Постанова

від 01.03.2011 по справі 14/326-10(1/297-10)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/326-10(1/297-10)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2011 року                                    Справа №  14/326-10(1/297-10)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецової І.Л. (доповідача),          

суддів: Чимбар Л.О., Сизько І.А.

при секретарі: Савіні В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

від відповідача: Кондратенко Д.А., довіреність №128юр  від 24.12.10,  представник,

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпрогаз” на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  10.12.2010р. у справі №14/326-10 (1/297-10)

за позовом: дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України“, м.Київ

до: відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпрогаз”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 24 868 278грн.70коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням  господарського  суду Дніпропетровської області від 10.12.2010р. у справі №14/326-10(1/297-10) (суддя Панна С.П.) позов дочірньої компанії (далі-ДК )“Газ України” Національної акціонерної компанії (далі-НАК) “Нафтогаз України“ задоволено, з відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" на користь позивача стягнуто 21111018грн.12коп. основного боргу, 2 765 328грн.92коп. пені, 562611грн.86коп. інфляційних втрат та 429319 грн.80коп. трьох процентів річних;  

- не погодившись з прийнятим рішенням, ВАТ по газопостачанню та газифікації “Дніпрогаз” подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на  порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позову;

- у поданій скарзі йдеться про залишення судом поза увагою пояснень відповідача стосовно одержання природного газу  від позивача для подальшої його реалізації населенню, у зв”язку з чим, повнота розрахунків між сторонами безпосередньо пов”язана з рівнем розрахунку населення м.Дніпропетровська за спожитий газ, про те, що на підставі викладених обставин штрафні санкції, нараховані позивачем, надмірно великі порівняно із збитками ДК”Газ України”, але  господарський суд залишив без задоволення клопотання відповідача по зменшенню розміру цих санкцій, а також про те, що під час розгляду справи господарський суд не встановив причин розбіжностей в розрахунках позивача і відповідача по визначенню суми втрат від інфляції та безпідставно залишив без задоволення клопотання відповідача щодо призначення судової економічної експертизи, яка мала з'ясувати дійсний розмір цих втрат;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2008р. ДК“Газ України” НАК“Нафтогаз України“  (постачальником) та ВАТ по газопостачанню та газифікації “Дніпрогаз” (покупцем) укладено договір №06/08-2280, на підставі якого постачальник зобов'язався передати покупцю в 2009 році природний газ, а покупець –прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Відповідно до п.3.3 договору приймання-передача поставленого газу у відповідному місяці оформлюється щомісячними актами приймання-передачі газу, в яких визначається обсяг фактично переданого газу.

В п.5.1 договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється на підставі підписаного та скріпленого печатками сторін акту приймання-передачі газу протягом двох банківських днів з дати отримання такого акту покупцем.

П.6.2 договору встановлена відповідальність покупця за несвоєчасну оплату спожитого газу у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 179307138грн.64укоп., що підтверджується представленими в матеріалах справи актами приймання-предачі газу.

Зобов'язання по оплаті вартості поставленого газу  виконані відповідачем частково.

Станом на момент звернення з позовом заборгованість по оплаті складає 21111018грн.12коп.

У зв”язку з неотриманням оплати за газ в установлені договором строки позивачем нарахована пеня в сумі 2 765 328грн.92коп., втрати від інфляції в сумі 562611грн.86коп. та три проценти річних в сумі 429319грн.80коп.

Докази погашення вказаної вище суми заборгованості в матеріалах справи відсутні та в процесі розгляду справи відповідачем не надані.

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.611 названого Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.625 Кодексу боржник,  який прострочив  виконання  грошового  зобов'язання,  на вимогу  кредитора зобов'язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а  також три  проценти  річних  від  простроченої  суми,  якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо  досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: невиконання відповідачем зобов'язань за договором №06/08-2280 від 31.12.2008р. в частині оплати вартості спожитого природного газу та ненадання ним доказів, які б спростували таке невиконання, господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню         

У цьому зв”язку рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Доводи скаржника колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки в порядку ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України виняткові обставини для зменшення розміру неустойки ним не доведені.

Не підтверджені документально і обставини щодо реального стану заборгованості контрагентів перед скаржником, і як наслідок щодо важкого фінансового становища.

Стосовно розрахунку розміру втрат від інфляції, проведеного позивачем слід зазначити, що останній у повному обсязі відповідає положенням рекомендаційного листа Верховного Суду України від 03.04.97р. №62-97р.

Відповідно до вказаного листа при застосуванні індексу інфляції треба мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно треба рахувати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується зі звітного місяця, а якщо сума оплати здійснена з 16 по 30(31) число, то розрахунок починається з наступного за звітним місяцем.

Натомість нарахування індексу інфляції за поточний місяць на суму заборгованості, сплачену в наступному місяці, як зазначено в контррозрахунку скаржника (т.1, а.с.64), а також щоденне нарахування  не відповідають  наведеному вище механізму обчислення втрат від інфляції.

Одночасно колегія суддів погоджується з відмовою господарським судом в задоволенні клопотання скаржника про призначення судової економічної експертизи, оскільки вирішення питання по встановленню фактичної суми втрат від інфляції не потребує спеціальних знань.

      Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2010р. у справі №14/326-10 (1/297-10) залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

  Головуючий                                                                                          І.Л.Кузнецова                                                                                                                                               

 Суддя                                                                                                       Л.О.Чимбар                   

  Суддя                                                                                                      І.А.Сизько

                                                                                                                                 Повна постанова складена 09.03.2011р.