Рішення

від 11.03.2011 по справі 27/174-10-5470

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/174-10-5470

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2011 р.Справа  № 27/174-10-5470

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Бондарчук І.І. (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеснафтопродукт-Барвінок";  

до відповідача:  Приватного підприємства "Анастасія-Г"  

про стягнення 44006,11грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеснафтопродукт-Барвінок" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "Анастасія-Г", в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 44006,11 грн., з яких 29658,71 грн. –борг, 5687,61 грн.  –інфляційні, 1846,57 грн. -3% річних, 6813,22 грн. –пеня та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 07 травня 2009 року між ТОВ "Одеснафтопродукт-Барвінок" та ПП "Анастасія-Г" укладено договір купівлі- продажу нафтопродуктів з наданням послуг зі зберігання та видачі через сіть АЗС за №23/1-09, на виконання умов якого позивач передав у власність відповідача нафтопродукти на загальну суму 161 655,00 грн., між тим, відповідач за фактично отриманий товар розраховувався несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

У судовому засіданні 11.03.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України, видана станом на 12.01.2011 року.

Отже, керуючись положеннями ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності за такою адресою відповідача, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи “за закінченням терміну зберігання”, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

07 травня 2009 року між ТОВ "Одеснафтопродукт-Барвінок" (надалі –продавець)  та ПП "Анастасія-Г" (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів з наданням послуг зі зберігання та видачі через сіть АЗС за №23/1-09 (надалі - договір), згідно якого постачальник зобов'язався продати покупцю нафтопродукти в асортименті та надати послуги з їх зберігання та видачі автотранспорту через сіть АЗС за талонами-квитанціями чи забірними відомостям.

Згідно до п. 1.2 договору, покупець зобов'язався сплатити вартість нафтопродуктів та послуг на умовах договору.

Відповідно до умов п. 2.1 договору, сума договору складає 200 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 33333,00 грн. Ціна на кожну партію н/п зазначається в рахунках-фактурах, які направляються покупцю для оплати. Вартість послуг зі зберігання та видачі нафтопродуктів автотранспорту покупця за талонами-квитанціями чи забірними відомостями через сіть АЗС входить у вартість нафтопродуктів, відповідно рахунка-фактури. Відстрочка платежу складає 10 (десять) банківських днів.

Положеннями п. 3.1 договору встановлено, що сторони по договору несуть відповідальність, згідно діючого законодавства України.

Умовами п. 3.2 передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2009р.

У п. 4.1 договору визначено, що у випадку порушення умов договору однією з сторін, сплачуються штрафні санкції у розмірі не нижче однієї облікової ставки НБУ, після надходження бюджетних коштів.

На виконання умов зазначеного договору,  31.05.2009р. та 30.06.2009р. в асортименті передбаченому рахунками-фактури (а.с. 41-45) ТОВ "Одеснафтопродукт-Барвінок" поставило, а повноважним представником ПП "Анастасія-Г" отримано товар на загальну суму 161655,00 грн., що підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, а саме, видатковими накладними (а.с. 11-34) та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 47-50) підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками.

В порушення умов договору відповідач за фактично отриманий товар розрахувався частково та сплатив лише 131996,29 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та випискою банку за відповідний період (а.с. 61-69), в зв'язку з чим станом на момент звернення з позовом у ПП "Анастасія-Г" рахується заборгованість перед ТОВ "Одеснафтопродукт-Барвінок" у розмірі 29658,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов'язань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором купівлі-продажу № 23/1-09 від 07.05.2009р. та штрафних санкцій.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, суд встановив, що даний договір за своєю правовою суттю відноситься до договорів купівлі-продажу різновидом якого є договір поставки.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну  грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає  з характеру відносин сторін.

Згідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Строк дії договору купівлі-продажу №23/1-09 від 07.05.2009 року, відповідно до п. 3.2 зазначеного договору, був встановлений до 31.12.2009 року.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновків про наявність порушень умов договору щодо оплати вартості фактично отриманого товару з боку відповідача, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу №23/1-09 від 07.05.2009р. у розмірі 29658,71 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами  п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України    №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 6813,22 грн. за прострочку виконання зобов'язання встановив, що позивачем нараховано пеню з порушенням вимог ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України та невірно встановлено момент виникнення заборгованості, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

Суд зробивши власний розрахунок пені, з урахуванням здійснених відповідачем проплат та моменту виникнення заборгованості у відповідача  встановив, що загальна сума пені становить 6389,73 грн.

Розрахунок суми пені

Сума боргу, грн.Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

90783,1115.06.09-15.06.09111,0000%0,060%54,72

82783,1116.06.09-17.06.09211,0000%0,060%99,79

76783,1118.06.09-30.07.094311,0000%0,060%1990,05

56983,1131.07.09-11.08.091211,0000%0,060%412,15

56983,1112.08.09-01.09.092110,2500%0,056%672,09

45598,1102.09.09-13.12.0910310,2500%0,056%2637,82

Всього сума пені за поставку товару здійснену 31.05.2009р., нарахована за 182 дні5866,62

5060,6015.07.09-11.08.092811,0000%0,060%         85,41

5060,0612.08.09-12.01.1015410,2500%0,056%437,71

Всього сума пені за поставку товару здійснену 30.06.2009р., нарахована за 182 дні523,11

Всього:----6389,73

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних у розмірі  5687,61 грн.  вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Суд перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1846,57 грн. встановив, що позивач при здійснені даного розрахунку допустив помилку, а саме не вірно визначив суму боргу на момент виникнення зобов'язання у відповідача, в зв'язку з чим суд зробив власний розрахунок та встановив, що сума 3% річних визначена судом перевищує суму заявлену позивачем. При цьому, з урахуванням того, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення розміру позовних вимог, а таке право відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, належить виключно позивачу, суд не виходить за межі позовних вимог та приймає розраховану та заявлену до стягнення позивачем суму 3% річних.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу №23/1-09 від 07.05.2009р. у розмірі  29658,71 грн., пені у розмірі  6389,73 грн., інфляційних у розмірі 5687,61 грн. та річних у розмірі 1846,57 грн.  

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 440,06 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. При цьому, надмірно сплачена позивачем сума державного мита у розмірі 46,06 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Анастасія-Г" (68100, м.Татарбунари, вул. Сонячна, буд. 21, ідентифікаційний код: 34890552, п/р 2600774898 в РФБ „Аваль”, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеснафтопродукт-Барвінок" (65063, м. Одеса, 2-й Артилерійський пров., 6, ідентифікаційний код: 30047378, п/р 2600701634943 в філії АТ „Укрексімбанк” в м. Одесі, МФО 328618) 29658/двадцять дев'ять тисяч шістсот вісімнадцять/грн. 71 коп. боргу, 6389/шість тисяч триста вісімдесят дев'ять/грн. 73 коп. пені, 5687/п'ять тисяч шістсот вісімдесят сім/грн. 61 коп. інфляційних, 1846/одна тисяча вісімсот сорок шість/грн. 57 коп. 3% річних, 435/чотириста тридцять п'ять/грн. 83 коп. державного мита та 233/двісті тридцять три/грн. 64 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

4.Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеснафтопродукт-Барвінок" довідку на повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого державного мита у сумі 46,06 грн. за платіжним дорученням № 11313 від 30.11.2010р.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

                 Суддя                                                                                       Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 16.03.2011р.