Рішення

від 16.03.2011 по справі 5020-214/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-214/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

16 березня 2011 року справа № 5020-214/2011

Господарський суду міста Севастополя  Харченко І.А., розглянувши матеріали справи №5020-214/2011

за позовом: Прокурора Ленінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради

до Державного підприємства 471 відділ торгівлі управління торгівлі Червонопрапорного Чорноморського флоту  

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії у розмірі 5 218,23грн,

за участю представників:

прокурора - Радулов Андрій Дмитрович, посвідчення №684  від 09.03.2011;

позивача - Іванов Павло Павлович, юрисконсульт договірно-претензійного відділу, довіреність №2ю  від 04.01.2011;

відповідача - Нестеренко Наталя Петрівна, юрисконсульт, довіреність №66  від 18.02.2011;

Суть спору:

14.02.2011 прокурор Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Державного підприємства 471 відділ торгівлі управління торгівлі Червонопрапорного Чорноморського флоту про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії у розмірі 5 218,23грн, у тому числі суми основного боргу –5 151,25 грн, 3% річних –10,86 грн, пені –56,12 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 15.02.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

У судовому засіданні представник відповідача подав суду докази оплати заборгованості в сумі 5 151,25 грн (арк.с.33).

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора,  

                                                               в с т а н о в и в:

05.10.2005 між позивачем та відповідачем укладений договір купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузла обліку №100/У/1 (далі –Договір), згідно з умовами якого Комунальне підприємство “Севтеплоенерго” Севастопольської  міської Ради (Продавець) зобов`язується передати теплову енергію Державному підприємству 471 відділ торгівлі управління торгівлі Червонопрапорного Чорноморського флоту (Покупець) до межі балансової  та експлуатаційної відповідальності своєчасно та відповідної якості, а покупець  - прийняти та оплатити  отриману теплову енергію за встановленими тарифами. Договір укладений строком на три року та набирає чисті з 01.10.2005. Договір є продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання або необхідність перегляду Договору  (арк.с.9-11).

Відповідно до пункт 3.1 Договору облік теплової енергії  проводиться вузлом обліку. Дані про прилади обліку теплової енергії зазначаються в Додатку №1, який є невід'ємною частиною Договору.

Розділом 4 Договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Плата за теплову енергію при наявності вузла обліку теплової енергії та гарячої води проводиться за показаннями у відповідності з пунктами 10-13 „Правил надання послуг по централізованому опаленню холодною та гарячою водою і водовідведенню” на підставі двостороннього акту за показниками лічильника.

Покупець щомісячно до 15 числа розрахункового періоду може проводити авансові платежі по всіх видах теплопостачання, передбачених даним договором, на підставі виставленого Продавцем рахунку у сумі не менше 50% від суми нарахування за спожиту теплову енергію в попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком за фактичну відпущену теплову енергію.

Остаточний розрахунок за теплову енергію проводиться в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з тарифами, що діяли на день отримання теплової енергії. Рахунок вважається отриманим, якщо Продавець не заявить про неотримання рахунку за розрахунковий місяць.

Як зазначив позивач, відповідач належним чином не провів розрахунок за отриману теплову енергію за листопад-грудень 2010 року, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 5 151, 25 грн.

Дана обставина обумовила звернення прокурора до господарського суду з відповідними вимогами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провивши оцінку наданим доказам, заслухав представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей                                   525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до рахунків-фактури №100/У/1 від 29.11.2010 на суму 2 269,14 грн та №100/У/1 від 28.12.2010 на суму 2 882,11 грн, загальна вартість спожитої відповідачем теплової енергії за листопад-грудень 2010 року, складає  5 151,25 грн (арк.с. 15-16).

Після надходження до суду позовної заяви прокурора, відповідачем було сплачено позивачу 5 151,25 грн, що підтверджується платіжним дорученням №325 від 15.02.2011, тобто сума основного боргу за Договором погашена відповідачем у повному обсязі.

Представник позивача та прокурор підтвердили факт погашення відповідачем 15.02.2011 заборгованості за отриману теплову енергію у листопаді-грудні 2010 року.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 5 151,25 грн підлягають припиненню за відсутністю предмету спору.

Крім того, прокурором заявлені позовні вимоги про стягнення пені за період з 16.12.2010 по 27.01.2011 у сумі 56,12 грн. та 3% річних за період з 16.12.2010 по 27.01.2011 в сумі 10,86 грн.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

В силу частини другої статті  20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

          Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України,  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

          Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

  При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктами 4.5 та 6.1 Договору передбачено, що Покупець несе відповідальність у відповідності до Договору за несвоєчасне внесення платежів за теплову енергію –шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки від суми простроченого платежу.

За несвоєчасне внесення плати з відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.  

Суд, перевіривши розрахунок пені, складений позивачем /арк.с.19/, встановив, що відповідно до пункту 4.4 Договору строк перерахування плати за отриману теплову енергію у листопаді та грудні 2010 року закінчився 15.12.2010 та 15.01.2011 відповідно, а оплата проведена відповідачем лише 15.02.2011, тому вимоги щодо стягнення пені за період з 16.12.2010 по 27.01.2011 заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню в розмірі 56,12 грн.

                 Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок позивача 3% річних за період з 16.12.2010 по 27.01.2011 /арк.с.20/ визнаний судом правильним та 3% річних підлягають стягненню в розмірі 10,86 грн.

Щодо клопотання прокурора про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача  Севастопольської міської Ради, суд зазначає наступне.

Прокурор вважає, що оскільки Комунальне підприємство “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради є підприємством підзвітним та підконтрольним  Севастопольській міській Раді, то порушення прав Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської  міської Ради має наслідком порушення прав та інтересів Севастопольської міської Ради.

Статтею 27 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Таким чином, підставою для залучення до участі у справі в якості третьої особи є вплив рішення з господарського спору на права або обов'язки Севастопольської міської Ради щодо однієї з сторін.

Оскільки рішення з цього спору жодним образом не впливає на права або обов'язки Севастопольської міської Ради щодо однієї з сторін, суд відмовляє у задоволенні клопотання  прокурора про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача  Севастопольської міської Ради.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 525, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, статтями 193, 230, 232 Господарського кодексу України, статтями 49, пунктом 1-1 статті 80, статтями 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства 471 відділ торгівлі управління торгівлі Червонопрапорного Чорноморського флоту (вулиця Мічурина, 1-а, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25139472) на користь Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (вул. Павліченко, 2, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 03358357, п/р 26007945206831 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії №100/У/1 від 05.10.2005 у розмірі 66,98 грн, у тому числі 3% річних –10,86 грн, пеня –56,12 грн.

3.          Стягнути з Державного підприємства 471 відділ торгівлі управління торгівлі Червонопрапорного Чорноморського флоту (вулиця Мічурина, 1-а, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25139472) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, п/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито в розмірі  102,00 грн.

4.          Стягнути з Державного підприємства 471 відділ торгівлі управління торгівлі Червонопрапорного Чорноморського флоту (вулиця Мічурина, 1-а, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25139472) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, п/р 31212264700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.   

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5.          В частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі                  5 151,25 грн провадження у справі припинити.

Суддя                                                   підпис                                           І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 21.03.2011.