Постанова

від 17.03.2011 по справі 9/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                           ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "17" березня 2011 р.                                                                   Справа № 9/14

  м. Чернівці                                                                                       11-30 год.

За позовом державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області, м. Чернівці

до Новоселицької районної державної санітарно-епідеміологічної станції

про стягнення економічних санкцій в сумі 73767,24 грн.

Суддя       Т.І. Ковальчук

Секретар судового засідання –Сушинський І.І.

Представники:

Позивача –Гончар Н.Б., дов від 20.01.2011 р. № 03/7-27

Відповідача –Сакрієр Л.Г., головний лікар, посв. від 27.06.1994 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення в доход державного бюджету економічних санкцій в сумі 73767,24 грн., застосованих рішенням № 40 від 14.12.2006 р. за порушення державної дисципліни цін, яке виразилося в нарахуванні непередбачених націнок до фіксованих тарифів, застосуванні вільних цін на роботи та послуги за умови їх державного регулювання та застосування тарифів за види послуги, надання яких за плату не передбачено відповідною постановою КМУ України.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 29.01.2007 р.

Відповідач надав відзив і письмові заперечення, в яких позов не визнав з тих підстав, що податок на додану вартість на тарифи, передбачені постановою Кабінету Міністрів України № 1351 від 27.08.2003 р., ним нараховувався правомірно, надання непередбачених законодавством видів послуг не є порушенням дисципліни цін і не відноситься до компетенції позивача, відповідачем застосувалися не вільні ціни, а встановлені регуляторним органом - Кабінетом Міністрів України згідно з постановою № 1351, постанова КМУ № 622 від 11.05.2006 р. була офіційно оприлюднена  31.05.2006 р., тому до цієї дати застосування тарифів в редакції постанови від 11.06.2006 р. є правомірним, а застосування штрафних санкцій –відповідно, безпідставним.

Ухвалою від 26.02.2007 р. провадження у справі зупинено до вирішення господарським судом Чернівецької області справи № 6/33.

Ухвалою від 06.06.2008 р. провадження у справі поновлено, ухвалою від 02.10.2008 р. провадження  у справі зупинено за клопотанням позивача до подання ним клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою від 10.02.2011 р. провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.03.2011 р. за участю представників сторін, позивача зобов'язано надати розрахунок необґрунтованої виручки, одержаної відповідачем за період з 01.01.2006 р. по 29.01.2006 р. за рахунок нарахування непередбачених націнок до тарифів, що регулюються постановою КМУ від 27.08.2003 р. № 1351 (додаток до акту перевірки № 20), відповідача зобов'язано надати державній інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області довідку про обсяги наданих платних послуг за період з 01.01.2006 р. по 29.01.2006 р. та журнал реєстрації надання платних послуг для перевірки відомостей в зазначеній довідці.

Ухвалою від 01.03.2011 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладався на 17.03.2011 р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, представник відповідача позов не визнав, посилаючись на викладене у письмових запереченнях, пояснив, що райСЕС є бюджетною установою і не має коштів на сплату фінансових санкцій у повній сумі, а може сплатити лише виручку, одержану від нарахування ПДВ.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює відносини між сторонами, суд встановив наступне.

30.11.2006 р. державною інспекцією з контролю за цінами в Чернівецькій області проведено перевірку правильності формування та застосування тарифів на роботи та послуги, що виконуються і надаються за плату в Новоселицькій районній державній санітарно-епідеміологічній станції за період з 01.01.2005 р. по 30.10.2006 р., результати якої оформлено актом від 30.11.2006 р. (а.с. 8-17).

Перевіркою встановлено, що в результаті нарахування непередбачених націнок до фіксованих тарифів, затверджених постановою КМУ від 27.08.2003 р. № 1351, застосування вільних тарифів на роботи та послуги за умови їх регулювання постановою КМУ від 11.05.2006 р. № 662, застосування тарифів за види послуг, які не передбачені Переліком платних послуг, затвердженим постановою КМУ від 15.10.2002 р. № 1544, Новоселицькою районною СЕС за період з 01.11.2005 р. по 31.10.2006 р. отримано необґрунтовану виручку на загальну суму 24589,08 грн. (а.с. 18-24,28-29,33-34,44-46).

За вказане порушення до відповідача рішенням державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області № 40 від 14.12.2006 р. застосовано економічні санкції у вигляді вилучення до бюджету необґрунтовано отриманої виручки в сумі 24589,08 грн. та штрафу в сумі 49178 грн. (а.с. 16-7)

Добровільно економічні санкції згідно з вказаним рішенням відповідач не сплатив (а.с. 5)

Постановою господарського суду Чернівецької області від 31.05.2007 р. по справі № 6/33, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2007 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.06.2010 р., відмовлено в позові Новоселицької районної санітарно-епідеміологічної станції до державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області про визнання нечинним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 14.12.2006 р. № 40 (а.с. 102-105, 121-122).

Відтак, в силу преюдиційності даних судових рішень для справи № 9/14 заперечення відповідача проти правомірності рішення позивача № 40 від 14.12.2006 р. судом до уваги не приймаються (ст. 72 КАС України).

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про ціни і ціноутворення” та Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1819, контрольно-наглядові функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів покладено на  державну інспекцію з контролю за цінами та її територіальні органи.

Ч. 1 ст. 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” передбачено, що вся необгрунтовано отримана виручка в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в дохід Державного бюджету. Крім того, в дохід Державного бюджету стягується штраф у подвійному розмірі необґрунтовано одержаної виручки.

У межах справи  № 6/33 доведено порушення відповідачем державної дисципліни цін, за які до нього застосовано економічні санкції згідно з рішенням позивача № 40 від 14.12.2006 р., та відповідність вказаного рішення вимогам законодавства.

Однак, під час вирішення спору про стягнення сум за даним рішенням суд звертає увагу, що відповідно до ст. 239 Господарського кодексу України вилучення прибутку (доходу) та адміністративно-господарський штраф є адміністративно-господарськими санкціями, які відповідно до ст. 250 ГК України можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З огляду на те, що адміністративно-господарські санкції загалом і економічні санкції і штрафи, встановлені ст. 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” зокрема, є конфіскаційними, оскільки своїм наслідком мають вилучення державою у суб'єкта господарювання основних чи оборотних коштів, іншого майна, їх застосування відповідно до ст. 41 Конституції України можливе лише за рішенням суду.

З врахуванням цього і звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення адміністративних санкцій у разі відмови суб'єкта господарювання від їх сплати в добровільному порядку повинно бути в межах строків, установлених ст. 250 ГК України. Зазначений висновок судом зроблено також з урахуванням відповідної судової практики Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України.

З огляду на викладене, з урахуванням дати звернення позивача з позовом до суду про стягнення санкцій –29.01.2007 р., стягненню підлягають санкції, нараховані в межах одного року –з 30.01.2006 р. по 31.05.2006 р.

На вимогу суду позивачем надано розрахунок необгрунтовано отриманої виручки за період з 01.01.2006 р. по 29.01.2006 р. по додатку № 20 до акту перевірки внаслідок нарахування непередбачених розцінок до тарифів, що регулюються постановою КМУ від 27.08.2003 р. № 1351, яка (виручка) складає 567,59 грн. (а.с. 28,130-132).

Згідно додатку до акту № 8 необгрунтовано отримана виручка за рахунок нарахування непередбачених законодавством націнок до фіксованих тарифів на роботи та послуги, що затверджені постановою КМУ від 27.08.2003 р. № 1351, за період з 01.11.2005 р. по 31.12.2006 р. (у додатку помилково по 31.12.2006 р.) складає 2358,17 грн. (а.с. 18).

Відповідно до довідки-розрахунку про суму необгрунтовано отриманої виручки в результаті застосування тарифів, не передбачених  Переліком платних послуг, затвердженим постановою КМУ від 05.10.2002 р. № 1544, за період з 01.11.2005 р. по 10.05.2006 р. (додаток № 15 до акту перевірки, а.с. 20-24), необґрунтована виручка за період з 01.11.2005 р. по 26.01.2006 р. складає 2440,37 грн.

Відтак, за період з 01.11.2005 р. по 29.01.2006 р. сума необґрунтованої виручки відповідача загалом складає 5366,13 грн. (567,59 грн.+2358,17 грн.+ 2440,37 грн.), а подвійна сума штрафу з цієї суми –10732,26 грн. Відповідно, загальна сума економічних санкцій за період поза межами одного року, передбаченого ст. 250 ГК України, становить 16098,39 грн. (5366,13 грн. + 10732,26 грн.).

З огляду на викладене задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача економічних санкцій в сумі 57668,85 грн. у межах строку застосування адміністративно-господарських санкцій згідно зі ст. 250 ГК України (73767,24 грн. - 16098,39 грн.).

Посилання представника відповідача, що СЕС є бюджетною установою та не має коштів на сплату економічних санкцій, суд до уваги не бере, оскільки таке не передбачено законодавством як підставу для звільнення відповідача від відповідальності за порушення державної дисципліни цін.

Судові витрати належить стягнути з відповідача на користь держави пропорційно задоволеним позовних вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4-12, 17, 94, 98, 160-163, п.п. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Новоселицької районної державної санітарно-епідеміологічної станції (м. Новоселиця Чернівецької області, вул. Боженка, 26, р/р 35228002000115 УДК в Чернівецькій області, код 02005935) в доход Державного бюджету України:

- економічні санкції у сумі 57668,85 грн. (стягувач –державна інспекція з контролю за цінами в Чернівецькій області, м. Чернівці, вул. Ватутіна, 6, код 02745632);

- 576,69 грн. судового збору (стягувач –Новоселицька міжрайонна державна податкова інспекція, м. Новоселиця, вул. Центральна,108, код 21423093).

3. У решті позовних вимог відмовити

З набранням постановою законної сили видати виконавчі листи.

Порядок і строки апеляційного оскарження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У судовому засіданні 17.03.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови підписано 18 березня 2011 року.

Суддя                                                                                         Т.І.Ковальчук