Рішення

від 14.03.2011 по справі 29/18-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/18-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.02.11р.

Справа № 29/18-11

За позовом  Прокурора Амур-Нижньодніпровського району  м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі позивача-1: Управління житлового господарства Дніпропетровської міської Ради, м. Дніпропетровськ, позивача-2: Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства АНД району м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ     

до  Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання "Газифікатор", м. Дніпропетровськ       

про розірвання договору оренди та виселення з об'єкту оренди

Суддя  Полєв Д.М.

Представники:

  від прокурора: Носенко А.Р. (посвідчення №93)

від позивача-1: не з'явився

від позивача-2: представник Гобозова З.О. за довіреністю б/н від 04.02.11р.

від відповідача: не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

          Прокурор АНД району м. Дніпропетровська звернувся до суду в інтересах  держави в особі   позивача-1: Управління житлового господарства Дніпропетровської міської Ради, м. Дніпропетровськ, позивача-2: Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства АНД району м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ    до ТОВ науково-виробничого об"єднання "Газифікатор", м. Дніпропетровськ про розірвання договору оренди комунального майна №479 та виселення відповідача з об"єкту оренди - нежитлових приміщень загальною площею 215,87 кв.м. (нежитлові приміщення загальною площею 128,8 кв.м (1 поверх), загальною площею 35,0 кв.м. (2 поверх), загальною площею 52,07 кв.м.) за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 3а.

          Прокурор в судовому засіданні позов підтримав та просить його задовольнити.

          Відповідач у відзиві проти позову заперечує, мотивуючи тим, що  прокурором подано позов  в інтересах неналежних позивачів. Крім того, відповідач зазначає, що відносно нього порушено провадження у справі про банкрутство в зв"язку з чим припинено регулярні платежі на користь позивача.

          В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача-2, суд, -

ВСТАНОВИВ:

          31.03.2005р. між Управлінням житлового господарства міської ради та ТОВ  науково-виробничого об"єднання "Газифікатор", м. Дніпропетровськ укладено договір оренди комунального майна №479 (далі договір).

          Відповідно до умов договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування  нежитлове приміщенні по вул. Березинській, 3а, м. Дніпропетровська, яке перебуває на балансі КВЖРЕП АНД районі м. Дніпропетровська.

          Відповідно до п.2.1 договору вступ орендаря в користування майном настає одночасно з підписанням сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

          31.03.2005р. між сторонами підписано акт приймання-передачі комунальної власності,  а саме нежитлові приміщення площею 35 кв.м, 128,8 кв.м., 52,07 кв.м.  за адресою вул. Березинська, 3а.

          Також, сторонами підписано акти про призначення майна, що орендується.    

          Відповідно до п.3.3 договору орендар щомісяця перераховує  орендну не пізніше 20 числа поточного місяця, тобто авансом , враховуючи індекс інфляції за попередній місяць згідно з рахунком, наданим балансоутримувачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

          Прокурор  посилається на несплату відповідачем орендної плати станом на 29.09.2009р. в розмірі 61 623,75 грн., що підтверджується заявою з грошовими вимогами позивача-2 до відповідача, яку визнано боржником у повному обсягу, та просить розірвати договір оренди № 479 від 31.03.2005р. та виселити відповідача з орендованого приміщення, що і є причиною спору.

     Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

    Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

      Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за  відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

        До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

     Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та  вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.        Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

  Відповідно до пункту 10.1. Договору, останній  діє з 31.03.2005р. по 12.01.2006р.

          В зв'язку з відсутністю вимоги сторони про розірвання договору  у зв'язку із закінченням строку його дії, договір  вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах.

          Позивач -2 протягом 2009 року неодноразово звертався до відповідача про погашення заборгованості.

 Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлені правові наслідки порушення зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення  зобов'язання  внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання,  якщо це встановлено договором або законом,  або розірвання договору.

 Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"  договір оренди може бути розірвано за погодженням  сторін. На  вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

 Підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"  або договором оренди (п. 13 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000 року № 02-5/237 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

 У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору оренди № 479 від 31.03.2005р.  року в частині сплати орендної плати, господарський суд вважає позовну вимогу про розірвання зазначеного договору обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У   разі   зміни   або  розірвання  договору  зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або  розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України).

Судом не приймаються заперечення відповідача стосовно порушення провадження у справі про банкрутство останнього, оскільки справу про банкрутство порушено 19.08.2010р.,  та матеріали справи містять  докази  систематичного невиконання відповідачем умов договору в частині оплати орендних платежів протягом 2009 року.

Відповідно ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди,  закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених  у  договорі  оренди.

Відповідно до п.2.3 договору у разі припинення цього договору приміщення повертається орендарем балансоутримувачу.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині виселення відповідача з орендованого приміщення також підлягають задоволенню.

  Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на   відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33,  49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити.

 Розірвати  договір оренди комунального майна   №479 від 31.03.2005р., укладений між Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради  (м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 16; код ЄДРПОУ 21927994) та ТОВ науково-виробничим об'єданнаям "Газифікатор" (м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 3а; код ЄДРПОУ 13455558).

Виселити ТОВ науково-виробничим об'єданнаям "Газифікатор" (м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 3а; код ЄДРПОУ 13455558) нежитлових приміщень загальною площею 215,87 кв.м. (нежитлові приміщення загальною площею 128,8 кв.м (1 поверх), загальною площею 35,0 кв.м. (2 поверх), загальною площею 52,07 кв.м.) за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 3а, про що видати наказ.

  Стягнути з відповідача в дохід державного бюджету державне мито в розмірі 85грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,   про що видати накази.

Суддя

 Д.М. Полєв

Повне рішення складено 21.02.11р.