Рішення

від 18.03.2011 по справі 5005/980/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5005/980/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.03.11р.

Справа № 5005/980/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геон", м.Київ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-Прім", м.Підгородне 

про стягнення 231841 грн. 43 коп.

Суддя  Красота О.І.

Представники:

від позивача:       Санжак Г.О  - дов. №12 від 15.03.11р.;

від відповідача:   не з"явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Геон" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Прім" і просить стягнути 207622 грн. 50 коп. - боргу, 622 грн. 86 коп. - інфляційних витрат, 4795 грн. 22 коп. - 3% річних, 18800 грн. 85 коп. - пені та судові витрати.

17.03.11р. Позивач подав уточнення позовних та просить стягнути з Відповідача 181 573 грн. 76 коп. –боргу, 20154 грн. 68 коп. –інфляції, 18447 грн. 89 коп. –пені, 5760 грн. 61 коп. –3% річних та судові витрати.   

Відповідач у судові засідання 01.03.11р., 17.03.11р. не з'являвся. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав.        

Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило. Відповідно до довідки державного реєстратора, юридична адреса Відповідача: 52000, м.Підгороднє, вул.Пушкіна, будинок 6.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (а.с.73), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.07.2009 року між Позивачем (далі-постачальник) та Відповідачем (далі-покупець) було укладено договір поставки №ВП-30730 (далі - Договір) відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити товар в строки, обумовлені даним Договором, згідно Замовлення Покупця, яке являється невід'ємною частиною Договору (далі в Договорі – Додаток №3 „Замовлення Товару”), а Покупець –прийняти його та оплатити на умовах обумовлених в Додатку №4 до даного Договору „Додаткові умови”, які являються невід'ємною частиною Договору (далі в Договорі –Додаток №4 „Додаткові умови„).

Відповідно до п.7.2. Договору Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в строк, встановлений сторонами в п.6 додатку №4 до даного договору „Додаткові умови” від суми реалізованого Покупцем товару кожні 60 календарних днів.

Позивачем було поставлено товар Відповідачеві на суму 207622 грн. 50 коп., що підтверджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи.

З урахуванням уточнень позовних вимог, як зазначив Позивач, Відповідач частково розрахувався за поставлений товар на суму 26 048 грн. 74 коп., що підтверджується банківською випискою від 18.09.2010р.

За наведеного, є не правомірними та не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача основного боргу у сумі 26 048 грн. 74 коп., оскільки грошові кошти Відповідачем сплачені 18.09.2010р., тобто до подачі позовної заяви до суду.  

Сума основного боргу Відповідача перед Позивачем на час розгляду справи  становить 181 573 грн. 76 коп.

Відповідач не скористався передбаченим ст.ст.22,28 Господарського процесуального кодексу України правом та надати суду свої письмові заперечення та докази, відповідно до реалізації товару отриманого у Позивача, таким чином суд дійшов висновку, що товар був реалізований Відповідачем та обов»язок по його сплаті настав в сумі заявлених позовних вимог.   

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних  вимог щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів  застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та  вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в якому одна сторона (боржник) зобов'язана  вчинити  на користь  другої сторонни (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у забов»язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.   

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 8.9 Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати товару Постачальник стягує з Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого в строк Товару за кожен день прострочення платежу. Розмір пені становить 18447 грн. 89 коп.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що становить 20154 грн. 68 коп., а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, що становить 5760 грн. 61 коп.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково 181 573 грн. 76 коп. –боргу, 20154 грн. 68 коп. –інфляції, 18447 грн. 89 коп. –пені, 5760 грн. 61 коп. –3% річних  та судові витрати.

В решті позовних вимог відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Прім", (52001, м.Підгородне, вул.Пушкіна, 6, р/р 26001315077901 в ФАБ «Південний», код ЄДРПОУ 33669196) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геон", (03062, м.Київ, вул.Чистяківська, 2, р/ 26008037405000 в АКІБ «УкрСибБанк», м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 32854140) 181 573 грн. 76 коп. - боргу, 20 154 грн. 68 коп. - інфляційних витрат, 5760 грн. 61 коп. - 3% річних, 18 447 грн. 89 коп. –пені, 2 259 грн. 37 коп. - державного мита, 228 грн. 92 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині суми 26 048 грн. 74 коп. відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                  О.І. Красота

Рішення підписано

         17.03.2011р.