Рішення

від 15.03.2011 по справі 5016/378/2011(3/31)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5016/378/2011(3/31)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "15" березня 2011 р.                                       Справа №  5016/378/2011(3/31)

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Інпроектсервіс»

54017, м. Миколаїв, проспект Леніна, 67

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будресурс»

     54001, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 16, кв. 15

про: стягнення заборгованості у розмірі 29 664,83 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Кузовлєва С.М., за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача основний борг в сумі 26 616,00 грн., інфляційних в розмірі 2182,54 грн., 3% річних в сумі 866,29 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору підряду № 5598 від 02.12.2009р., актів здавання –приймання проектної документації від 22.01.10 року, норм ст.ст. 837, 525, 625, 16 Цивільного кодексу України, та мотивовані тим, що відповідно до п. 2.2.2 договору кінцевий розрахунок за виконані роботи в сумі 26 616,00 грн. повинен був проведений відповідачем протягом п'яти банківських днів з моменту передачі замовнику результату виконаних робіт, тобто не пізніше 27.01.10 р., однак відповідач свої зобов'язання не виконав до цього часу.

Відповідач в судове засідання з невідомих причин не з'явився, відзив по суті позову не надав, вимоги ухвали суду від 18.02.11 р не виконав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 5400113734279.

Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

15.03.2011 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд –

встановив:

02.12.2009 р. між сторонами був укладений договір підряду № 5598 «на виконання інженерно-геологічних досліджень», згідно з умовами якого позивач, як підрядник, зобов'язався згідно листа –замовлення замовника від 30.11.09 р. № 29 виконати інженерно-геологічні дослідження по об'єкту: «Очисні споруди по вул. Залізничній, 3 в м. Миколаєві. Робочий проект», а відповідач, як замовник, зобов'язався  прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Ціна робіт по договору сторонами визначена в сумі 53 232,00 грн. Оплата здійснюється двома етапами: аванс в розмірі 26 616,00 грн. та протягом 5-ти банківських днів від дня передачі замовнику результатів виконаних робіт згідно акту здачі-приймання, останній оплачує підряднику решту 50% від ціни договору, що складає 26 616,00 грн.

В пункті 2.4 договору сторони обумовили, що розрахунок по даному договору здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника на підставі наданих ним рахунків.

Спірні правовідносини, які склалися між сторонами регулюються загальними положеннями цивільного законодавства про підряд.

Так, відповідно до змісту частин 1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення,  обробку, переробку,  ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Матеріали справи свідчать, що 30.11.2009 року відповідач звернувся до позивача з листом № 29, в якому просив виконати інженерно-геологічні дослідження на об'єкті за адресою вул. Залізнична, 3 в м. Миколаєві. В даному листі замовник гарантував позивачу оплату.

17.12.2009 року на виконання умов договору, укладеного 02.12.2009 року, замовник перерахував підряднику аванс в розмірі 26 616,00 грн.

22.01.2009 року, за результатами виконання договору, технічна документація згідно накладної № 01 позивачем була передана відповідачу та складено акт здачі-приймання проектної продукції до договору № 5598 на загальну суму 53 232,00 грн.

Даний акт підписаний обома сторонами без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

В акті сторони ще раз підтвердили розмір залишкової суми яку слід перерахувати замовником підряднику за виконані роботи  - це 26 616,00 грн.

Але, як свідчать матеріали справи, в строк по 29.01.2010 р. обумовлений сторонами в п. 2.2.2 договору відповідач кінцевий розрахунок не здійснив, чим порушив як взяті на себе договірні зобов'язання перед позивачем так і вимоги діючого законодавства, а саме норми ст. 837 ЦК України.

За загальними положеннями ст.ст. 629, 611 ЦК України умови договору є обов'язковими для виконання сторонами, порушення ж зобов'язання породжує обов'язок боржника відшкодовувати збитки, завдані кредитору такими порушеннями.

Замовник зобов'язаний сприяти  підрядникові  у  виконанні роботи у випадках,  в обсязі та в порядку,  встановлених договором підряду (абз. 1 ч. 1 ст. 850 ЦК України).

Відповідно з нормами ст. ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Крім того, згідно ст. 610, п. 1 ст. 612, п. 1 ст. 624, 625 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання). Боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом. Якщо за порушення зобов'язання встановлено  неустойку,  то вона   підлягає   стягненню   у  повному  розмірі,  незалежно  від відшкодування збитків. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, суд вважає правомірними вимоги останнього до стягнення з боржника за період з 29.01.2010 року по 28.02.2011 рік 2182,54 грн. - інфляційних та 866,29 грн. - нарахованих 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

Відповідач не надавши відзив на позов, фактично не скористався своїм правом на спростування доводів позивача, та надання суду доказів належного виконання договору № 5598 від 02.12.09 р.

Враховуючи вищенаведені факти та матеріальні норми, беручи до уваги відсутність від підприємства заперечень чи спростувань на позов, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог, оскільки відповідач порушив права та законні інтереси позивача, не виконавши взяті на себе зобов'язання за договором.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будресурс»(54001, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 16, кв. 15, код ЄДРПОУ 24784762) на користь Відкритого акціонерного товариства «Інпроектсервіс»(54017, м. Миколаїв, проспект Леніна, 67, код ЄДРПОУ 14307506) –основний борг в сумі 26 616,00 грн., інфляційних в розмірі 2182,54 грн., 3% річних в сумі 866,29 грн., 296,65 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

   Суддя                                                        О.Г. Смородінова

                           Рішення підписано 18.02.2011 р.