Рішення

від 17.03.2011 по справі 5005/2080/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5005/2080/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.03.11р.

Справа № 5005/2080/2011

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІККОМ" (м. Дніпропетровськ) 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГЕНТ" (смт. Ювілейне, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області) 

про стягнення заборгованості за договором № 10/07-спр підряду від 10.07.2008р. у загальному розмірі 26 716,71 грн.

Суддя  Дубінін І.Ю.

Представники:

  Від позивача:               Пархоменко А.В. - представник (дов. № 2 від 14.03.11р.)

від відповідача:              не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІККОМ" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГЕНТ" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 10/07-спр підряду від 10.07.2008р. у загальному розмірі 26 716,71 грн.

Сума позову складається з наступних сум:

- 19 891,31 грн. - основний борг;

- 55,56 грн. - пеня за період з 15.10.2008р. по 15.04.2009р.;

- 1 419,08 грн. - 3% річних за період з 15.10.2008р. по 30.01.2011р.;

- 5 350,76 грн. - інфляційні втрати за період з 15.10.2008р. по 30.01.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору № 10/07-спр підряду від 10.07.2008р. позивачем були виконані роботи по монтажу системи кондиціювання виробничого приміщення на загальну суму 174 463,81 грн., які були прийняті відповідачем за актом приймання-передачі виконаних робіт від 30.09.2008р., але на порушення умов договору в частині повної та своєчасної їх оплати, відповідачем роботи були оплачені лише частково - в сумі 154 572,50 грн. Отже, позивач просить стягнути з відповідача залишкову заборгованість у сумі 19 891,31 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню на підставі п. 9.4. договору, а також інфляційні втрати та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.  

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується направленням ухвал суду на юридичну адресу відповідача, яка підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.03.2011р.

Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними  їм процесуальними  правами,  виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів  до всебічного, повного  та  об'єктивного  дослідження  всіх  обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2008р. між позивачем, як підрядником, та відповідачем, як замовником, був укладений договір № 10/07-спр підряду (далі-договір), згідно умов якого, підрядник зобов'язався за завданням замовника виконати підрядні роботи на об'єкті замовника, а замовник зобов'язався вказані роботи оплатити. Перелік підрядних робіт, обладнання та матеріалів, строк виконання, гарантії та інша інформація, пов'язана з вказаним роботами, зазначається у відповідному додатку, а також узгодженому сторонами кошторисі, який є невід'ємною частиною договору. Загальна сума договору складається з усіх сум, зазначених у додатках, а також у доданих кошторисах встановленого зразка. Суми включають в себе вартість обладнання, матеріалів, установочних та монтажних робіт. Договір вступив в законну силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2008р., або до повного виконання зобов'язань сторін за договором. (п.п. 1.1, 1.2., 2.1., 12.8. договору).

Відповідно до п.п. 1.1., 2.1., 2.3. додатку № 2 від 22.08.2008р. до договору № 10/07-спр від 10.07.2008р., об'єктом проведення робіт є ПОСП "Уманський тепличний комбінат". Замовник доручив, а підрядник взяв на себе зобов'язання своїми силами зі своїх матеріалів та матеріалів замовника, змонтувати систему кондиціювання у виробничих приміщеннях замовника. Загальна вартість робіт до додатку складає 174 463,81 грн., в т.ч. ПДВ 20% 29 077,30 грн. Підрядник зобов'язався виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті замовника на протязі 40 робочих днів з моменту надходження передоплати на розрахунковий рахунок підрядника.

На виконання умов договору, позивачем були виконані підрядні роботи на об'єкті замовника на загальну суму 174 463,81 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 30.09.2008р., підписаного позивачем та відповідачем.

Згідно п.п. 4.1., 4.2. додатку № 2 від 22.08.2008р. до договору № 10/07-спр від 10.07.2008р., замовник сплачує не менш ніж двадцять п'ять відсотків від кошторисної вартості у вигляді авансового платежу на розрахунковий рахунок підрядника на протязі п'яти банківських днів з моменту підписання даної угоди. Залишкова сума сплачується замовником на протязі десяти банківських днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт на розрахунковий рахунок підрядника.

Вказане зобов'язання відповідачем було порушено та виконані роботи були оплачені лише частково в сумі 154 572,50 грн. Решта заборгованості у сумі 19 891,31 грн. відповідачем не була погашена.  

Відповідно до п. 9.4. договору, за порушення строків кінцевого розрахунку замовник сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період наявності заборгованості, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки.

Згідно розрахунків, які додані до позовної заяви, розмір нарахованої пені по договору № 10/07-спр підряду від 10.07.2008р. становить 55,56 грн.

Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення - 5 350,76 грн., а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі - 1 419,08 грн.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті виконаних робіт у сумі 19 891,31 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 19 891,31 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Крім того, стягненню підлягають також пеня, інфляційні втрати та три відсотки річних від простроченої суми на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив також з наступного:

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України,  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно ст.ст. 837, 854, 853 Цивільного кодексу України, за договором пiдряду одна сторона (пiдрядник) зобов'язується на свiй ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договiр пiдряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речi або на виконання iншої роботи з переданням її результату замовниковi. Якщо договором пiдряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапiв, замовник зобов'язаний сплатити пiдрядниковi обумовлену цiну пiсля остаточної здачi роботи за умови, що роботу виконано належним чином i в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану пiдрядником вiдповiдно до договору пiдряду, оглянути її i в разi виявлення допущених у роботi вiдступiв вiд умов договору або iнших недоліків негайно заявити про них пiдрядниковi. Якщо замовник не зробить такої заяви, вiн втрачає право у подальшому посилатися на цi вiдступи вiд умов договору або недолiки у виконанiй роботi.

Крім того, згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 19 891,31 грн. за виконані роботи по монтажу системи кондиціювання виробничого приміщення за договором № 10/07-спр підряду від 10.07.2008р., які були прийняті замовником, про що складений відповідний акт прийому-передачі виконаних робіт та оплачені лише частково.

Відповідач в повному обсязі вартість виконаних підрядних робіт не оплатив, відповідно, допустив порушення зобов'язання.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Крім того, відповідно до п. 9.4. договору, за порушення строків кінцевого розрахунку замовник сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період наявності заборгованості, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки.

Оскільки порушення строків оплати виконаних робіт має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за період прострочення оплати за період з 15.10.2008р. по 15.04.2009р. у розмірі 55,56 грн.

Розрахунок пені в межах заявленого позивачем періоду та визначеної кількості днів прострочення оплати перевірено, вказаний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 55,56 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем за період з 15.10.2008р. по 30.01.2011р. були нараховані інфляційні втрати у розмірі 5 350,76 грн., а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 1 419,08 грн.

Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних господарським судом перевірений та відповідає вимогам чинного  законодавства.

Враховуючи викладене, а також те, що прострочення виконання грошового зобов'язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 5 350,76 грн. та 1 419,08 грн., відповідно.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 837, 853, 854  Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 49,  82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -  

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГЕНТ" (49005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, 15; код ЄДРПОУ 24228498) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІККОМ" (49075, м. Дніпропетровськ, вул. Георгієвського, 10; код ЄДРПОУ 33613033) - 19 891 грн. 31 коп. основного боргу, 55 грн. 56 коп. пені,  5 350 грн. 76 коп. втрат від інфляції, 1 419 грн. 08 коп. трьох відсотків річних, 267 грн. 17 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.Ю. Дубінін