному порядку Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м.Дніпропетровськ, посилається на  порушення норм  матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваній  ухвалі, матеріалам, обставинам справи, зокрема, :

-          господарським судом при прийнятті  оскаржуваної ухвали порушено ч.1 ст.8 Конституції України щодо  верховенства права, порушено  вимоги ст.ст. 3,8,19 ЗУ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, ст.52 ЗУ “Про  відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.41 Податкового Кодекс України, ст.ст.4-7,43 ГПК України;

-          господарським судом  не надано належної правової оцінки, тому що в поданих деклараціях за грудень 2009р., а ні ініціюючого кредитора, а ні боржника вимоги на яких  базується порушення провадження у справі;

          -  ухвала господарського суду не відповідає вимогам, які  наводяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 р. № 11 “Про судове рішення”.

Ініціюючий кредитор, боржник –відзиви на апеляційну скаргу (ст.96 ГПК України) не надали, правом участі в судовому засіданні, передбаченому ст.22 ГПК України,  не скористались; про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Враховуючи вищевикладене,  факт належного  сповіщення сторін про час та місце  судового засідання,  неявка представників ініціюючого кредитора, боржника  не перешкоджає розгляду по суті апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції   обмежений 15-денним строком розгляду апеляційної скарги, то колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в цьому судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника,   перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу    слід залишити  без змін,  виходячи з наступних підстав.

14.09.2010р. ухвалою  господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі № Б29/207-10 за заявою Приватного підприємства ”Аванті-Дніпро” про банкрутство Приватного підприємства ”Аванті-Дніпро” с.Дослідне, Дніпропетровського району ( а.с.1; т.1). При цьому  в своїй заяві  ініціюючий  кредитор  посилався на неоплату боржником  заборгованості на суму 76609 грн. 24 коп. за опротестований  висновок, що  підтверджується  простим векселем, серії АА№1105631, протестом про   неоплату  цього векселя,  виконавчим написом нотаріуса, постановою  Самарського ВДВС  Дніпропетровського МУЮ від 09.03.2010р. про  відкриття  виконавчого  провадження,  постановою ВДВС від 19.03.2010р. про  повернення  виконавчого документа без  виконання ( а.с.9-16).

Витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 17.06.2010р. ( а.с.17) підтверджується факт відсутності  боржника –юридичної особі за місцезнаходженням.

21.09.2010р. постановою господарського суду Дніпропетровської області по цій справі боржника було  визнано банкрутом, відкрито  ліквідаційну процедуру у справі  строком 6 місяців, призначено ліквідатором  банкрута ініціюючого кредитора; копію цієї постанови було направлено, зокрема,  органам державної податкової служби, зокрема скаржнику для  здійснення позапланової перевірки ( а.с.41-42).

Факт отримання  зазначеної постанови господарського суду скаржником не спростовується жодним доказом в розумінні ст.ст.32,33,36 ГПК України, такі докази відсутні у справі, не надавались  судам обох інстанцій,  зазначене визнається представником скаржника.

Зазначена постанова господарського суду від 21.06.2010р. по справі  набрала законної сили ( ст.115 ГПК України).

25.10.2010р. на адресу господарського суду скаржником було  направлено лист від 21.10.2010р. ( а.с.51), з якого вбачається, що  станом на 21.09.2010р. у банкрута відсутні заборгованість перед бюджетом; щодо результатів перевірки  банкрута Лівобережна МДПІ зазначила, що  матеріали справи  будуть  додані до господарського суду  додатково.

16.12.2010р. скаржник  звертався до  ліквідатора з вимогою надати  документи              фінансово - господарської діяльності; листом від 21.12.2010р.  ліквідатор надав  відповідь  Лівобережній МДПІ ( а.с.83,80-81).

14.12.2010р. до господарського суду  надійшов  на затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута ( а.с.56-58) з додатками, реєстр вимог кредиторів ( а.с.59).

З наданих до звіту ліквідатора доказів вбачається  наступне.

Листом від 01.12.2010р. УПФ України в Самарському районі  повідомило ліквідатора про  відсутність  заборгованості у банкрута перед Фондом ( а.с.64).

Листом від 29.11.2010р. Самарський ВДВС Дніпропетровського МУЮ  повідомив, що станом на 29.11.2010р. на виконанні  не перебувають будь-які виконавчі документи по  відношенню до банкрута ( а.с.68).

Листом від 01.12.2010р.  відділення  виконавчої  дирекції Фонду  соцстрахування від нещасних випадків в м. Дніпропетровську повідомило ліквідатора про відсутність  заборгованості банкрута перед фондом. ( а.с.69-70).

Листом від 25.11.2010р. Лівобережний  районний центр  зайнятості також підтвердив, що  банкрут не має заборгованості перед центром;  також зазначене  підтверджується листом від 22.11.2010р.  Фонду соціального страхування з тимчасової втрати  працездатності  Самарського району м. Дніпропетровськ ( а.с.71,72).

Листом від  10.12.2010р. Управління Державтоінспекції  ГУМВС України в Дніпропетровській області  ліквідатора було  повідомлено, що за банкрутом  не зареєстровано будь-які транспортні засоби ( а.с.74).

Листом від 26.11.2010р. інспекції Державного технічного нагляду  підтверджується, що  інформація про реєстрацію  сільськогосподарської техніки відсутня ( а.с.73).

Довідкою Дніпропетровського МБТІ від 16.12.2010р.  № 13973 підтверджується, що за банкрутом не зареєстроване будь-яке нерухоме майно ( а.с.78).

Листом від 13.12.2010р. ДП ”Центр державного земельного кадастру” Дніпропетровської регіональної філії підтверджується , що банкрут не був зареєстрований як  власник або користувач земельних ділянок ( а.с.79).

Витягами із Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та обтяжень рухомого майна дана  на 14.12.2010р. підтверджується, що  інформація по відношенню майна  банкрута відсутня ( а.с.75-76).

Довідкою ПАТ ”Банк “Демарк” від 13.10.2011р. підтверджується, що рахунки банкрута закрито ( а.с.82,86).

Відповідно до  ч.1 ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, зазначеною нормою права передбачена наявність хоча б однієї із умов, які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”:

- фактичне припинення підприємницької діяльності, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо;

- відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням; поняття місцезнаходження юридичної особи визначено в ст.93 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

          Статтею  25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”   передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення  здійснює  інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.

Згідно з ч.1 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації),  відомості про реалізацію  об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна;  реєстр вимог кредиторів з даними про розміри   погашених вимог кредиторів;  документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Отже, ліквідатором вжито усіх необхідних  заходів, спрямованих на пошук майна банкрута, останнє відсутнє, в ході ліквідаційної процедури не виявлено, що  підтверджується  вищевикладеним висновком, тобто  ліквідаційна маса не формувалась,  її  реалізація ( відчуження) не здійснювалась.

Згідно п. 6 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Відповідно до п. 6 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Доводи скаржника щодо  необґрунтованості  вимог ініціюючого кредитора, їх                невідображення  в податковій звітності  не можуть бути  прийняті  судом  апеляційної інстанції в силу  ст.115 ГПК України, оскільки  постанова  господарського суду від 21.09.2010р.  про визнання боржника банкрутом набрала  законної сили, докази  протилежного відсутні.

Крім цього скаржник мав певний час з 21.09.2010р. по 17.01.2011р.  щодо  здійснення позапланової перевірки банкрута з можливою реалізацією  усіх  вичерпних заходів, передбачені законом  при цьому  скаржника  було  належним чином  інформовано та він був обізнаний з фактом  введення  ліквідаційної процедури по  відношенню до боржника, що підтверджується матеріалами справи ( а.с.51,80-81). Також слід зазначити, що ні  діючий  ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ні зокрема ст.52 цього Закону, не передбачають  здійснення обов'язкової позапланової перевірки банкрута, як передумову для  затвердження звіту ліквідатора та  ліквідаційного балансу.

Враховуючи  вищевикладене, правові підстави  щодо зміни або скасування оскаржуваної ухвали господарського суду –відсутні, а доводи апеляційної скарги не приймаються в силу  вищевикладеного.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105, 106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від  17.01.2011р. у справі     № Б29/207-10–залишити без змін.

Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровськ  –залишити без задоволення.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                                                                    О.М. Виноградник

Суддя                                                                                                              О.В. Джихур

Суддя                                                                                                     О.М.Лисенко                             повний текс постанови підписано          “__04__” березня 2010р.