Постанова

від 17.11.2010 по справі 2а-4374/10/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УКРАЇН А

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІ СТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2010 року місто Київ № 2а-4374/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у скла ді головуючого - судді Музи ченко А.В., при секретарі судов ого засідання Коваленко О.О., з а участю

позивача:

представника позивача: - ОСОБА_1,

- ОСОБА_2, відповідача: - Колодія О.М.,

розглянувши у відкрит ому судовому засіданні адмін істративну справу

за позовом суб' єкта підприємницької діяльності - фізичної особ и ОСОБА_1 до Державної податкової інсп екції у Вишгородському район і Київської області, про визнання нечинним податко вого повідомлення - рішення від 25 квітня 2007 року № 0001321701/3, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, суб' єкт підпри ємницької діяльності - фізи чна особа ОСОБА_1, 14 травня 2007 року звернувся до Господар ського суду Київської област і з адміністративним позовом про визнання нечинним подат кового повідомлення - рішен ня від 25 квітня 2007 року № 0001321701/3 до Д ержавної податкової інспекц ії у Вишгородському районі К иївської області.

Постановою Господарсько го суду Київської області ві д 17 липня 2007 року в задоволенні позовних вимог позивача від мовлено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням с уду, позивач 23 липня 2007 року зве рнувся з заявою про апеляцій не оскарження (вх. № 11245 від 23.07.2007 р оку) постанови Господарськог о суду Київської області від 17 липня 2007 року по адміністрат ивній справі № А4/244-07.

10 серпня 2007 року позивач пода в апеляційну скаргу до Київс ького апеляційного адмініст ративного суду через Господа рський суд Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 17 липня 2007 року по адміністрати вній справі № А4/244-07, в якій проси в суд скасувати постанову Го сподарського суду Київської області від 17 липня 2007 року по а дміністративній справі № А4/244 -07 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов пов ністю та визнати нечинним по даткове повідомлення - ріше ння Державної податкової інс пекції у Вишгородському райо ні Київської області від 25 кві тня 2007 року № 0001321701/3.

12 серпня 2008 року Ухвалою Київ ського апеляційного адмініс тративного суду в задоволенн і апеляційної скарги відмовл ено, а постанову Господарськ ого суду Київської області в ід 17 липня 2007 року залишено без змін.

28 серпня 2008 року позивач, не по годившись з рішенням Київськ ого апеляційного адміністра тивного суду, подав до Вищого адміністративного суду Укра їни касаційну скаргу на пост анову Господарського суду Ки ївської області від 17 липня 2007 року по адміністративній спр аві № А4/244-07 та ухвалу Київськог о апеляційного адміністрати вного суду від 12 серпня 2008 року по справі № 22а-4308/08.

12 грудня 2009 року ухвалою Вищо го адміністративного суду Ук раїни касаційну скаргу суб' єкта підприємницької діяльн ості - фізичної особи ОСОБ А_1 задоволено частково, пос танову Господарського суду К иївської області від 17 липня 2 007 року та ухвалу Київського а пеляційного адміністративн ого суду від 12 серпня 2008 року ск асовано, а справу направлено на новий розгляд до суду перш ої інстанції.

Ухвалою Окружного адмініс тративного суду міста Києва від 8 січня 2010 року адміністрат ивну справу прийнято до пров адження та призначено до роз гляду в судовому засіданні н а 19 лютого 2010 року на 13 годину 00 хв илин.

19 лютого 2010 року ухвалою Окру жного адміністративного суд у міста Києва справу передан о до Київського окружного ад міністративного суду.

Київським окружним адміні стративним судом прийнято сп раву до провадження та призн ачено до судового розгляду.

В судове засідання з' яв илися: позивач, представник п озивача, позовні вимоги підт римали. Представник відповід ача позов не визнав.

Позивач та представник поз ивача надали суду додаткові докази по справі, а саме:

- ксерокопії договорів;

- ксерокопії актів прийман ня - передачі виконаних роб іт;

- ксерокопія виписки про ру х коштів позивача в АБ «Київс ька Русь»;

- письмові пояснення позив ача.

Позовні вимоги позивач о бґрунтовує тим, що податкове повідомлення - рішення від 25 квітня 2007 року № 0001321701/3 прийняте на підставі Акту № 31/17-164/НОМЕР _1 від 2 жовтня 2006 року Про резу льтати невиїзної планової до кументальної перевірки своє часності, достовірності, пов ноти нарахування та сплати п одатків, зборів (обов' язков их платежів) суб' єкта підпр иємницької діяльності - фіз ичної особи ОСОБА_1 (ідент ифікаційний номер: НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2004 року по 30.06.2006 рок у є неправомірним і прийняте без урахування всіх обстави н справи.

Представник відповідача п роти задоволення позову запе речував з підстав викладених у письмових запереченнях.

Судом встановлено, що Вишго родською державною податков ою інспекцією була проведена планова виїзна перевірка, за результатом якої складено а кт перевірки № 31/17-164/НОМЕР_1 в ід 02.10.2006 року і були виявлені на ступні порушення:

1. Підпункту 7.3.1 пункту 7.3 ста тті 7 Закону України від 03.04.1997 ро ку № 168/97-ВР «Про податок на дода ну вартість» (зі змінами та до повненнями) занижено податко ве зобов' язання з податку н а додану вартість:

- в ІІІ кварталі 2004 року в с умі 5726, 6 гривень;

- в ІV кварталі 2004 року в сумі 1 1635, 4 гривні;

- в І кварталі 2005 року в сумі 70 18, 8 гривні;

- в ІІ кварталі 2005 року в сумі 11635, 4 гривні;

- в ІІІ кварталі 2005 року в сум і 14444, 0 гривні;

- в ІV кварталі 2005 року в сумі 1 3134, 7 гривні;

- в січні 2006 року в сумі 1348, 0 гри вні;

- в лютому 2006 року в сумі 8509, 5 гр ивні;

- в березні 2006 року в сумі 3481, 9 г ривні;

- в квітні 2006 року в сумі 7690, 23 гр ивні;

- в травні 2006 року в сумі 3416, 1 гр ивні;

- в червні 2006 року в сумі 3881, 93 гр ивні.

2. Підпункту «б» пункту 19 статті 19 Закону України від 2 2.05.2003 року № 889- ІV «Про податок з д оходів фізичних осіб» (зі змі нами та доповненнями), пункту 3 Порядку заповнення та подан ня податковими агентами пода ткового розрахунку сум доход у, нарахованого (сплаченого) н а користь платників податку і сум утриманого з них податк у, затвердженого Наказом ДПА України від 29.09.2003 року № 451, зареє строваного в Міністерстві юс тиції України 22.10.2003 року за № 960/8281 , суб' єктом підприємницько ї діяльності - фізичною осо бою ОСОБА_1 в податкових р озрахунках форми № 1-ДФ за відп овідний період виплачені сум и доходів приватним підприєм цям не відображені .

3. Підпункту 8.1.2 пункту 8.1 ста тті 8 Закону України від 22.05.2003 ро ку № 889- ІV «Про податок з доход ів фізичних осіб» (зі змінами та доповненнями), суб' єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 податок з доходів фізичних о сіб утриманий із заробітної плати працівників перерахув ався своєчасно, але не в повні й мірі.

Даний Акт позивачем було от римано 5 жовтня 2006 року, що підт верджується його підписом на останній сторінці вищезазна ченого Акту.

За результатами перевірки , на підставі Акту № 31/17-164/НОМЕ Р_1 від 2 жовтня 2006 року, Держав ною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київс ької області винесено податк ове повідомлення - рішення від 9 жовтня 2006 року № 0001321701/0, сума податкового з обов' язання якого становит ь 93719, 96 гривень.

Податкове повідомлення - рішення від 9 жовтня 2006 року № 000 1321701/0 було оскаржене позивачем до Державної податкової інс пекції у Вишгородському райо ні Київської області 20 жовтня 2006 року.

Рішенням Державної податк ової інспекції у Вишгородськ ому районі Київської області від 10 листопада 2006 року № 15708/7/25-010 п ро розгляд скарги вирішено п родовжити термін розгляду ск арги від 20 жовтня 2006 року до 20 гр удня 2006 року.

Відповідно до Рішення про р езультати розгляду скарги ві д 1 грудня 2006 року № 16777/10/25-010/23, Держав на податкова інспекція у Виш городському районі Київсько ї області вирішила податкове повідомлення - рішення від 9 жовтня 2006 року № 0001321701/0 щодо визн ачення податкового зобов' я зання з податку на додану вар тість на суму 93719, 96 гривень змен шити в частині визначення су ми податкового зобов' язанн я за основним платежем на сум у 902, 96 гривні та в частині засто сування штрафної (фінансової ) санкції на суму 451, 48 гривні. Зоб ов' язати працівників відді лу оподаткування фізичних ос іб Державної податкової інсп екції у Вишгородському район і Київської області відповід но до вимог пункту 6.5 статті 6 За кону України від 21.12.2000 року № 2181-І ІІ «Про порядок погашення зо бов' язань платників податк ів перед бюджетами та держав ними цільовими фондами» (зі з мінами та доповненнями) наді слати суб' єкту підприємниц ької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 податкове по відомлення - рішення щодо з меншення податкового зобов' язання з податку на додану ва ртість за результатами розгл яду скарги суб' єкта підприє мницької діяльності - фізич ної особи ОСОБА_1 від 20 жовт ня 2006 року.

На підставі рішення про роз гляд скарги від 1 грудня 2006 року № 16777/10/25-010/23 Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області ви несено податкове повідомлен ня - рішення від 7 грудня 2006 ро ку № 0001321701/1, згідно якого позивач у визначено податкове зобов' язання з податку на додану ва ртість у розмірі 92817, 00 - за осно вним платежем, 46408, 5 - за штрафн ими (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вищезаз наченим податковим повідомл енням - рішенням, позивачем була подана скарга 13 грудня 2006 року на податкове повідомле ння - рішення від 7 грудня 2006 р оку № 0001321701/1.

Рішенням Державної податк ової адміністрації в Київськ ій області від 5 лютого 2007 року № 32/Б/25-92/329, податкове повідомлен ня - рішення Державної пода ткової інспекції у Вишгородс ькому районі Київської облас ті від 9 жовтня 2006 року № 0001321701/0 з ур ахуванням рішення Державної податкової інспекції у Вишг ородському районі Київської області від 1 грудня 2006 року № 167 77/10/25-010/23 про результати розгляду скарги залишено без змін, а ск аргу без задоволення.

5 лютого 2007 року Державною по датковою інспекцією у Вишгор одському районі Київської об ласті було винесено податков е повідомлення - рішення № 000 1321701/2, яким визначено податкове зобов' язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкці й на суму 139225, 5 гривень.

Не погоджуючись з рішенням Державної податкової адміні страції в Київській області від 5 лютого 2007 року, позивач 13 лю того 2007 року звернувся зі скар гою до Державної податкової адміністрації України на ріш ення від 5 лютого 2007 року № 32/Б/25-92/32 9 про результати розгляду ска рги та податкове повідомленн я - рішення від 5 лютого 2007 рок у № 0001321701/2, в якій просив скаргу з адовольнити повністю, скасув ати рішення від 5 лютого 2007 року № 32/Б/25-92/329 про результати розгля ду скарги, прийняте ДПА у Київ ській області та скасувати п одаткове повідомлення - ріш ення від 5 лютого 2007 року № 0001321701/2, в инесеного Державною податко вою інспекцією у Вишгородськ ому районі Київської області .

19 квітня 2007 року Державною по датковою адміністрацією Укр аїни винесено рішення № 1912/Б/25-031 5 про результати розгляду пов торної скарги, в якому виріше но залишити без змін податко ве повідомлення - рішення Д ержавної податкової інспекц ії у Вишгородському районі К иївської області від 9 жовтня 2006 року № 0001321701/0 з урахуванням ріш ення Державної податкової ін спекції у Вишгородському рай оні Київської області від 1 гр удня 2006 року № 16777/10/25-010/23, прийнятог о за розглядом первинної ска рги (від 7 грудня 2006 року № 0001321701/1 і в ід 5 лютого 2007 року № 0001321701/2) та ріше ння Державної податкової адм іністрації у Київській облас ті від 5 лютого 2007 року № 32/Б/25-92/329, пр ийняте за розглядом повторно ї скарги суб' єкта підприємн ицької діяльності - фізично ї особи ОСОБА_1, а скаргу - без задоволення.

На підставі рішення Держав ної податкової адміністраці ї України про результати роз гляду повторної скарги, відп овідачем було винесено подат кове повідомлення - рішення від 25 квітня 2007 року № 0001321701/3, згідн о якого позивачу визначено п одаткове зобов' язання з под атку на додану вартість з ура хуванням штрафних (фінансови х) санкцій на загальну суму 139225 , 5 гривень, яке і є предметом да ного адміністративного позо ву.

З пояснень позивача та пред ставника позивача та наявних в матеріалах справи письмов их доказів встановлено, що по зивач здійснював перевезенн я вантажів за договорами - з аявками резидентів України в антажними автомобілями, орен дованими в Товаристві з обме женою відповідальністю «Аль бі» (ідентифікаційний номер: 19480008) згідно договорів:

- договір оренди вантажн ого автомобіля з напівпричеп ом № 30 від 1 жовтня 2003 року строко м до 31.12.2003 року, згідно умов яког о в тимчасове володіння та ко ристування взято автомобіль марки «DAF» 1996 року випуску, шасі № НОМЕР_5, який належить ор ендодавцю - Товариству з об меженою відповідальністю «А льбі» на підставі технічного паспорту автомобіля серії НОМЕР_6, виданого Вишгородс ьким МРЕВ ДАІ УМВС України в К иївській області 23 вересня 2003 р оку, державний номерний знак НОМЕР_2. Напівпричіп «PACTON» 1 994 року випуску, шасі НОМЕР_7 , який належить орендодавцю - Товариству з обмеженою відп овідальністю «Альбі» на підс таві технічного паспорту авт омобіля серії НОМЕР_8, вид аного Вишгородським МРЕВ ДАІ УМВС України в Київській обл асті 23 вересня 2003 року, державн ий номерний знак НОМЕР_3;

- договір оренди вантажно го автомобіля з напівпричепо м № 31/4 від 1 липня 2004 року строком на 20 місяців від 1 липня 2004 року до 28 лютого 2006 року, згідно умов якого в тимчасове володіння та користування взято автом обіль марки «DAF» 1996 року випуск у, шасі № НОМЕР_5, який належ ить орендодавцю - Товариств у з обмеженою відповідальніс тю «Альбі» на підставі техні чного паспорту автомобіля се рії НОМЕР_6, виданого Вишг ородським МРЕВ ДАІ УМВС Укра їни в Київській області 23 вере сня 2003 року, державний номерни й знак НОМЕР_2. Напівпричі п «PACTON» 1994 року випуску, шасі Н ОМЕР_7, який належить орендо давцю - Товариству з обмеже ною відповідальністю «Альбі » на підставі технічного пас порту автомобіля серії НОМ ЕР_8, виданого Вишгородськи м МРЕВ ДАІ УМВС України в Київ ській області 23 вересня 2003 року , державний номерний знак Н ОМЕР_3;

- договір оренди вантажно го автомобіля № 31/5 від 12 вересн я 2005 року строком на 12 місяців в ід 12 вересня 2005 року до 11 вересня 2006 року, згідно умов якого в ти мчасове володіння та користу вання взято автомобіль марки «DAF 95.380 XF» 1998 року випуску, шасі № НОМЕР_9, який належить оренд одавцю - Товариству з обмеж еною відповідальністю «Альб і» на підставі технічного па спорту автомобіля серії НО МЕР_10, виданого Вишгородськ им МРЕВ ДАІ УМВС України в Киї вській області 8 вересня 2005 рок у, державний номерний знак НОМЕР_4.

Відповідно до статті 800 Циві льного кодексу України найма ч самостійно здійснює викори стання транспортного засобу у своїй діяльності і має п раво без згоди наймодавця у кладати від свого імені до говори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного з асобу.

Так, після взяття в оренду транспортних засобів безпос ередньо СПД ОСОБА_1, без за лучення будь-яких інших осіб , в якості перевізників, в тому числі і без залучення ТОВ «Ал ьбі» було укладено ряд догов орів спрямованих на перевезе ння вантажів в межах та за меж ами митної території України .

Під час здійснення міжнаро дного перевезення вантажів ОСОБА_1 відповідно до поло жень підпункту 6.2.4 пункту 6.2 ста тті 6 Закону України «Про пода ток на додану вартість» заст осовувалась 0 % ставка податку на додану вартість та відобр ажались обсяги операцій, що о податковуються за нульовою с тавкою в податкових декларац іях.

Однак, як вже було зазначено , 02.10.2006 року Вишгородською держа вною податковою інспекцією б ула проведена планова виїзна перевірка, за результатом як ої складено акт перевірки № 31/ 17-164/НОМЕР_1 від 02.10.2006 року та пр ийнято податкове повідомлен ня - рішення № 0001321701/0 від 07.12.2006 рок у, згідно якого з посиланням н а підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» донарах оване податкове зобов' язан ня з податку на додану вартіс ть у розмірі 93 719, 96 грн. та нарахо вана штрафна (фінансова) санк ція з цього ж податку у розмір і 46 859,98 грн.

Відповідно до підпункту 6.2.4 п ункту 6.2 статті 6 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість» поставка послуг з міжн ародного перевезення пасажи рів, їхнього багажу та ванта жів автомобільним транспор том, а також поставка міжнаро дних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізк у від пункту (місця) їх митн ого оформлення до пункту пр изначення (доставки) за межам и державного кордону Україн и, між пунктами, які знаходят ься за межами державного кор дону України, а також від пунк ту їх відправлення (прийнятт я для перевезення) за межами державного кордону Україн и до пункту (місця) їх митного оформлення на території Укр аїни оподатковується за став кою 0% до бази оподаткування.

Якщо поставка послуг (перелічених вище) з міжнаро дного перевезення пасажирів , їхнього багажу, вантажів чи з міжнародних відправлень зді йснюється у вигляді продажу квитків, інших проїзних доку ментів, укладення брокерськ их, агентських, комісійних чи інших договорів (рахунків) з посередниками або довіреним и особами, то винагорода таки х осіб оподатковується за с тавкою, передбаченою підпу нктом 6.1.1 пункту 6.1 цієї статті - 20 % бази оподаткування.

В обґрунтування своєї поз иції, щодо відсутності у СПД ОСОБА_1 достатніх правових підстав для застосування 0% ст авки податку на додану варті сть Вишгородська ДПІ посилає ться на товарно-транспортні накладні, в графі 23 для підпис у та штампу перевізника - стої ть штамп ТОВ «Альбі» та підпи с СПД ОСОБА_1 На підставі ц ього, податкова робить висно вок, що факту підтвердження м іжнародного перевезення сам е СПД ОСОБА_1 не встановле но, перевезення здійснило ТО В «Альбі», а СПД ОСОБА _1 здійснював не що інше як по середницьку діяльність у виг ляді надання транспортно-екс педиторських послуг, вказані обставини і стали для відмов и у задоволенні позову, відпо відно до постанови Господарс ького суду Київської області , залишеної без змін ухвалою К иївського апеляційного адмі ністративного суду.

У зв' язку з неналежним дос лідженням всіх обставин у сп раві, ухвалою Вищого адмініс тративного суду були скасова ні постанова Господарського суду Київської області та ух вала Київського апеляційног о адміністративного суду, сп раво направлено на новий роз гляд.

Задовольняючи позовні вим оги СПД ОСОБА_1 суд виходи ть з наступного.

На час здійснення СПД ОСО БА_1 операцій з поставки тра нспортних послуг автомобіль ним транспортом по перевезен ню вантажу за межами державн ого кордону України автомобі лі, якими здійснювались пере везення перебували в його за конному користуванні (вищепе релічені договори оренди). Та к, відповідно до статті 29 Зако ну України «Про автомобільни й транспорт» а втомобільним перевізником та автомобільн им самозайнятим перевізнико м, які здійснюють перевезен ня пасажирів на договірних у мовах, є суб' єкти господарю вання, які відповідно до зако нодавства та одержаної ліце нзії надають послуги за дог овором перевезення пасажирі в транспортним засобом, що використовується ними на з аконних підставах.

Водії автомобілів на яких з дійснювалось перевезення ва нтажів перебували з позиваче м в трудових відносинах, що пі дтверджується копіями трудо вих книжок (наявні в матеріал ах справи).

Також, слід зазначити, що су д для з' ясування всіх обста вин справи витребував у пози вача усі оригінали договорів перевезення за 2004, 2005, 2006 роки, акт и приймання - передачі, раху нки - фактури, податкові нак ладні за 2004, 2005, 2006 роки та оригіна л виписки з банківського рах унку.

Судом встановлено, що всі до говори перевезення двосторо нні, укладені безпосередньо між клієнтом і позивачем як п еревізником. СПД ОСОБА_1 н е залучав до виконання власн их зобов' язань по договорах перевезення ТОВ «Альбі» чи б удь-яких інших осіб.

Договори оренди транспорт них засобів укладені між ТОВ «Альбі» (Орендодавець) та СПД ОСОБА_1 (Орендар), на які у с воїх запереченнях посилаєть ся відповідач, зазначаючи, що позивач виступав посередник ом, засвідчують лише факт від сутності у власності СПД ОС ОБА_1 на праві власності тра нспортних засобів і створюют ь правову підставу для корис тування чужими транспортним и засобами під час надання по слуг з перевезення вантажів.

По кожному договору переве зення складно акти приймання -передачі, які так само як і то варно-транспортні накладні відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалт ерський облік та фінансову з вітність в Україні» і є перви нними бухгалтерськими докум енти, які фіксують та підтвер джують факти здійснення госп одарських операцій. В кожном у акті зазначаються підстави його складення, якими є догов ори перевезення. СПД ОСОБА _1 по всіх договорах перевез ення та актах до них виступає перевізником.

Більш того, серед договорів перевезення, укладених СПД ОСОБА_1 як стороною перевіз ником, наявні договори перев езення в яких стороною клієн том виступали експедитори, с еред яких:

- Договір №1358 на перевез ення вантажу автомобільним т ранспортом від 26.01.2006 ро ку, укладений між ТОВ «Арт Лог істика» (експедитор) та СПД ОСОБА_1 (перевізник);

- Договір № 54 на виконання транспортно-експедиційних п ослуг по перевезенню вантажі в автомобільним транспортом в міжнародному та міжмісько му сполученні від 20.06.2006 року, ук ладений між ПП «Автоцентр А лтранс» (експедитор) та СПД ОСОБА_1 (перевізник);

- Договір №02/03/06 транспортно го експедирування на організ ацію перевезення автомобіль ним транспортом в міжнародно му і внутрішньому сполученні від 02.03.2006 року, укладений між СП Д ОСОБА_4 (експедитор) та СП Д ОСОБА_1 (перевізник);

- Договір №14/03 на перевезен ня та транспортно-експедицій не обслуговування вантажів в ід 22.03.2006 року, укладений між СПД ОСОБА_5 експедитор) та СПД ОСОБА_1(перевізник);

- Договір транспортно-екс педиційного обслуговування від 25.01.2006 року, укладений між ТО В «Автосвіт» (експедитор) та С ПД ОСОБА_1 (перевізник).

У судовому засіданні дос ліджувалась довідка Акціоне рного банку «Київська Русь» про рух коштів на банківсько му рахунку СПД ОСОБА_1 з як ої вбачається, що всі розраху нки за надані послуги провод ились безпосередньо між кліє нтами та СПД ОСОБА_1 як пер евізником. Жодних інших кошт ів, окрім орендної плати за ко ристування транспортними за собами по договорах оренди в антажних автомобілів на раху нок ТОВ «Альбі» з рахунку СПД ОСОБА_1 не перераховувало сь. Також зі сторони ТОВ «Альб і» грошові кошти на рахунок С ПД ОСОБА_1 не надходили.

Надаючи правову оцінку пра вовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з нас тупного.

Відповідно до Конвенція пр о договір міжнародного автом обільного перевезення ванта жів (КДПВ), до якої Україна при єдналася 01.08.2006 року, міжнародна товарно-транспортна накладн а ( CMR ) підтверджує факт приймання-передачі вант ажу та наявність договірних відносин між перевізником і вантажовідправником (вантаж оодержувачем). Однак, виходяч и лише з товарно-транспортно ї накладної не завжди можна ч ітко визначити хто по ній вис тупає перевізником. Для цьог о необхідно дослідити всі пе рвинні документи.

Відповідно до постанови К абінету Міністрів України « Про перелік документів, необ хідних для здійснення митног о контролю та митного оформл ення товарів і транспортних засобів, що переміщуються че рез митний кордон України» в ід 01.02.2006 року № 80 (зі змінами і доп овненнями) CMR належить до доку ментів, необхідних для здійс нення митного контролю та оф ормлення товарів. Тому при пе ревезенні товарів автомобіл ьним транспортом наявність C MR є обов' язковою.

Конвенція передбачає, що CMR м ає силу договору перевезення та складається на кожну парт ію товару в трьох примірника х: один залишається у вантажо відправника, другий слідує з вантажем і передається вант ажоодержувачу, третій призна чений для перевізника. Оскіл ьки всі товарно-транспортні накладні знаходяться саме в СПД ОСОБА_1, що підт верджено перевіркою, це є ще о дним доказом того, що СПД ОСОБА_1 виступив по всіх договорах безпосереднім пер евізником

Згідно з положенням Конвен ції Правила № 363 - Правила перев езень вантажів автомобільни м транспортом в Україні, затв ерджені наказом Міністерств а транспорту України від 14.10.97 р оку № 363 (зі змінами і доповненн ями) товарно-транспортна нак ладна - єдиний для всіх уча сників транспортного проце су юридичний документ, що п ризначений для списання тов арно-матеріальних цінностей , обліку на шляху їх переміщен ня, оприбуткування, складсь кого, оперативного та бухгал терського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Що стосується застосуванн я товарно-транспортної накла дної та осіб, для яких її наявн ість є обов' язковою, то згід но пункту 11.1 розділу 11 Правил п еревезення вантажів автомоб ільним транспортом в Україні основними документами на пе ревезення вантажів є товарно -транспортні накладні та дор ожні листи вантажного автомо біля.

Згідно пунктів 11.4, 11.5, 11.6, 11.7 розді лу 11 вказаних Правил оформлен ня перевезень вантажів товар но-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомо біля. Товарно-транспортну на кладну на перевезення вантаж ів автомобільним транспорто м Замовник (вантажовідправни к) повинен виписувати в кільк ості не менше чотирьох екзем плярів. Замовник (вантажовід правник) засвідчує всі екзем пляри товарно-транспортної н акладної підписом і при необ хідності печаткою (штампом). П ісля прийняття вантажу згідн о з товарно-транспортною нак ладною водій підписує всі її екземпляри. Перший екземпля р товарно-транспортної накла дної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм вантажо одержувачу, третій і четверт ий екземпляри, засвідчені пі дписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або ш тампом), передається Перевіз нику.

Тобто, наявність товарно-тр анспортної накладної у посер едника, який не є перевізнико м, вантажовідправником чи ва нтажоодержувачем, не передба чена.

Таким чином, факт виконання послуг за вказаними договор ами перевезення підтверджує ться договорами перевезення , виставленими рахунками, акт ами виконаних робіт, податко вими накладними та товарно-т ранспортними накладними (СМR ), які свідчать про факт перети ну перевізником кордону Укра їни.

У зв' язку з викладеним, суд дійшов висновку, що позивач не займався транспортно-експ едиційною діяльністю, а само стійно надавав послуги з пер евезення вантажів і підтверд жують, що дії позивача з опода ткування операцій по перевез енню повністю відповідають н аведеним у законі вимогам, а с аме: за ставкою 20% оподатковув алась винагорода за послуги з перевезення у міжміському сполученні, за нульовою став кою оподатковувались операц ії з перевезення за межами те риторії України.

Також, судом було досліджен о довідку від 06.10.2006 року № 33, підп исану директором та бухгалте ром ТОВ «Альбі» у якій зазнач ено, що правовідносини між СП Д ОСОБА_1 та ТОВ «Альбі» ґр унтуються виключно на догово рах оренди вантажних автомоб ілів, власником яких було ТОВ «Альбі». У вказаній довідці з азначено, що винагороду за зд ійснення перевезень ТОВ «Аль бі» не отримувало і нульову с тавку не застосовувало, а отж е і не виступало перевізнико м по вказаним договорам.

З приводу посилань відпов ідача на міжнародні транспор тні накладні, де міститься на зва ТОВ «Альбі», слід зазначи ти наступне.

Відповідно до статті 2 Митно ї конвенції про міжнародне п еревезення вантажів із засто суванням книжки МДП, конвенц ія стосується перевезення ва нтажів, що здійснюється без ї хнього проміжного переванта ження в дорожніх транспортни х засобах, составах транспор тних засобів або контейнерах , з перетинанням одного або де кількох кордонів від митниці місця відправлення однієї з Договірних сторін до митниц і місця призначення іншої До говірної сторони або тієї ж Д оговірної сторони за умов, що деяка частина операцій МДП м іж її початком і кінцем прово диться автомобільним трансп ортом.

Статтею 3 Конвенції передба чені умови, за яких застосуют ься положення Конвенції. Вик лючно нормами Конвенції вста новлюються вимоги, дотриманн я яких є обов' язковим при зд ійсненні допуску конкретног о транспортного засобу до мі жнародних вантажних перевез ень на умовах МДП.

Відповідно до статті 6 Конве нції кожна з Договірних Стор ін може, встановивши для ць ого відомі гарантії та на від омих умовах, надавати деяким об' єднанням право видавати безпосередньо або при посер едництві об' єднань, що є їхн іми кореспондентами, книжки МДП і надавати гарантії.

Об' єднання може бути виз нано в даній країні тільки з а умови, що надана їм гаранті я покриває також відповіда льність, прийняту ним на себ е в цій країні у зв' язку з оп ераціями, що провадяться із застосуванням книжок МДП, виданих іноземними об' єдн аннями, що входять до міжнар одної організації, до складу якої входить і дане об' єдна ння.

У Україні таким об' єднанн ям виступає Асоціація міжнар одних автомобільних перевіз ників.

У зв' язку з тим, що позивач не був членом Асоціації міжн ародних автомобільних перев ізників, він не міг отримати к нижки МДП, які є обов' язково ю умовою надання послуг з між народного перевезення ванта жів.

Однак, позивач мав відповід ні ліцензії на здійснення мі жнародних автомобільних пер евезень, а отже мав право нада вати транспортні послуги як на території України так і за її межами.

Суд вважає, що вказані обста вини не можуть позбавити пра ва суб' єкта підприємницько ї діяльності, який має відпов ідні ліцензії на перевезення , на здійснення таких перевез ень лише з підстави відсутно сті членства членом Асоціаці ї міжнародних автомобільних перевізників.

Враховуючи викладене, суд д ійшов висновку, що позивач у в казаних правовідносинах не займався транспортно-експед иційною діяльністю, а самост ійно надавав послуги з перев езення вантажів, у зв' язку з чим дії позивача з оподаткув ання операцій по перевезенню повністю відповідають навед еним вимогам, а саме: за ставк ою 20% оподатковувалась винаго рода за послуги з перевезенн я у міжміському сполученні, з а нульовою ставкою оподатков увались операції з перевезен ня за межами території Украї ни, а отже податкове повідомл ення - рішення від 07.12.2006 року є наслідком неповного та не вс ебічного вивчення всіх факти чних обставин і підлягає виз нанню нечинним.

Відповідно до частини пер шої статті 94 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни, якщо судове рішення ухвал ене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноваж ень, суд присуджує всі здійсн ені нею документально підтве рджені судові витрати з Держ авного бюджету України (або в ідповідного місцевого бюдже ту якщо іншою стороною був ор ган місцевого самоврядуванн я, його посадова чи службова о соба).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 8 6, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністра тивного судочинства України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний поз ов задовольнити.

2. Визнати нечинним под аткове повідомлення - рішен ня від 25 квітня 2007 року № 0001321701/3.

3. Стягнути з Державного бю джету України на користь суб ' єкта підприємницької діял ьності - фізичної особи ОС ОБА_1 здійснені ним судові в итрати в сумі 3 (три) гривні 40 ко пійок.

Постанова набирає закон ної сили в порядку, встановле ному статтею 254 Кодексу адміні стративного судочинства Укр аїни.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного про вадження або набрання законн ої сили рішенням за наслідка ми апеляційного провадження .

Апеляційна скарга на поста нову суду подається до Київс ького апеляційного адмініст ративного суду через Київськ ий окружний адміністративни й суд.

Згідно з частиною другою с таті 186 Кодексу адміністратив ного судочинства України апе ляційна скарга на постанову суду першої інстанції подаєт ься протягом десяти днів з дн я її проголошення. У разі заст осування судом частини треть ої статті 160 цього Кодексу, а та кож прийняття постанови у пи сьмовому провадженні апеляц ійна скарга подається протяг ом десяти днів з дня отриманн я копії постанови.

Повний текст по станови виготовлено та підпи сано 22 листопада 2010 року

Суддя А.В . Музиченко