Постанова

від 17.02.2011 по справі 46/474-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 17 лютого 2011 р.                                                                                    

№ 46/474-б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:

Удовиченка О.С.

суддів:

Заріцької А.О., Міщенка П.К.

розглянувши  

касаційну скаргу

ТОВ "Галант Трейд"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 року

у справі

№ 46/474-б господарського суду м. Києва

за заявою

ТОВ "Галант Трейд"

до

ТОВ "Велпак"

про

банкрутство  

в судовому засіданні взяли участь  представники :

ТОВ "Велпак"

Зарубін О.О., Волохова І.В.

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Галант Трейд" звернулося до господарського суду м. Києва з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Велпак".

Заява обґрунтована тим, що боржник неспроможній сплатити борг в розмірі 2740255,03 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.10.2010 порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.10.2010 (суддя Омельченко Л.В.) заяву ТОВ "Галант Трейд" залишено без розгляду, дію мораторію припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 (колегія суддів: Дзюбко П.О., Сотніков  С.В., Сулім В.В.) ухвалу господарського суду м. Києва від 25.10.2010 скасовано, ухвалу  господарського суду м. Києва від 01.10.2010 скасовано, провадження у справі припинено.

ТОВ "Галант Трейд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати частково постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2010, залишити в силі ухвалу господарського суду м. Києва від 01.10.2010 року.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм процесуального права, зокрема: ст.ст.36, 43, 103, 106 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Суд першої інстанції  послався на приписи п.5 ч.1 ст.81 ГПК України та залишив заяву кредитора без розгляду, виходячи з того, що обставини наявності у боржника заборгованості у сумі 2740255,03 грн. та безспірності грошових вимог на зазначену суму не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи. Крім того, відсутній документ виконавчого провадження, на підставі якого в установленому законом порядку може бути здійснено примусове стягнення коштів з боржника.

Відповідно до ч.2 ст.5 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено залишення без розгляду заяви кредитора при встановленні відсутності необхідних передумов для звернення з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та припиняючи провадження у справі про банкрутство правомірно застосував пункт 1-1 ч. 1 ст.80 ГПК України, виходячи з наступного.    

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  (надалі Закону) у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Згідно з ч. 3 ст. 6 вказаного Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Статтею 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що безспірними вимогами кредитора є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до приписів п.8 ст.7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи, зокрема: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Таким чином, за Законом вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема: виконавчими чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що заявником до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство додано копію рішення господарського суду м. Києва від 25.02.2009 №48/55, за яким стягнено з ТОВ "Велпак" на користь ТОВ "Галант Трейд" грошові кошти  в сумі 3383096,47 грн. за договором №06-ОП від 26.04.2008, копію наказу господарського суду м. Києва від 01.03.2009 №48/55, копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.04.2009, копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.08.2009 (т.1 а.с. 14-21).

З матеріалів справи вбачається, що відділом ДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві винесено 13.08.2009 постанову про закриття виконавчого провадження за наказом господарського суду м. Києва від  01.03.2009  у справі №48/55 у зв'язку з надходженням заяви стягувача про закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документу стягувачу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Галант Трейд" добровільно відмовилося від стягнення за наказом. На підставі приписів ст.38, ч.5 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" завершене на підставі письмової вимоги стягувача виконавче провадження не може бути розпочате знову.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що заява ТОВ "Галант Трейд"  про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Велпак"  подана без дотримання вимог ч.3 ст. 6 Закону, а саме, за відсутності доказів безспірності вимог кредитора.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, ТОВ "Галант Трейд" раніше зверталося з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Велпак". Так, ухвалою господарського суду м. Києва від 10.09.2010 у справі №05-5-50/10864 ТОВ "Галант Трейд" відмовлено у прийнятті заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Велпак" у зв'язку з не наданням заявником доказів безспірності грошових вимог. ТОВ "Галант Трейд" не було усунено недоліки при повторному зверненні до господарського суду.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що справа про банкрутство ТОВ "Велпак" порушена за відсутності необхідних передумов для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, а тому на підставі пункту 1-1 ч. 1 ст.80 ГПК України підлягає припиненню.

З матеріалів апеляційної скарги, поданої ТОВ "Галант Трейд", вбачається, що вимогами до апеляційного господарського суду є скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 25.10.2010 та поновити провадження у справі.

Відповідно до приписів ст.103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право:1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.  

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу господарського суду м. Києва від 01.10.2010, вийшов за межі повноважень, встановлених ст.103 ГПК України, у зв'язку з чим, постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 в частині скасування зазначеної ухвали підлягає скасуванню.

Керуючись статтями  1115,  1117,  1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу  ТОВ "Галант Трейд" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 скасувати в частині скасування ухвали господарського суду м. Києва від 01.10.2010 у справі №46/474-б.

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 залишити в силі.

Головуючий                                                                              О.С. Удовиченко

Судді                                                                                       А.О. Заріцька

      П.К. Міщенко