Постанова

від 17.01.2011 по справі 2а-15489/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-15489/10/2670

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

місто Київ

 17 січня 2011 року           Справа № 2а-15489/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді:                                  Пісоцької О.В.

за участю секретаря

судового засідання        Швеця О.Ю.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою  Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

доприватного підприємства «Малюк ентерпрайзис»

простягнення заборгованості у розмірі 86624грн. 75коп.,  

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва (далі –ДПІ, позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до приватного підприємства «Малюк ентерпрайзис»(далі –ПП «Малюк ентерпрайзис», відповідач), в якій просила стягнути з рахунків відповідача суму податкової заборгованості у розмірі 86624грн. 75коп.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги просив задовольнити, обґрунтовуючи їх невиконанням відповідачем приписів Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та несплатою вище зазначеної суми.

Відповідач письмових пояснень (заперечень) стосовно заявленого позову до суду не надав, прибуття повноважних представників у судове засідання не забезпечив, тоді як про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв'язку з неприбуттям представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»з урахуванням вимог частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 17 січня 2011 року о 14год. 09хв. у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори  в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №2181-III (далі –Закон №2181-ІІІ).

Відповідно до підпункту 1.1 статті 1 вказаного Закону платники податків –це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Згідно з довідкою від 20 лютого 2009 року №188, ПП «Малюк ентерпрайзис»взято на облік як платника податків органами податкової служби 21 липня 2006 року за №41830.

Положення підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181-ІІІ визначають, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків; згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181-ІІІ визначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були складені та направлені відповідачу податкові повідомлення-рішення від 01 квітня 2009 року №0002612310/0 на суму 86625грн. та від 20 травня 2009 року №0011521508/0 на суму 25грн. Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем не були, про що складені акти від 09 квітня 2009 року №1607/23-10/34527307 та від 05 серпня 2009 року №595/15-8 про невручення податкових повідомлень-рішень для розміщення їх на дошці податкових оголошень (повідомлень) у зв'язку з відсутністю ПП «Малюк ентерпрайзис»за юридичною адресою.

Отже, враховуючи вимоги підпункту 6.2.4 пункту 6.4 статті 6 Закону №2181-ІІІ, податкове зобов'язання є узгодженим.

Згідно з підпунктом 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З урахуванням зазначеної норми та відповідно до пп. 6.2.2.- пп. 6.2.5 пункту 6.2 вказаної вище статті, відповідачу на юридичну адресу (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 14а, кв. 2) було надіслано першу податкову вимогу №1/3918 від                   30 квітня 2009 року та другу податкову вимогу № 2/5639 від 30 червня 2009 року, які останнім отримані не були, що зумовило складання актів про перелік податкових вимог, які не вручені платникам податків у зв'язку з незнаходженням їх фактичного місця розташування (місцезнаходження) за адресою для розміщення цих вимог на дошці податкових оголошень (повідомлень) від 27 травня 2009 року №91/2 та від 30 червня 2009 року №111/2.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.4 статті 6 Закону №2181-ІІІ податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Таким чином, податкові вимоги вважаються такими, що вручені відповідачу.

Судом встановлено, що перша та друга податкові вимоги в адміністративному та судовому порядку оскаржені не були. На час вирішення спору, сума заборгованості відповідача перед бюджетом становить (відповідно до зворотного боку облікової картки платника станом на 29 вересня 2010 року) 86624грн.75коп.

Як вбачається з вищенаведеного, податкове зобов'язання відповідача не було сплачене в установлені строки, а відтак таке зобов'язання є податковим боргом.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990р. №509-ХІІ з наступними змінами та доповненнями.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №2181-ІІІ встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

На момент розгляду даної справи заборгованість відповідачем не погашена.

Матеріали справи містять необхідні докази про наявність заборгованості у ПП «Малюк ентерпрайзис»і правомірність вимог позивача, а тому, з урахуванням вимог ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 7, 9, 69-72, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Малюк ентерпрайзис»(01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, 14-А, кв. 2, код за ЄДРПОУ 34527307) на користь Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (01011 м. Київ, вул. Лєскова, 2, код за ЄДРПОУ 26088831, р/р 33219812700007 в УДК у м. Києві, МФО 820019, одержувач ГУ ДКУ у Печерському районі міста Києва, ідентифікаційний код 26077922, код платежу 13050200) податковий борг у сумі 86624грн. 75коп. (вісімдесят шість тисяч шістсот двадцять чотири гривні 75коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                О.В. Пісоцька