Рішення

від 03.03.2011 по справі 16/5027/57/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/5027/57/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" березня 2011 р.           Справа № 16/5027/57/2011.

За позовом відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” в особі Вижницького району електричних мереж, м. Вижниця

до товариства з обмеженою відповідальністю міжрегіональної багатогалузевої виробничо-комерційної фірми “Укрлісресурс”, с. Іспас Вижницького району Чернівецької області

про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію –17 887,97 грн.

Суддя          Гурин М.О.

Представники:

від позивача –Пелипко С.П., довіреність від 01.02.2011 р.

від відповідача –не з'явився

СУТЬ СПОРУ: відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” в особі Вижницького району електричних мереж звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю міжрегіональної багатогалузевої виробничо-комерційної фірми “Укрлісресурс” про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію –17 887,97 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, всупереч укладеному між сторонами договору №0006 про постачання електричної енергії від 20.08.2007 р., не виконав свої договірні зобов'язання по оплаті коштів за використану електроенергію, що призвело до виникнення заборгованості на загальну суму 17 887,97 грн.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 25.01.2011 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 15.02.2011 р., зобов'язано сторони надати ряд доказів.

07.02.2011 р. господарським судом Чернівецької області отримано від представника позивача обґрунтований розрахунок позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 15.02.2011 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та невиконання відповідачем вимог ухвали від 25.01.2011 р., розгляд справи відкладено на 03.03.2011 р.

У судовому засіданні 03.03.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги ухвал господарського суду від 25.01.2011 р. та 15.02.2011 р. не виконав, відзив на позов або будь-яку іншу інформацію щодо заявлених до нього позовних вимог чи причини його неявки (неявки його представника) у судове засідання не надав.

Як вбачається із наданого представником позивача витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.02.2011 р. місцезнаходженням відповідача є Чернівецька область, Вижницький район, с. Іспас. Вся судова кореспонденція по даній справі, яка надсилалась відповідачу, була надіслана за вищезазначеною адресою. Отже, суд вжив всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи в господарському суді Чернівецької області.

Також, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Чернівецької області від 15.02.2011 р. відповідач попереджався, що у випадку його неявки, спір буде вирішено без його участі за документами наданими позивачем.

Нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Аналогічний зміст викладений також й в частині першій статті 173 Господарського кодексу України.

20.08.2007 р. між відкритим акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” та товариством з обмеженою відповідальністю міжрегіональної багатогалузевої виробничо-комерційної фірми “Укрлісресурс” укладено договір про постачання електричної енергії №0006.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на вищевикладене, дослідивши договір про постачання електричної енергії №0006 від 20.08.2007 р., суд встановив, що даний договір є укладеним, оскільки між сторонами існувала домовленість, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.

Крім того, статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Враховуючи вищевказане, договір про постачання електричної енергії №0006 від 20.08.2007 р. є дійсним.

Відповідно до п. 1 договору №0006 постачальник (позивач по справі) продає електричну енергію споживачу (відповідач по справі) для забезпечення потреб електроустановок споживача з загальною приєднаною (дозволеною) потужністю 150 КВт, величини якої по площадках вимірювання на точках продажу визначені додатком “Графік зняття показів лічильників та подання їх до Електропостачальної організації”, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.3.4 Договору сторони передбачили, що споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків “Порядок розрахунків” та “Графік зняття показів лічильників та подання їх до Електропостачальної організації” не пізніше передоплата до 10 числа, рапорт –16 числа, кінцевий розрахунок до 25 числа.

Згідно з п. 2.3.5 відповідач також зобов'язаний здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між мережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.

Згідно з Порядком розрахунків (додаток № 1 до Договору) розрахунки за споживання електричною енергією проводяться наступним чином:

- розрахунковим періодом вважається період з 10 числа місяця до такого ж числа наступного місяця, при цьому поняття розрахунковий період” та “календарний місяць” вважаються прирівняними (п.1);

- споживач до початку розрахункового періоду здійснює попередню оплату у розмірі 100% заявленої величини обсягу споживання електричної енергії на наступний розрахунковий період (п.2);

- обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії визначається за “Актом про використану електричну енергію” за показами розрахункових засобів обліку в точках обліку, перелік яких надано в додатку до договору “Графік зняття показів лічильників та подання їх до Електропостачальної організації” (п.3);

- споживач самостійно на протязі 5 операційних днів після дати отримання рахунку здійснює остаточний розрахунок за активну електричну енергію шляхом оплати різниці між вартістю обсягу електричної енергії, фактично спожитої протягом розрахункового періоду, та сумою коштів, сплачених у відповідності до п. 2 цього додатку… Остаточний розрахунок споживач здійснює на підставі рахунку за тарифом, який діяв на кінець розрахункового періоду (п.8);

- у разі несвоєчасного виконання розрахунків, обумовлених цим додатком, на суму загального боргу за спожиту електроенергію та/або за надані послуги, що пов'язані з постачанням електричної енергії, здійснюється нарахування пені в розмірі 0,8% від суми боргу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за весь час прострочення (п.9).

Як видно з наявних у матеріалах справи звітів про використану електроенергію, рахунків за активну електроенергію №9939 від 24.04.2010 р., №12404 від 24 05.2010 р., відповідач не сплатив за спожиту активну електроенергію за період з квітня по травень 2010 р., у результаті чого в нього виникла заборгованість по оплаті за спожиту активну електроенергію в сумі 4 692,83 грн.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні доведено невиконання відповідачем договірного зобов'язання по оплаті за спожиту активну електроенергію, позов в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 4 692,83 грн. підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії в сумі 9 693,95 грн., суд зазначає наступне.

Додатком № 8 до Договору №0006 встановлюється Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії, відповідно до якого плата за перетікання реактивної електроенергії визначається розрахунковим способом на підставі показників розрахункових лічильників реактивної енергії за розрахунковий період споживання.

Так, за квітень 2010 р. відповідачу було нараховано і виставлено до оплати плату за перетікання реактивної електроенергії на суму 185,55 грн., що підтверджується копією рахунку за реактивну електроенергію №9940 від 24.04.2010р.

З огляду на вищевикладене, заборгованість відповідача по оплаті за реактивну електроенергію, яка не погашена на даний час, документально підтверджена лише на суму 185,55 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за реактивну електроенергію в сумі 9 693,95 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню підлягає заборгованість по оплаті за реактивну електроенергію на суму 185,55 грн. В частині стягнення 9 508,40 грн. боргу, позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з необґрунтованістю, оскільки позивачем не надано жодного доказу його існування (звітів про використану електроенергію, рахунків за реактивну електроенергію).

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення 2 779,96 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії, судом встановлено таке.

Пунктами 5.1., 5.2. договору №0006 сторонами встановлено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії з визначенням очікуваного споживання електричної енергії для кожної площадки вимірювання. Договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених споживачем згідно з пунктом 5.1. договору і оформлюються додатком до договору “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу”.

Відповідно до п. 13 “Порядку постачання електричної енергії споживачам”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 р. №441 споживачі у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України “Про електроенергетику”.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Пунктом 6.16. Правил користування електричною енергією затверджених постановою НКРЕ 31.07.1996 р. № 28 визначено, що обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору. Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, а також вартість різниці між найбільшою величиною споживаної електричної потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

В пункті 4.2.2. договору №0006 зазначено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Згідно заявки відповідача обсяги очікуваного споживання електроенергії у квітні місяці 2010 року становили 1,5 тис. кВт/год. Натомість відповідачем по лічильнику №507974 у квітні місяці 2010 року фактично спожито 4140 кВт/год. В свою чергу, на різницю (величину перевищення договірних величин споживання електроенергії) яка становить 2640 кВт/год. Позивачем нараховано 1 696,99 грн. (двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини електричної енергії).

У травні 2010 р. представник Відповідача до бухгалтерії енергозбуту Вижницького РЕМ здав звіт про використану електричну енергію у травні місяці 2010р., не вказавши фактичних обсягів спожитої електроенергії, тобто за всіма електролічильниками відповідача споживання у травні місяці не було. Однак, згідно заяви ВАТ “Завод нерудних матеріалів “Нерудпром” про передачу обліку показники по лічильнику №507974 значно відрізнялись від наданих відповідачем у звіті за травень 2010 р. На підставі показників (вказаних в заяві) бухгалтерією енергозбуту Вижницького РЕМ проведено нарахування відповідачу за спожиту у травні місяці 2010 р. електричну енергію. Фактична величина спожитої Відповідачем електроенергії по лічильнику № 507974 у травні місяці 2010 року становить 3120 кВт/год. Відповідно до вищезгаданої заявки обсяг очікуваного споживання електроенергії у травні місяці 2010 р. також становив 1,5 тис. кВт/год. На різницю (величину перевищення договірних величин споживання електроенергії), яка становить 1620 кВт/год., позивачем нараховано двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини електричної енергії на суму 1 082,97 грн.

Оскільки позивачем доведено невиконання відповідачем договірного зобов'язання по оплаті коштів за перевищення договірних величин, позов в частині стягнення 2 779,96 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору та вимог  цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України)

Згідно зі статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У судовому засіданні встановлено порушення відповідачем зобов'язання по оплаті за спожиту активну електроенергію в сумі 4 692,83 грн., за перетікання реактивної електроенергії в сумі 185,55 грн. та 2 779,96 грн. за перевищення договірних величин споживання електроенергії, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу в даній частині підлягають задоволенню. Щодо стягнення заборгованості за реактивну електроенергію в сумі 9 508,40 грн., позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У пункті 4.2.1 Договору, пункті 8 додатку 1 до Договору “Порядок розрахунків” сторони узгодили, що в разі несвоєчасного виконання розрахунків, обумовлених цим додатком, на суму загального боргу за спожиту електроенергію та/або за надані послуги, що пов'язані з постачанням електричної енергії, здійснюється нарахування пені в розмірі 0,8% від суми боргу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно розрахунку позивача пеня складає 386,65.

Перевіривши розрахунок суми пені, суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 386,65 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких умов правомірним є нарахування позивачем 239,04 грн. інфляційних та 95,54 грн. трьох процентів річних.

Судові витрати належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, 1, 12, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю міжрегіональної багатогалузевої виробничо-комерційної фірми “Укрлісресурс” (с. Іспас Вижницького району Чернівецької області, код 30398187) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” в особі Вижницького району електричних мереж (м. Вижниця Чернівецької області, вул. Ю. Федьковича, 6, код 00130760):

- 4 692,83 грн. заборгованості за активну електроенергію, 2 779,96 грн. за перевищення договірних величин споживання електроенергії на р/р 26030309810000 у ВАТ “Ощадбанк” м. Чернівці, МФО 356334, код 00130760;

- 185,55 грн. боргу за перетікання реактивної електроенергії, 386,65 грн. пені, 95,54 грн. 3% річних, 239,04 грн. інфляційних, 83,80 грн. державного мита та 110,57 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 26009017113544 у Філії ВАТ “Укрексімбанк” м. Чернівці МФО 356271, код 21449460.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Суддя                                                               М.О. Гурин

Повне рішення складено 04.03.2011 р.