Постанова

від 23.02.2011 по справі 2а/1770/110/2011

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/110/2011

23 лютого 2011 року

15 год. 25 хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Сторожука І.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився,

відповідача: представник ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

 Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне     

до

 Акціонерного  товариства  закритого  типу "Промбуд - 8"     

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості (недоїмки) з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 1501, 02 грн. з відповідача - акціонерного  товариства  закритого  типу "Промбуд - 8".

Позивач до початку судового розгляду справи подав клопотання, в якому зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просив  розглянути справу за його відсутності. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з посиланням на копії платіжних доручень, що підтверджують погашення заборгованості (недоїмки) з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 1501, 02 грн.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд  вважає, що позов підлягає до задоволення.

В силу вимог пп. 1 п. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07. 2003 року, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06. 1997 року для відповідних платників збору.

А відповідно до п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07. 2003 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних  роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших  роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01. 2003 року, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за  вислугу років, які  відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за  вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні  та корпоративні фонди, вказаним особам,  пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу,  передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11. 1991 року.  При цьому  зберігається  порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07. 2003 року, набрав чинності з 01.01. 2004 року. До цього, діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, передбачений нормами Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06. 1997 року.

Так, згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 даного Закону,  фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11. 1991 року, визначені в якості об'єкта оподаткування для усіх суб'єктів, які використовують працю найманих працівників. А згідно з абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06. 1997 року, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена на рівні 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Передбачений п. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07. 2003 року порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно, конкретизований в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена  постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12. 2003 року.

Так, згідно з п.6.1 Інструкції, з роботодавців, у яких працювали або працюють пенсіонери на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року,  та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відшкодуванню підлягають 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз.1 п. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07. 2003 року.

Відповідно до п. 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена  постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12. 2003 року, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування, відповідно до п. 6.4 Інструкції, визначається на поточний рік відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07. 2003 року, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. А згідно з п. 6.8. даної  Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що у відповідача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, що віднесені до списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01. 2003 року працювали фізичні особи, що вийшли на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до вимог п. 6.4 Інструкції  позивачем було направлено для відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій таким особам, згідно яких визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вказаним особам на рівні 100% та з урахуванням, встановленого п. 6.2. Інструкції, принципу пропорційності стажу роботи.

В строки, визначені п. 6.8.Інструкції, відповідач витрати позивачу не відшкодовував. Згідно даних обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій таким особам за жовтень-грудень 2010 року в загальній сумі 1501, 02 гривень.

Наведені обставини стверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією розрахунку суми позову (а.с.3), копією розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, в частині пенсій, призначених  відповідно до п."б"-"з" ст. 13 Закону з травня 2010 року (а.с. 4), копією реєстру відправлених листів від 07.06.2010 року № 101 (а.с. 5), копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підпиємців (а.с. 4), копіями платіжних доручень (а.с. 14-16), витягом з картки особового рахунку відповідача (а.с. 23).

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість відповідач доказів сплати заборгованості по фактичних витратах Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі  1501, 02 гривень не надав. Копії платіжних доручень поданих відповідачем на підтвердження сплати суми заборгованості не беруться судом до уваги, як докази сплати відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій за жовтень-грудень 2010 року. Так, відповідно до пункту 5.4 розділу 5 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.01. 2002 року № 2-4 облік надходження платежів у картках особових рахунків здійснюється в порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати узгоджених зобов'язань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів. Оскільки, відповідно до картки особового рахунку страхувальника, проплати здійснені відповідачем за жовтень-грудень 2010 року були зараховані позивачем для погашення заборгованості за минулі періоди, а інших доказів сплати відповідачем не надано, то суд приходить до висновку про відсутність доказів сплати заборгованості по фактичних витратах Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за жовтень-грудень 2010 року в сумі  1501, 02 гривень.

Відтак позов обґрунтований і на підставі ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07. 2003 року, підлягає до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.   

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з акціонерного  товариства  закритого  типу "Промбуд - 8" (м. Рівне-21, код ЄДРПОУ 05433703) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне (33000, вул. Відінська, 41, м. Рівне, код ЄДРПОУ 21098440) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених згідно пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 1501 (одна тисяча п'ятсот одна) грн. 02 коп.   

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                    Зозуля Д. П.

Постанова складена в повному обсязі 24.02.11р.