Постанова

від 16.03.2011 по справі 14/352пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/352пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.03.2011 р.           справа №14/352пд

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.

суддівБойченко К.І., Черноти Л.Ф.

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:                      не з'явився

від відповідача:не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Закритого акціонерного товариства  «АзовЕлектроСталь», м. Маріуполь Донецької області   

на рішення господарського суду

Донецької області

від20.12.2010р.

у справі№14/352пд (суддя Левшина Г.В.)

за позовомЗакритого акціонерного товариства  «АзовЕлектроСталь», м. Маріуполь Донецької області   

до

Українського державного інституту по проектуванню заводів важкого  машинобудування «Укрдіпроважмаш»                    м. Харків

провизнання недійсними додатків №3, №6 до договору №49/061/ЗАЄСср  

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство «АзовЕлектроСталь», м. Маріуполь Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Українського державного інституту по проектуванню заводів важкого  машинобудування  «Укрдіпроважмаш», м. Харків про визнання недійсними додатків №3, №6 до договору №49/061/ЗАЄСср від 19.12.06р., посилаючись на їх оформлення з порушенням норм чинного законодавства України, внаслідок чого залишились неузгодженими істотні умови.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.10.09р. позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Рішенням від 20.12.2010р. у справі №14/352пд господарський суд Донецької області відмовив повністю в задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь.

Закрите акціонерне товариство «АзовЕлектроСталь», м. Маріуполь Донецької області, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2010р. у справі №14/352пд скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ЗАТ «АзовЕлектроСталь»задовольнити у повному обсязі.

Заявник скарги вважає рішення господарського суду прийнятим з неправильним застосуванням норм ст.180 ГК України, ст.ст. 203,215,628 ЦК України, а саме неврахування судом факту одностороннього підписання додатків до додаткових угод  №3, №6 до договору №49/061/ЗАЄСср від 19.12.06р., які є невід'ємною його частиною та містять істотні умови договору, що є підставою визнання їх недійсними та визнання недійсним самого договору.

Представник заявника скарги у судове засідання не з'явився, у телеграмі  просив розгляд апеляційної скарги перенести на іншу дату, проте документів, підтверджуючих поважність причин неявки у судове засідання не надав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.  

Враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, що були предметом розгляду суду першої інстанції, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання  заявника скарги та вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін.  

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Конституції України, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Згідно з п.4 ст.179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Між позивачем та відповідачем 19.12.2006р. був підписаний договір №49/061/ЗАЭСср, за умовами якого відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання з розробки науково-технічної продукції на реконструкцію та технічне переоснащення виробництва ЗАТ „АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь.

Згідно п.1.2 договору, зміст та строки виконання проектних робіт визначаються графіком при укладенні додаткових угод до цього договору.

На виконання умов договору, між позивачем та відповідачем було підписано, зокрема, додаткову угоду №3 до договору №49/061/ЗАЭСср від 19.12.2006р., згідно з якою позивач зобов'язаний виконати роботи з розроблення робочої документації інженерного забезпечення електросталеплавильної печі ДСП-60 з газоочисткою, сортовою МНЛЗ та вакумної установки для печі-ковша ємністю 60т на ЗАТ „АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь. Зміст та строки виконання робіт визначаються графіком (додаток №2), який є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди.

Крім цього, 19.03.2008р. між сторонами було підписано додаткову угоду №6 до договору №49/061/ЗАЭСср від 19.12.2006р., згідно з якою позивач прийняв на себе зобов'язання з виконання розроблення проекту технічного переоснащення сталеплавильної ділянки ЕСПЦ ЗАТ „АзовЕлектроСталь”,         м. Маріуполь. Зміст та строки виконання робіт визначаються графіком (додаток №2), який є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди.

Згідно п.1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до п.п.2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України істотними умовами договору є предмет, ціна та строк дії договору, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.  

Позивач, звертаючись з позовом про визнання недійсними додатків №3, №6 до договору №49/061/ЗАЄСср  та апеляційною скаргою, посилаючись на ст.181 ГК України, зазначав також про обов'язковість підписання обома сторонами та скріплення печатками всіх додатків до договору, які є невід'ємною його частиною, що, не було виконано. Так, графік виконання робіт, кошторис №1-ПС, кошториси №№1/061, 2/061, 3/061, 4/061, 5/061 підписані лише однією стороною –відповідачем, що, на думку позивача, зумовило непогодженість строку виконання робіт та предмету договору, тобто його істотних умов. Додатки до додаткової угоди №6 до договору №49/061/ЗАЭСср від 19.12.2006р. №№ 4, 5, 6, 7, 8 не підписані позивачем.

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є  недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст  правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Всупереч вимогам ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем  до матеріалів справи не було надано доказів, які б слугували підставою для визнання додатків №3, №6 до договору №49/061/ЗАЭСср від 19.12.2006р. недійсними (позивачем не доведено ані незаконність змісту правочину, ані недотримання форми, ані невідповідність волі та волевиявлення).

Договір №49/061/ЗАЭСср від 19.12.2006р. на створення науково-технічної продукції підписаний та завірений печатками обох сторін, що підтверджується матеріалами справи. Додаткові угоди №3, №6 до договору №49/061/ЗАЭСср від 19.12.2006р. також мають підписи сторін та печатки підприємств. Наявність зазначених додаткових угод до договору №49/061/ЗАЭСср від 19.12.2006р. спростовує твердження позивача щодо неузгодженості сторонами предмету цього договору.

Апеляційним судом не приймаються твердження позивача щодо непогодження строку та предмету договору через непідписання додатків №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 до додаткової угоди №3, адже додаток №3 (кошторис №1-ПС) підписаний та завірений обома сторонами, тобто предмет договору узгоджений. А кошториси №№ 1/061, 2/061, 3/061, 4/061, 5/061 та розрахунок №1 є складовими частинами кошторису №1-ПС та, відповідно до Правил                      ДБН Д.1.1-7-2000, не потребують підпису замовника (позивача). За тими ж підставами не повинні були підписуватись обома сторонами додатки №№ 4, 5, 6, 7 до додаткової угоди №6.

Також встановлено факт узгодженості сторонами ціни договору №49/061/ЗАЭСср від 19.12.2006р. Згідно з п.2.1 договору №49/061/ЗАЭСср від 19.12.2006р. вартість розроблення кожного об'єкту, включеного до предмету договору, визначається додатковою угодою.

За змістом додаткових угод №3 від 04.10.2007р. та №6 від 19.03.2008р. до договору №49/061/ЗАЭСср від 19.12.2006р. вартість робіт становить 515028,00 грн. та 422220,00 грн. відповідно.

Крім того, слід зазначити, що обгрунтовуючи вимоги про визнання недійсними додатків №3, №6 до договору №49/061/ЗАЭСср від 19.12.2006р. позивач не наводить підстав для визнання недійсними саме цих додатків, а посилається на недосягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами договору №49/061/ЗАЭСср від 19.12.2006р.

Зміст ст.181 ГК України передбачає, що наслідком неузгодження сторонами всіх істотних умов договору є неукладення цього договору. Одночасно, відсутність всіх істотних умов не може бути підставою для визнання договору недійсним.

За таких обставин господарський суд дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними додатків №3, №6 до договору №49/061/ЗАЄСср, у зв'язку з чим правомірно відмовив у задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2010р. у справі №14/352пд ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу  України судові витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства  «АзовЕлектроСталь», м. Маріуполь Донецької області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2010р. у справі №14/352пд залишити без змін.

Головуючий                                                                   Т.А. Шевкова

Судді          К.І. Бойченко

          Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим:                                        1 –позивачу

2 –відповідачу                                                  3 –до справи                                                  4 –гос. суду Донецької області                              5 –ДАГС