Рішення

від 15.03.2011 по справі 5005/1446/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5005/1446/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.03.11р.

Справа № 5005/1446/2011

За позовом  Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", м.Дніпропетровськ   

до  Житлового кооперативу "Рубін-409", м.Дніпропетровськ 

про стягнення 27 912,76 грн.

Суддя  Петренко Н.Е.

Представники:

  від позивача: Волошко А.С., представник за довіреністю № 15/28-06 від 10.01.11р.

  від відповідача: не з'явився  

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал", м. Дніпропетровськ (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Житлового кооперативу "Рубін", м. Дніпропетровськ (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 27 912,76 грн.

Сума позову складається з наступних сум:

- основний борг у розмірі 27 048,59 грн.;

- інфляційні витрати у розмірі 675,18 грн.;

- 3% річних у розмірі 188,99 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 7831 від 17.01.2005р. щодо оплати послуг на водопостачання та водовідведення.

15.03.11р. до господарського суду від позивача надійшло клопотання про уточнення суми позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми основного боргу у розмірі 10 884,38 грн. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача  заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення  у розмірі  16 164,21 грн., інфляційні витрати у розмірі 675,18 грн., 3% річних у розмірі 188,99 грн., а всього 17 028,38 грн.

15.03.11р. у судове засідання повноважний представник відповідача не з'явився, відзив на позов не надав. В матеріалах справи знаходиться конверт, який було направлено господарським судом на адресу Житлового кооперативу "Рубін-409" та було повернуто поштою у зв'язку з закінченням строку зберігання.  

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 15.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

17.01.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 7831 про надання послуг водопостачання та водовідведення (далі-Договір). У відповідності до п.1.1   предметом справжнього договору являються обов'язки позивача по наданню відповідачу  послуг водопостачання та водовідведення, а також обов'язки відповідача по сплаті наданих послуг.

Розрахунок за надані послуги здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України на підставі розрахунків по затвердженим відповідним органом тарифам. У разі зміни тарифів, дійсних на момент укладення Договору, сплата відповідачем наданим йому послуг здійснюється по новим тарифам без зміни інших вимог цього Договору (п. 5.1 Договору).

Сплата послуг здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача чи в інших формах, передбачених дійсним законодавством України ( п. 5.2 Договору).

Розрахунковий період сплати послуг водопостачання та водовідведення - один календарний місяць. Відповідач зобов'язаний сплатити надані послуги до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 5.3 Договору).

Відповідно до Акту звірки за послуги водопостачання та водовідведення № 191059 від 06.09.2010 року сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 27 068,84 грн.   

Вказана заборгованість не заперечується відповідачем, про що свідчить акт звірки за послуги водопостачання та водовідведення, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.  

             В порядку досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 13851/53-01 від 06.10.2010 року, з вимогою негайно виконати свої зобов'язання за договором № 7831, шляхом сплати заборгованості.

                 Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.  

Таким чином, в результаті неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати послуг за водопостачання та водовідведення, за період з травня 2010 по листопад 2010 р., утворилась заборгованість у розмірі 27 048,59 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу до сплати інфляційні витрати у розмірі 675,18 грн. та 3% річних у розмірі  188,99 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 27 048,59 грн., інфляційні витрати у розмірі 675,18 грн. та 3% річних у розмірі  188,99 грн., всього 27 912,76 грн.

15.03.11р. до господарського суду від позивача надійшло клопотання про уточнення суми позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми основного боргу у розмірі 10 884,38 грн. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі  16 164,21 грн., інфляційні витрати у розмірі 675,18 грн., 3% річних у розмірі 188,99 грн., а всього 17 028,38 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному договору на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 16 164,21 грн., інфляційні витрати у розмірі 675,18 грн., 3% річних у розмірі 188,99 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання   виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку(ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

        Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості  за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 16 164,21 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні витрати у розмірі 675,18 коп., а також 3% річних  у розмірі 188,99 грн.

Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних господарським судом перевірений та відповідає вимогам чинного  законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 675,18 грн., а також 3% річних  у розмірі 188,99 грн. слід визнати обґрунтованими  і такими, що підлягають  задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.  509, 525, 526, 530,  599, 610, 612,  625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -   

                                                    ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Житлового кооперативу "Рубін-409" (49099, м. Дніпропетровськ, бульвар  Рубіновий, буд.10, ЄДРПОУ 21942290, п/р 26003100800001 в ДОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 305017) на  користь  Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, буд. 21А, ЄДРПОУ 03341305, п/р  26007301117501 в філії АБ "Південний" в м. Дніпропетровськ, МФО 306458) заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 16 164,21 грн. (шістнадцять тисяч сто шістдесят чотири грн. 21 коп.), інфляційні  витрати у розмірі 675,18 грн. (шістсот сімдесят п'ять грн. 18 коп.), 3% річних у розмірі 188,99 грн. (сто вісімдесят вісім грн. 99 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 279,13 грн. (двісті сімдесят дев'ять грн. 13 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 15.03.11р.