Рішення

від 10.03.2011 по справі 10/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" березня 2011 р.           Справа № 10/93.

За позовом Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Чернівці

до товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-Петрол Плюс”, м. Чернівці

про стягнення штрафу та пені в сумі 34000,00 грн.

Суддя       Т.І. Ковальчук

Представники:

Позивача –Кондель Є.М., дов. від 06.09.2010 р. № 01-25/1794

Відповідача –Когут О.Л., дов. від 18.02.2011 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення штрафу за порушення законодавства  про захист економічної конкуренції в сумі 17000 грн. та нарахованої за його несплату пені в сумі 12240,00 грн., а всього 29240,00 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою від 30.12.2010 р., ухвалою від 22.02.2011 р. строк вирішення спору продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 10.03.2011 р.

У судовому засіданні 10.03.2011 р. представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 17000 грн. штрафу та 17000 пені за порушення законодавства  про захист економічної конкуренції.

У відповідності до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу.

Заява позивача відповідає зазначеним вимогам, докази надіслання відповідачеві копії заяви про збільшення позовних вимог в наявності, представник відповідача отримання цієї заяви підтвердив. Відтак, суд приймає заяву про збільшення позовних вимог і розглядає справу в межах збільшених позовних вимог.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за результатами розгляду адміністративною колегією Чернівецького обласного територіального  відділення Антимонопольного комітету України справи № 03/47 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідача визнано таким, що вчинив порушення, передбачене п. 2 ст. 50 та визначене п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються через роздрібну торгівлю, в частині встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, та за вказане порушення накладено штраф у розмірі 17000 грн., який (штраф) відповідач не сплатив в установлений термін, у зв'язку з чим згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” йому нараховано пеню в максимальному розмірі 17000 грн.

Відповідач надав відзив, у якому позов не визнав, посилаючись на те, що рішення адміністративної колегії територіального органу АМКУ є безпідставним і суперечить чинному законодавству, оскільки при проведенні перевірки працівники територіального відділення АМКУ не дотрималися положень Методики для визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням АМК України № 49-р від 05.03.2002 р., акт перевірки та рішення колегії не містять жодної інформації про продавців світлих нафтопродуктів у Чернівецькому регіоні та про загальний об'єм товару, який реалізовано у певний період на визначеній території, відсутні відомості про частки суб'єктів ринку за відповідними групами товарів, що унеможливило об'єктивний аналіз, допущено також інші недоліки, у зв'язку з чим як акт перевірки так і рішення про застосування штрафних санкцій не відповідають чинному законодавству.

У судовому засіданні 10.03.2011 р. представник позивача просив позов задовольнити, представник відповідача проти позову заперечував з тих підстав, що рішення про застосування штрафу є незаконним, і просив його скасувати.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

30.06.2010 р. Чернівецьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було проведено оформлену Актом № 12 планову перевірку дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції товариством з обмеженою відповідальністю “Альфа-Петрол Плюс” (а.с. 33-39).

За висновками перевірки ТОВ “Альфа-Петрол Плюс” визнано таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринках низькооктанових, високооктанових  бензинів та дизельного пального, що реалізуються через роздрібну торгівлю, за результатами роботи в 2009-І кварталі 2010 років в територіальних межах м. Чернівці з урахуванням прилеглої території в радіусі 7 км, дії товариства,  які полягають у встановленні необгрунтованих цін на світлі нафтопродукти у 2009 –червні 2010 років, містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються через роздрібну торгівлю, в частині встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, у межах м. Чернівці з урахуванням території в радіусі 7 км, запропоновано результати перевірки ТОВ “Альфа-Петрол Плюс” розглянути на черговому засіданні адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

21.07.2010 р. адміністративна колегія Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла розпорядження № 48 про початок розгляду справи № 03/47 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ “Альфа-Петрол Плюс”, а рішенням адміністративної колегії ЧОТВ АМК України від 31.08.2010 р. № 51 визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю “Альфа-Петрол Плюс” відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 року № 49-р, та згідно абз. 3 ч. 5 і ч. 2 ст. 12 Закону України “Про захист економічної конкуренції” займає монопольне (домінуюче) становище на ринках низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються через роздрібну торгівлю, за результатами роботи в 2009-1 кварталі 2010 років в територіальних межах м. Чернівці з урахуванням прилеглої території в радіусі 7 км та в територіальних межах Сокирянського району (а.с. 5-12, 42-48).

Пунктом 2 зазначеного рішення адміністративної колегії ЧОТВ АМК України вирішено, що дії товариства, які полягають у встановленні економічно необгрунтованих цін на світлі нафтопродукти у 2009- червні 2010 років, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються через роздрібну торгівлю, в частині встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, а пунктом 3 рішення відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визначеного в пункті 2 цього рішення, на ТОВ “Альфа-Петрол Плюс” накладено штраф у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, товариство зобов'язано припинити порушення.

Наявними у справі доказами засвідчується отримання відповідачем вказаного рішення позивача (а.с. 13-14).

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, штраф відповідачем не було сплачено протягом встановленого строку, у зв'язку з чим відповідно до законодавства відповідачеві було нараховано пеню за прострочення сплати штрафу в межах максимального розміру в сумі 17000 грн.

Представник відповідача пояснив, що штраф товариством не сплачено з тих підстав, що ним заперечується правомірність рішення позивача про накладення штрафу.

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності, забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин визначає Закону України “Про захист економічної конкуренції”. Цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією.

Згідно з частиною 2 ст. 12 Закону України “Про захист економічної конкуренції” монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

За результатами проведеної перевірки та розгляду справи № 03/47 відповідача визнано таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринках низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються через роздрібну торгівлю, за результатами роботи в 2009-1 кварталі 2010 років в територіальних межах м. Чернівці з урахуванням прилеглої території в радіусі 7 км та в територіальних межах Сокирянського району.

Відповідно до ч. 1 статті 13 зазначеного Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, а згідно п. 1 частини 2 цієї статті Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Зловживання монопольним (домінуючим) становищем за приписом п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

За порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, органи Антимонопольного комітету України накладають на об'єднання та суб'єктів господарювання штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом (ст. 52 Закону).

Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф, передбачений абзацом другим частини другої цієї статті, накладається у розмірі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом третім частини другої цієї статті, - у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом четвертим частини другої цієї статті, - у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 5 ст. 52 Закону.

Рішення про накладення штрафів у розмірах понад одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймаються виключно Антимонопольним комітетом України, адміністративною колегією Антимонопольного комітету України на їх засіданнях (ч. 6 ст. 52 Закону).

Як видно з матеріалів справи, штраф на відповідача накладено за дії, що визнаються порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, в установленому порядку та з дотриманням визначеної Законом компетенції територіального органу АМК України щодо підстав накладення і розміру штрафу.

Статтею 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлено,  що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання (ч. 2).

Відповідно до ч. 3 цієї статті Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу (ч. 8 ст. 56).

Частиною 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету, а в разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Оскільки відповідач не сплатив накладений на нього штраф у двомісячний строк, позивачем правомірно нараховано пеню за прострочення сплати штрафу з розрахунку 1,5% від суми штрафу 17000 грн. за період з 09.11.2010 р. по 10.03.2011 р., обмеживши максимальну суму пені розміром застосованого штрафу 17000 грн.

Суд не бере до уваги доводи відповідача, що акт перевірки та рішення адміністративної колегії ЧОТВ АМК України від 31.08.2010 р. № 51 прийняті позивачем з порушенням чинного законодавства, зокрема Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку від 5 березня 2002 року, що насправді відповідач установлював найнижчі ціни на пальне в регіоні, а також інші заперечення, спрямовані на спростування рішення адміністративної колегії.

Статтею 22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” встановлено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Таку ж норму стосовно обов'язковості рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень містить й частина друга статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

Підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України визначено статтею 59 зазначеного Закону, однак рішення адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.08.2010 р. № 51 по справі № 03/47 про застосування штрафу до позивача в сумі 17000 грн. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у встановленому порядку не скасовано та не визнано недійсним.

За таких обставин з урахуванням наведених приписів статті 22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” та статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, з огляду на предмет доказування у справі про стягнення штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у суду відсутні підстави для переоцінки змісту рішення адміністративної колегії ЧОТВ АМК України, яке не визнано недійсним (не скасовано) в установленому порядку.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Також з відповідача належить стягнути судові витрати на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-Петрол Плюс” (м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 71, р/р 26003060283592 у Чернівецькій філії ПАТ “Приватбанк”, код ЄДРПОУ 36397535) до Державного бюджету України:

- 34000 грн. штрафу та пені за порушення законодавства про захист економічної конкуренції (стягувач –Чернівецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Чернівці, вул. Маяковського, 33, код 21423905, одержувач –державний бюджет, ВДК м. Чернівці, ОКПО  23246436, рахунок 31111106700002 ГУДК у Чернівецькій області, МФО 856135);

- 340 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (стягувач –Державна податкова інспекція у м. Чернівці, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 200-а, код ЄДРПОУ 21432838).

3.          З набранням судовим рішенням законної сили видати накази.

У судовому засіданні 10.03.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 11.03.2011 р.

Суддя                                                                                         Т.І.Ковальчук