5005/859/2011
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
15.03.11р.
Справа № 5005/859/2011
За позовом Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК", м. Дніпропетровськ
до В-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТ", м. Дніпропетровськ
В-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМНІПАК", м. Павлоград, Дніпропетровська область
про стягнення 3 954927,79 грн. за кредитним договором
Суддя Назаренко Н.Г.
Представники:
від позивача - Бруштець С.А., дов. № 157 від 31.12.2010р.;
від відповідача-1 - не з'явився;
від відповідача-2 - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство "АКТАБАНК" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом у якому, з урахуванням внесених останніх уточнень позовних вимог (а.с. 74-77), просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТ" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМНІПАК" (далі - відповідач-2) суму 3 983 353,42 грн. поточного та простроченого боргу за кредитом, 527 033,48 грн. заборгованість за відсотками, 92 772,73 грн. пені за порушення строків погашення кредиту, а всього 4 603 159,63 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов'язань по кредитному договору № 14-20 від 08.09.08р., який забезпечений порукою згідно договору № 14-20/4 від 08.09.08р.
Представник позивача наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог.
Відповідач-1 та відповідач-2 відзив на позов та документи, витребувані судом не надали, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Про поважні причини неявки в судові засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів не надходило.
Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році».
Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач-1 та відповідач-2 не скористалися своїм правом на участь представників у судовому засіданні.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
08.09.2008 року Відкрите акціонерне товариство "АКТАБАНК", найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "АКТАБАНК", що підтверджується статутом останнього, затвердженим загальними зборами акціонерів, протокол № 3 від 13 липня 2009 року, погодженим з Управлінням Національного банку України в Дніпропетровській області 28.07.2009р., державна реєстрація змін до установчих документів проведена 29.07.2009р. (далі - кредитор, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Пласт" (далі - позичальник, відповідач) уклали кредитний договір № 14-20 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого кредитор на умовах цього договору надає позичальнику грошові кошти у формі відкличної відновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування 5 000 000,00 грн. (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти, держані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 24% річних та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором. Кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, відкличності, повернення та плати за користування.
Відповідно до п. 1.2 договору надання кредиту (його частки) у межах ліміту, встановленого п.1.1 договору (з урахуванням змін цього ліміту відповідно графіку надання кредиту та графіку погашення кредиту згідно п.1.3. цього договору) здійснюється кредитором після отримання листа позичальника з клопотанням про отримання відповідної суми кредиту за цим договором.
Згідно з п.1.4 договору кінцевий термін повернення повної суми кредиту - 07 березня 2011 року. У разі, якщо цей день є неробочим (небанківським) днем в Україні, кінцевим терміном повернення кредиту вважається перший наступний за ним робочий (банківський) день в Україні.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що цільове призначення кредиту - поповнення обігових коштів. Видача кредиту на вищезазначені цілі здійснюється:
- шляхом оплати платіжних документів позичальника з позичкового рахунку, відкритого в Відкритому акціонерному товаристві "АКТАБАНК";
- шляхом перерахування на поточні рахунки позичальника, відкриті в інших банках, вказані позичальником у письмовому повідомленні.
Згідно з п. 3.2 договору, днем надання кредиту (його частини) вважається день оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку або день списання коштів з позичкового рахунку для їх перерахування на поточних рахунок позичальника кредиту або його частки.
Відповідно до п. 3.3 договору, днем погашення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки кредитора:
- кредиту у розмірі фактичної заборгованості;
- нарахованих процентів, комісій, неустойки, визначених цим договором, якщо інше не випливає з умов цього договору.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту не рідше одного разу на календарний місяць, починаючи з дня видачі кредиту (його часток) на суму непогашеної заборгованості за кредитом. Сплаті підлягають проценти, нараховані за фактичну кількість днів користування кредитом протягом попереднього календарного місця (п. 3.4 договору).
На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу-1 кредитні кошти у сумі 5 000 000,00 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою по особовим рахунками відповідача-1 (а.с. 28-43).
Згідно з п. 3.5 договору сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно по 10 (десяте) число місяця включно, наступного за місяцем, за який було здійснено таке нарахування, та остаточно при погашенні кредиту у строк, на рахунок № 20684001300152, відкритий у Відкритому акціонерному товаристві "АКТАБАНК". У випадку, якщо 10 (десяте) число місяця є неробочим (небанківським) днем в Україні, то позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованих процентів у перший наступний робочий банківський день.
Відповідно до положень ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання процентів від суми позики. Розмір та порядок одержання процентів встановлюється договором.
Позивач посилається на невиконання відповідачем-1 зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом у строки, встановлені Кредитним договором, що і є причиною спору.
Відповідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Також, обов'язок позичальника за кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти встановлює ч.1 ст. 1054 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів.
З огляду на умови Кредитного договору строк сплати відсотків за користування кредитом у спірній сумі та за спірний період є таким, що настав.
Проведений господарським судом детальний аналіз матеріалів справи відображає, що неналежне виконання відповідачем-1 взятих на себе Договірних зобов'язань в частині повної та своєчасної сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитом надало банку обґрунтовані підстави для звернення до суду та вмотивоване право вимагати в примусовому порядку стягнення з позичальника боргу по кредиту в розмірі 3 983 353,42 грн., а також боргу по відсоткам за користування кредитом в розмірі 527 033,48 грн.
Крім боргу та сплаті відсотків за користування кредитом, позивач просить стягнути з відповідача-1 пеню у сумі 92 772,73 грн. за період прострочення з 11.12.2009р. по 14.03.2011р.
Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 9.2 договору за порушення строків повернення кредиту, сплати процентів, комісій та інших платежів, передбачених умовами договору, позичальник зобов'язується сплатити на користь та на вимогу кредитора пеню від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання щодо платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за строк прострочення виконання зобов'язання, на суму невиконаного зобов'язання.
Оскільки прострочення оплати з боку відповідача-1 має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 на користь позивача пені нарахованої на суму прострочених процентів за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом та процентів за період з 11.12.2009р. по 14.03.2011р. у розмірі 92 772,73 грн.
На підставі вищевикладеного, позивачем, в силу положень ст. 33 ГПК України, документально підтверджено ті обставини на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог.
Окрім того, на забезпечення виконання зобов'язання позичальника, 08.09.08р. між банком, та ТОВ "Омніпак" (далі - поручитель, відповідач-2) та відповідачем-1 укладено договір поруки № 14-20/4 (далі - договір поруки).
Відповідно до пункту 1.1. договору поруки, поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за належне виконання позичальником зобов'язань, що випливають з кредитного договору №14-20 від 08.09.08р., укладеного між кредитором та позичальником, а також всіх додатків та додаткових угод, що будуть укладені до нього, в тому числі щодо суми зобов'язання, строків їх виконання, розміру процентів та інших платежів та умов, в тому числі зобов'язань щодо:
- повернення коштів у розмірі 5 000 000,00 грн.;
- сплати процентів у розмірі 24% річних за використання грошових коштів;
- сплати комісії за надання кредиту у розмірі 0,99% від суми грошових коштів;
- відшкодування позичальником будь-яких витрат та збитків кредитора, пов'язаних з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору.
Поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання позичальником умов основного зобов'язання усім належним йому майном та грошовими коштами (п.1.2. Договір поруки).
Відповідно до п.1.3. договору поруки поручитель ознайомлений з умовами кредитного договору, ніяких заперечень, а також непорозумінь його положень не має.
Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (відповідачем-1 у справі), що також передбачено умовами п. 2.1.1 спірного договору поруки.
Відповідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель(лі) відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ст. 543 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 не виконав зобов'язання перед банком за кредитним договором щодо повернення у встановлений договором строк отриманого кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.
Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи усе вищенаведене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 у солідарному порядку за договором кредиту № 14-20 від 08.09.08р. суми боргу у розмірі 4 603 159,63 грн., який забезпечений порукою згідно договору № 14-20/4 від 08.09.08р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти солідарно на відповідача-1 та відповідача-2.
Керуючись ст. 193, 216 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, ст. 546, 548, 549, 625, 629, 655, 1054, 1050 Цивільного кодексу України ст.ст. 33, 34, 43, 49, ч. 1 ст. 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, буд. 58, кв. 38; код ЄДРПОУ 31537789) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМНІПАК" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Дніпровська, буд. 213; код ЄДРПОУ 34432996) на користь Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" (49000, м. Дніпропетровськ, вулиця Глинки 7, код ЄДРПОУ 35863708, к/р 32002105800 в Управлінні НБУ в Дніпропетровській області, МФО 351005) 3 983 353,42 грн. (три мільйона дев'ятсот вісімдесят три тисячі триста п'ятдесят три грн. 42 коп.) поточного та простроченого боргу за кредитом, 527 033,48 грн. (п'ятсот двадцять сім тисяч тридцять три грн. 48 коп.) заборгованість за відсотками, 92 772,73 грн. (дев'ятсот дві тисячі сімсот сімдесят дві грн. 73 коп.) пені за порушення строків погашення кредиту, 25 500 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) витрати на оплату державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Н.Г. Назаренко
Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 17.03.2011р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2011 |
Оприлюднено | 25.03.2011 |
Номер документу | 14348203 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні