Рішення

від 19.03.2011 по справі 5005/1105/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5005/1105/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.03.11р.

Справа № 5005/1105/2011

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Септіма", м. Дніпропетровськ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКО-ТРЕЙД", м. Кривий Ріг 

про стягнення 95277,52 грн.

Суддя  Чередко А.Є.

ПРЕДСТАВНИКИ:

  Від позивача: Котляренко Ю.М. дов. б/н від 22.02.2011р.

Від відповідача: не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості у сумі 66159,42 грн. та пені у розмірі 29118,10 грн. за договором поставки № 503Т від 26.11.2007р.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на не виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань по оплаті поставленого товару по договору поставки № 503Т від 26.11.2007р. та на ст.ст. 230, 231 ГК України, ст.ст. 526, 530, 612, 691-692 ЦК України.  

Відповідач не забезпечив явку представника до судового засідання та не надав витребувані судом матеріали.  Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений судом про час та місце судового засідання у справі, що підтверджується матеріалами справи, повторне не з'явлення представника відповідача до судового засідання, закінчення встановленого законом строку на вирішення спору у справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами (ст. 75 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

                                                                                ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «Септіма»(Позивач) 26 листопада 2007р. було укладено з ТОВ «ТАКО-ТРЕЙД»(Відповідач) договір поставки № 503Т (Договір), за яким Позивач зобов'язався передати у власність Відповідача товар, найменування, кількість, ціни та строк поставки якого вказується у Специфікаціях, а Відповідач узяв на себе зобов'язання прийняти і оплатити товар в порядку, розмірі та у строки, передбачені Договором.

На виконання умов Договору Позивач поставляв Відповідачу товар, за який останній вчасно вносив оплату. Проте починаючи з січня 2009р. Відповідач не виконує свої договірні зобов'язання з оплати поставленого йому товару, у результаті чого в нього станом на 20.09.2010р. утворилася заборгованість перед Позивачем за поставлений йому товар згідно накладної № ПП-000298 від 16.07.2008р. на суму 5964 гри. 06 коп. по філії у м. Бердянськ та по накладним: № ПП-000292 від 10.07.2008р., № ПП-000363 від 01.09.2008р., № ПП-000372 від 04.09.2008р., № ПП-000474 від 21.11.2008р., № ПП-000478  від 21.11.2008р. на суму 60195 грн. 36 коп. по філії у м. Кривий Ріг та на загальну суму 66 159грн. 42 коп.

Вищевказана сума заборгованості підтверджується актами звіряння розрахунків за 2008 рік та на кінець 2009 року, підписаними Позивачем та Відповідачем.

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що оплата товару, який поставляється здійснюється Відповідачем (за фактично реалізований товар упродовж неділі) і протязі 3-х банківських днів, з дня закінчення календарної неділі за яку відбувається оплата шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Позивача у національній валюті України.

Таким чином, Відповідачем не здійснено оплату поставленого Позивачем по Договору товару на загальну суму 66 159грн. 42 коп. (доказів оплати не надано).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором». За ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов 'язання.

Відповідно до пункту 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 6 статті 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих чинним Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи усе вищевикладене, а також підтвердження Відповідачем заборгованості по Договору у сумі 66 159грн. 42 коп. шляхом підписання відповідних актів звірок взаєморозрахунків, закінчення терміну дії Договору та з огляду на час поставки товару, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 66 159грн. 42 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В решті ж позовних вимог щодо стягнення з відповідача нарахованої на суму основного боргу пені у розмірі 29118,10грн. за період з 16.08.2008р. по 30.11.2010р., слід відмовити, враховуючи приписи ст.ст. 549, 550, 610, 611, 625 ЦК України, умови п. 4.3. Договору щодо оплати поставленого товару лише після його реалізації та не надання позивачем належних доказів які б свідчили про реалізацію відповідачем товару позивача саме у періоди, з яких позивачем здійснювалося нарахування пені по кожній накладній, тобто не доведення позивачем відповідних обставин справи у відповідності до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України.

Окрім цього, чуд враховує, що позивачем здійснювався розрахунок пені без врахування встановленого п. 6 ст. 232 ГК України строку, що також унеможливлює задоволення позовних вимог позивача про стягнення пені у заявленій сумі.

Судові витрати понесені позивачем за розгляд справи по сплаті держмита у сумі 952,78грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України слід віднести на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 550, 611, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 232, 265 ГК України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

                                                                       ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКО-ТРЕЙД" (50008, м. Кривий Ріг, вул. Соборна, 4, ЄДРПОУ 34684304, р/р 26003041006701 в ВАТ «Сведбанк»МФО 300164)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Септіма" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, б.26, поз.4, п/р 26004050804211 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, Код ЄДРПОУ 31119343) основний борг у розмірі 66159,42грн., а також судові витрати по сплаті держмита у сумі 666,95грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 165,20грн., видати наказ.

В решті позову –відмовити.

Суддя

 А.Є. Чередко

16.03.2011р.