Рішення

від 14.03.2011 по справі 37/37пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/37пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.03.11 р.                                                                                    Справа № 37/37пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою Державного підприємства „Макіїввугілля” в особі Відокремленого підрозділу „Шахта ім.. В.М. Бажанова”, м. Макіївка, ідентифікаційний код 32442295

до Відповідача: Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 35637119

про: визнання дій щодо прийняття рішення про накладання штрафу неправомірними та скасування постанови №7 від 05.01.2011р. про накладання штрафу в розмірі 850грн.  

за участю уповноважених представників:

від Позивача –  не з'явився;

від Відповідача  – не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався  з фіксацією у протоколах судових засідань.          

Згідно із ст.77 ГПК України  у судовому засіданні 08.02.2011р. оголошувалася перерва до 22.02.2011р., а з 22.02.2011р. на 14.03.2011р.

У судовому засіданні 14.03.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство „Макіїввугілля” в особі Відокремленого підрозділу „Шахта ім.. В.М. Бажанова”, м. Макіївка (далі – Позивач)  звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, м. Донецьк  (далі – Відповідач) про визнання її дій щодо прийняття рішення про накладання на ДП „Макіїввугілля”  штрафу за порушення у сфері містобудування неправомірними та скасування постанови Інспекції  Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області 37 від 05.01.2011р. про накладання штрафу на Державне підприємство „Макіїввугілля” в розмірі 850грн. за порушення п.п.2 п. 4 Постанови КМУ №225 від 25.03.1993р. про затвердження „Положення про державний архітектурний контроль”.

В обґрунтування позовних вимог Позивач  посилається на те, що Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (Інспекція ДАБК) за результатами проведеної позапланової перевірки був виданий припис позивачеві щодо усунення виявлених порушень без зазначення відповідного терміну для їх усунення та безпідставність висновків про наявність порушень взагалі через: неможливість надання проектної документації з огляду на її знаходження у представника генерального підрядника та погодження проектної організацією певних змін до проекту; недостатність часу для оформлення і отримання дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт.

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надав: акт позапланової перевірки від 15.11.2010р., постанову №7 від 05.01.2011р., припис від 15.11.2010р. та акт від 22.12.2010р. перевірки його виконання; припис №319 від 22.12.2010р.;  листи ВАТ „Дондіпрошахт” та правоустановчі документи.  

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.1 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” та ст. 4 Постанови КМУ від 06.04.1995р. „Про затвердження Положення про порядок накладання штрафів за порушення у сфері містобудування”.   

Позивачем буди надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.35-40), у тому числі:

- уточнення (зміни) до позовної заяви №6/14/149 від 03.02.2011р., якими первісні вимоги доповнено проханням визнати рішення Інспекції ДАБК щодо накладання на Позивача штрафу  за порушення у сфері містобудування в розмірі 850грн., оформлене постановою №7 від 05.01.211р., неправомірним (недійсним);

- письмові пояснення №7/14/149 від 03.02.2011р. з обґрунтуванням наявності у господарського суду компетенції з розгляду вимоги відносно неправомірності дій Інспекції ДАБК.

Заявою, поданою 12.03.2011р. (а.с.54) Позивач відмовився від вимог в частині визнання дій Відповідача щодо прийняття рішення про накладання на ДП „Макіїввугілля”  штрафу за порушення у сфері містобудування неправомірними.

Відповідач  надав заперечення на позов №7/5-03-0995 від 07.02.2011р. (а.с.а.с.41-43), в яких наголосив на встановлення за результатами проведеної перевірки наявності порушень у сфері містобудування та видання припису щодо їх усунення, який не був виконаний, що встановлена перевіркою його виконання, внаслідок чого складено протокол про наявність порушення та видано в межах наявних повноважень оскаржувану постанову про накладання штрафу.

На обґрунтування своєї позиції та виконання вимог суду Відповідачем були представлені додаткові документи (а.с.а.с.44-49).

У судових засіданнях представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово, при цьому представником Позивача на запитання суду підтверджено відсутність дозволу на проведення будівельних робіт на момент здійснення перевірки Інспекцією ДАБК та відсутність доказів вручення Відповідачеві необхідної проектної документації (а.с.53).  У судове засіданні 14.03.2011р. представники сторін без пояснення причин не з'явилися.

Суд вважає за можливе розглянути спір в за наявними в справі матеріалами, оскільки  їх цілком достатньо для правильної правової кваліфікації обставин розглядуваних правовідносин, а неявка 14.03.2011р. без пояснення причин представників належним чином повідомлених сторін у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77  Господарського процесуального кодексу України з огляду на обсяг представлених доказів не впливає на таку кваліфікацію і не може вважаться підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Вислухавши у судових засіданнях представників сторін,  дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

26.10.2010р. на підставі звернення ДОГО „Центр будівельної допомоги”  №10-5/1 від 14.10.210р. (а.с. 49) та наказу Інспекції ДАБК від 25.10.2010р. №141 Відповідачем було видано посвідчення №7/5-07-5190 (а.с.47) своїм співробітникам  для проведення позапланової перевірки у термін з 26.10.2010р. по 08.11.2010р. і подальшим продовженням по 25.12.2010р. Шахтоуправління ім.. В.М. Бажанова відносно дотримання ним вимог діючого законодавства у сфері містобудування, пов'язаної із створення об'єктів архітектури.

За результатами означеної перевірки 15.11.2010р. був складений акт (а.с.9), підписаним без зауважень головним інженером шахти, яким встановлено наступне:

- виконавча документація на об'єкті не надана (авторський нагляд, технічний нагляд, журнал ведення робіт);

- будівля адміністративного комбінату на вентиляційному стовбурі (проммайданчик №2) виконана з відхиленням від проекту(із зазначенням  переліку таких відхилень);

- роботи виконуються без дозволу на виконання будівельних робіт, відсутній інформаційний стенд, у зв'язку із чим зроблений висновок про наявність порушень ст.ст. 23, 29 Закону України „Про планування та забудову територій”, ст. 27 Закону України „Про архітектурну діяльність”.

З огляду на виявлені порушення Відповідачем 15.11.2010р. був виданий припис, яким запропоновано Позивачу зупинити ведення будівельних робіт до отримання дозволу, усунути виявлені порушення та до 15.12.2010р. надати в Інспекцію ДАБК довідку про вартість виконаних будівельних робіт.

15.12.2010р. Інспекцією ДАБК була проведене перевірки стану виконання означеного припису, за результатами якої складено акт від 22.12.2010р. (а.с.11), надісланий Позивачеві поштою і отриманий 29.12.2010р. (а.с.44). Означеним актом встановлено, що припис виконується не в повному обсягу, а саме: дозвіл на виконання будівельних робіт не отримано, а проектна документація не приведена у відповідність до діючого законодавства та держаних будівельних норм, у зв'язку із чим констатовано наявність порушення п.п. 2 п. 4. Постанови КМУ №225 від 25.03.1993р. „Положення про державний архітектурно-будівельний контроль”. Одночасно із цим актом Відповідачем був складений і надісланий Позивачу припис №319 (а.с.13) з вимогою про усунення виявленого порушення, а також протокол про правопорушення у сфері містобудування (а.с.а.с.45, 46), яким встановлені вказані вище порушення із зазначенням Позивача винним у їх скоєнні, пропонувалося накласти штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та повідомлялося, що розгляду адміністративної справи відбудеться 05.01.2011р.

За результатами розгляду означеної адміністративної справи начальником Інспекції ДАБК винесено оскаржувану постанову № 7 (а.с.10),  якою за встановлені порушення Позивача на нього накладено штраф у розмірі 850грн.  із строком сплати до 19.01.2011р.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, уточнюючи його вимоги заявою №6/14/149 від 03.02.2011р. (а.с.а.с.37, 38) та посилаючись на листи з боку ВАТ „Дондіпрошахт” (а.с.а.с. 14, 15) відносно певної частини встановлених Відповідачем відхилень від проектної документації, якими проектною організацією висловлена позиція щодо відсутності заперечень проти заміни труд за зазначено про відповідного перепланування тимчасово АБК комплексу.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченнях на позов №7/5-03-0995 від 07.02.2011р. (а.с.а.с.41-43).

Суд розглядає справу виключно в контексті вимоги про скасування постанови №7 від 05.01.2011р. про накладання штрафу в розмірі 850грн., з огляду на таке:

- по-перше, діюче законодавство не містить спеціальних приписів щодо віднесення до компетенції господарських судів розгляд справ з визнання неправомірними певних дій Інспекції ДАБК – ст. 4 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” передбачає можливість оскарження в порядку господарського судочинства саме рішень у справах про правопорушення у сфері містобудування. В свою чергу,  за змістом п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого Постановою КМУ від 18 жовтня 2006 р. N 1434, та п.1 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19 листопада 2007 р. N 317, Відповідач як орган у складі державної виконавчої влади є суб'єктом владних повноважень у розмінні п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, що у світлі положень ст. 17 цього Кодексу зумовлює необхідність розгляду цієї вимоги саме в порядку адміністративного судочинства. Означений висновок суду у повній мірі узгоджується із позицією касаційної інстанції, сформульованою в п.5 Рекомендації „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” від 27.06.2007 р. N 04-5/120. Таким чином, провадження у справі в частині вимог про визнання дій щодо прийняття Відповідачем рішення про накладання штрафу неправомірними підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, що також відповідає п. 3 згадуваних Рекомендацій.

При цьому суд зауважує, що заява про відмову від частини вимог (а.с.55) судом згідно ч. 2 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України не приймається, оскільки здійснення від імені Позивача особою, доказів наявності відповідних  повноважень якої до справи не надано.

- по-друге, беручи до уваги  викладене у п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” від 14.08.2007р. N 01-8/675, первісна вимога про скасування оскаржуваної постанови і доповнена – про визнати рішення Інспекції ДАБК щодо накладання на Позивача штрафу  за порушення у сфері містобудування в розмірі 850грн., оформленого такою постановою,  неправомірним (недійсним) кваліфікуються судом як тотожні, що усуває потребу у окремому вирішенні долі такої додаткової вимоги.

Суд наголошує, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 31 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008 р. N 01-8/164, у розглядуваному випадку питання при припинення провадження в частині позовних вимог та щодо можливості задоволення інших вимог може бути вирішено у єдиному процесуальному документі – рішенні.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувану позовну вимогу такою, що не підлягає задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із змісту  розглядуваної позовної вимоги сутність цього спору полягає у скасуванні (визнанні незаконної/недійсної) постанови Відповідача про накладання штрафу за порушення у сфері містобудування.

За своєю правовою природою спірне  рішення (у формі постанови) Відповідача є індивідуально-правовими актом ненормативного характеру у розумінні відповідних визначень, наведених в абз. 1 п.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. № 7-рп/2009   та абз. 3 п. 1 Роз'яснення ВАСУ „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” від 26.01.2000р. N 02-5/35, який в силу своєї обов'язковості створює Позивачеві негативні майнові наслідки притягнення до відповідальності за правопорушення, припущені при будівництві.  

Відповідно до приписів ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України застосування судом будь-якого способу судового захисту вимагає наявності  (доведеності належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами) наступної сукупності умов:

-          наявність у Позивача певного суб'єктивного права або інтересу;

-          порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем;

-          належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства), і  відсутність будь-якої з них унеможливлює задоволення позову.

Оскільки Позивач є безпосередньо зобов'язаною стороною за оскаржуваною постановою відносно необхідності сплати встановленого штрафу, а можливість оскарження актів в судовому порядку безпосередньо передбачена ч. 2 ст.16 цивільного кодексу України,  ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України та згадуваною вище ст. 4 Закону України  „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”, остільки із вище зазначених трьох умов задоволення позову судом досліджується саме доведеність факту порушень з боку Інспекції ДАБК при прийнятті оскаржуваної постановив контексті наведених заявником позову підстав.

В свою чергу, виходячи із наведених  Позивачем підстав позову у  розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, останній вимагає скасування спірної постанови, оскільки:

- по-перше, приписи від 15.11.2010р. та від 22.12.2010р., на підставі яких (у тому числі) винесено постанову, не визначали терміну для усунення виявлених порушень;

- по-друге, первісні висновки про наявність порушень, зазначених в акті перевірки від 15.11.2010р., є безпідставними;

- по-третє, отримання дозволу на виконання будівельних робіт вимагає значної кількості часу, якого не було надано.

За висновком суду означені аргументи Позивача є юридично неспроможними та доказово не доведеними з огляду на таке:

1. Зважаючи на відсутність інших законодавчих застережень, строк усунення порушень згідно приписів Відповідача визначений нормативно – 30 діб – згідно Постанови КМУ „Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року” від 21 травня 2009 р. N 502. В свою чергу, п.4 затвердженого Постановою КМУ від 25 березня 1993р. N 225 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, який серед повноважень Інспекції ДАБК визначає і право надавати обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень, взагалі не визначає серед його обов'язкових реквізитів необхідності встановлення строків для усунення порушень. Наразі, з наявних матеріалів справи вбачається, що нормативно визначений строк між виявленими порушеннями і приписом щодо їх усунення та застосованими штрафними санкціями Відповідачем дотримано, тим більше, що обмеження у незастосуванні штрафних санкції до закінчення такого строк Постановою КМУ від 21 травня 2009 р. N 502 встановлювалося до 31.12.2010р., а отже – припинилося на момент прийняття оскаржуваного рішення Інспекції ДАБК.

2. Посилання на невідповідність дійсності висновків про наявність  вказаних в акті перевірки від 15.11.2011р. порушень не тільки жодною мірою не доведені, але й спростовуються наданими представником Позивача поясненнями на запитання суду у засіданні 22.02.2011р. (а.с.53). Суд зауважує, що представлені листи  ВАТ „Дондіпрошахт” (а.с.а.с. 14, 15) не тільки не охоплюють всіх вказаних в акті перевірки відхилень від проекту, але й за своїм змістом взагалі не можуть розцінюватися як такі, що запроваджують відповідні зміни проекту, адже до справ не надано жодних доказів наявності у ВАТ „Дондіпрошахт” статусу проектувальника відносно розглядуваного будівництва (в контексті приписів ч. 8 ст. 7 Закону України „про архітектурну діяльність”) та не підтверджено узгодження означених змін до проекту в порядку п. 9 ДБН А.2.2-3-2004 „Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва”, затверджених наказом Держбуду України від 20 січня 2004 р. N 8.

3. Частина 17 ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій” відносить здійснення будівельних робіт без відповідного дозволу до порушень, що тягне за собою визначену законом відповідальність. Таким чином, тривалість отримання (перереєстрації) дозволу не звільняє Позивача від необхідності його мати, тим більше, що жодних доказів звернення  про отримання дозволу і відмов у його наданні (перереєстрації) впродовж всього періоду з моменту початку перевірки і до винесення оскаржуваної постанови Позивачем не надано.

Отже, оскільки зазначені в оскаржуваній постанові факти допущених Позивачем порушень знайшли своє підтвердження, а доказів недотримання Відповідачем процедури прийняття рішення про накладання штрафу Позивачем не представлено і зі справи не вбачається, остільки суд відмовляє у задоволені вимоги про скасування постанови №7 від 05.01.2011р.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати відносяться на його рахунок, при цьому надмірно сплачене державне мито в сумі 85грн. згідно платіжного доручення №108 від 18.01.2011р. (а.с.6) та переплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн. згідно платіжного доручення №106 від 18.01.2011р. (а.с.7) в порядку ст. 47 цього Кодексу  та п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету КМУ „Про державне мито” на підставі довідки суду підлягають поверненню Позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 47,  49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання дій Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області щодо прийняття рішення про накладання на ДП „Макіїввугілля”  штрафу за порушення у сфері містобудування неправомірними.

2. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Державного підприємства „Макіїввугілля” в особі Відокремленого підрозділу „Шахта ім.. В.М. Бажанова”, м. Макіївка (ідентифікаційний код 32442295) до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 35637119) про скасування постанови №7 від 05.01.2011р. про накладання штрафу на Державне підприємство „Макіїввугілля” в розмірі 850грн. за порушення п.п.2 п. 4 Постанови КМУ №225 від 25.03.1993р. про затвердження „Положення про державний архітектурний контроль” в розмірі 850грн.  

3. Повернути Позивачеві надмірно сплачені державне мито в сумі 85грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн., про що видати відповідну довідку.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 14.03.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст  рішення складено та підписано 15.03.2011р.

Суддя                                                               Попков Д.О.