Рішення

від 14.03.2011 по справі 5013/77/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5013/77/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "14" березня 2011 р.Справа № 5013/77/11

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/77/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Формула-Агро"  

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений обрій"     

про стягнення 25350,50 грн.,

в засіданні взяли участь представники:

від позивача - Дерев'янко Є.Л., довіреність б/н  від 19.01.2011;

від відповідача - участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Формула-Агро" (далі - ТОВ "Формула-Агро") звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений обрій" (далі - ТОВ "Зелений обрій") боргу в сумі 4899,08 грн., пені в розмірі 2451,42 грн., суми шкоди та втраченого прибутку в розмірі 16000,00 грн. витрати пов'язані з наданням правової допомоги в розмірі 2000,00 грн.

У даній справі відповідачем є юридична особа. Відповідно статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала про порушення провадження в справі від 27.01.2011 була надіслана відповідачу за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Айвазовського, 42а, вказаною позивачем у позовній заяві. Однак, на адресу господарського суду поштовим органом зв'язку 03.02.2011 року повернуто ухвалу суду від 27.01.2011 з відміткою "за вказаною адресою вже не значиться".

Державний реєстратор при виконавчому комітеті Кіровоградської міської ради на запит господарського суду від 27.01.2011 року надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 87 від 02.02.2011 року щодо ТОВ "Зелений обрій". Згідно вказаного витягу місцезнаходженням відповідача є -  Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Айвазовського, 42а.

Господарський суд 22.02.2011 року надіслав керівнику ТОВ "Зелений обрій" Солоніна Ю.І. за адресою: 28310, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Новий Стародуб, вул. Жовтнева, буд. 31, вказаною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 87 від 02.02.2011 року, ухвалу про порушення провадження у справі та ухвалу про відкладення розгляду справи 21.02.2011 року.

24.02.2011 року уповноважена особа керівника ТОВ "Зелений обрій" Солоніна Ю.І. отримала вказані ухвалі, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 1883248 від 22.02.2011 року.

За вказаних обставин, враховуючи приписи ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи від 21.02.2011 року вручена відповідачу належним чином.

Відповідач не подав господарському суду відзиву на позовну заяву.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України спір вирішено за наявними в справі матеріалами.  

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступні обставини справи.

Між ТОВ "Формула-Агро" - продавець та ТОВ "Зелений обрій" - покупець 18.11.2008 року укладено договір купівлі - продажу № 18-11/08 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1., п. 3.2. Договору продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти і оплатити паливно-мастильні матеріали, на умовах, викладених в даному договорі на загальну суму 51835,68 грн.

18.11.2008 року Продавцем та Покупцем підписано накладну № РН-0000043 у відповідності до якої ТОВ "Формула-Агро" відвантажено, а ТОВ "Зелений обрій" отримано дизельного пального на загальну суму 51835,68 грн.

Згідно довіреності серії ЯПК № 330557 від 18.11.2008 року, що видана ТОВ "Зелений обрій" на отримання від ТОВ "Формула-Агро" дизельного пального на загальну суму 51835,68 грн., зазначений товар отримав керівник ТОВ "Зелений обрій" Солоніна Ю.І.

Із викладеного слідує, що позивач належним чином виконав своє зобов'язання за договором купівлі-продажу від 18.11.2008 року.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що оплата товару здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 10 банківських днів після передачі товару.

Так, товар передано відповідачу 18.11.2008 року, останній день оплати товару - 02.12.2008 року.

Також між ТОВ "Формула-Агро" - покупець та ТОВ "Зелений обрій" - продавець  укладено договори поставки № 05-12/2008 від 18.11.2008 року та № 18-11/2008 від 18.11.2008 року.

Згідно п. 1.1., п. 3.2. вказаних Договорів поставки продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти і оплатити соняшник українського походження врожаю 2008 року на загальну суму 40000,00 грн. та 27576,60 грн.

18.11.2008 року Продавцем та Покупцем підписано накладну № 8 у відповідності до якої ТОВ "Зелений обрій" відвантажено, а ТОВ "Формула-Агро" отримано соняшник на суму 39360,00 грн., який отримав представник позивача на підставі довіреності ЯОЮ № 302575 від 18.11.2008 року.

05.12.2008 року Продавцем та Покупцем підписано накладну № 9 у відповідності до якої ТОВ "Зелений обрій" відвантажено, а ТОВ "Формула-Агро" отримано соняшник на суму 27576,60 грн., який отримав представник позивача на підставі довіреності ЯОЮ № 302577 від 05.12.2008 року.

Так, ТОВ "Формула-Агро" отримало від ТОВ "Зелений обрій" соняшнику на загальну суму 66936,60 грн.

09.12.2008 року ТОВ "Формула-Агро" сплатило  ТОВ "Зелений обрій" 20000,00 грн. за соняшник, про що свідчить банківська виписка (а. с. 50).

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача за дизельне пальне становить 4899,08 грн., оскільки позивач врахував вартість отриманого від відповідача соняшнику на суму 66936,60 грн., хоча відповідач взагалі не перераховував позивачу кошти за отримане пальне.

Актом звірення взаєморозрахунків станом на 31 липня 2009 року, підписаним бухгалтерами та скріпленим печатками сторін, було узгоджено, що заборгованість відповідача за дизельне пальне становить 4899,08 грн. (а.с. 46). Відповідач не подав доказів погашення вказаної суми заборгованості.  

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статей 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.          

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оцінивши подані позивачем докази та докази, які були витребувані судом від сторін, господарський суд дійшов до висновку, що вимога про стягнення основної заборгованості за дизельне пальне в сумі 4899,08 грн. є обґрунтованою та правомірною, тому підлягає задоволенню.  

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання  його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно частин 1-2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.2. Договору сторонами встановлено, що у випадку порушення строків оплати, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення.

Позивач  обчислив пеню за період з 10.12.2008 року по 12.11.2011 року у розмірі 2451,42 грн.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зобов'язання відповідача мало бути виконане 02.12.2008 року, тому пеню необхідно розраховувати із вказаної дати протягом шести місяців по 02.06.2008 року, сума пені становить 586,02 грн.

З огляду на досліджені обставини справи та викладені положення законодавства господарський суд дійшов до висновку про те, що вимогу про стягнення з відповідача пені слід задовольнити частково на суму 586,02 грн.

У відповідності з вимогами п. 4 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Визначення поняття збитків наводяться також у частині 2 ст. 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Вони є фактом об'єктивної дійсності, що існує незалежно від правової оцінки і від того, підлягають збитки, що виникли, відшкодуванню згідно закону або не підлягають. Для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків необхідно, щоб порушення зобов'язання дійсно спричинило отримання кредитором збитку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Отже, на кредитора, що вимагає відшкодування збитків покладається обов'язок доказування розміру збитків, завданих йому порушенням зобов'язання відповідно до ст. 623 ЦК України.

При цьому, застосування відповідальності у вигляді відшкодування, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань, збитків, що встановлена вказаною нормою, можливе лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України покладає на кожну зі сторін, що беруть участь у справі, обов'язок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Однак позивач не подав суду докази, що підтверджують розміру пред'явлених збитків у розмірі 16000,00 грн. з правовим та документальним обґрунтуванням, а також взагалі не надав доказів, що він вживав заходи щодо зменшення розміру збитків або взагалі їх уникнення.

Тому, на підставі викладеного господарський суд також дійшов висновку, що позивач не тільки не довів факт заподіяння йому збитків внаслідок невиконання зобов'язань відповідачем, але і не подав доказів, що підтверджують причинний зв'язок між правопорушенням і заподіянням збитків.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, а саме, основний борг у розмірі 4899,08 грн., пеня в розмірі 586,02 грн.

Господарським судом відхиляється вимога позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги в розмірі 2000 грн. з наступних підстав.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в такому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Крім того, відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень наданих їм законом та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, наданих лише адвокатом, а не будь-яким представником.

Договір на виконання робіт від 01.01.2011 року між ТОВ "Формула-Агро" та Олександрійською районною організацією Спілки юристів України укладено про надання юридичних послуг, тобто в даному випадку юридична допомога надавалася не адвокатом чи адвокатським бюро, а юридичною фірмою. Голова цієї спілки Дерев'янко Є.Л. не є адвокатом в розумінні статті 2 Закону України "Про адвокатуру", що слідує із його заяви до суду від 14.03.2011 року.  

Витрати позивача не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з відповідними збитками.  

Державне мито по справі в сумі 54,85 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 51,08 грн. згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                           ВИРIШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений обрій" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Айвазовського, 42а, ідентифікаційний код 31689383) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Формула-Агро" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Айвазовського, 42а):

основний борг у розмірі 4899,08 грн., пеню в розмірі 586,02 грн.,

судові витрати у справі на державне мито в розмірі 54,85 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 51,08 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                      О.А. Змеул

Повне рішення складено 21.03.2011