Рішення

від 17.03.2011 по справі 16/5027/152/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/5027/152/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2011 р.           Справа № 16/5027/152/2011.

За позовом публічного акціонерного товариства “Індустрія”, м. Чернівці

до сільського споживчого товариства “Грозинці”, с. Грозинці Хотинського району Чернівецької області

про стягнення богу –4 360,26 грн.

Суддя          Гурин М.О.

Представники:

від позивача –Гніденко Т.З., довіреність від 16.03.2011 р.

від відповідача –не з'явився

СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство “Індустрія” звернулось з позовом до сільського споживчого товариства “Грозинці” про стягнення заборгованості на загальну суму 4 360,26 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, всупереч укладеному між сторонами договору купівлі-продажу продукції №46 від 12.05.2010р., не виконав свої договірні зобов'язання по оплаті вартості металопродукції, що призвело до виникнення заборгованості на загальну суму 4 360,26 грн.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 16.02.2011 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 03.03.2011 р., зобов'язано відповідача надати відзив на позовну заяву та докази в його обґрунтування.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 03.03.2011 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та невиконання ним вимог ухвали від 16.02.2011 р., розгляд справи відкладено на 17.03.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 17.03.2011 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач вимоги ухвал господарського суду від 16.02.2011 р. та 03.03.2011 р. не виконав, відзив на позов або будь-яку іншу інформацію щодо заявлених до нього позовних вимог чи причини його неявки (неявки його представника) у судове засідання не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Чернівецької області від 03.03.2011 р. відповідач попереджався, що у випадку його неявки, спір буде вирішено без його участі за документами наданими позивачем.

Нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Аналогічний зміст викладений також й в частині першій статті 173 Господарського кодексу України.

12.05.2010 р. сторони уклали договір купівлі-продажу продукції №46 (далі –Договір) згідно умов якого продавець (позивач по справі) зобов'язується передати, а покупець (відповідач по справі) прийняти та оплатити вартість металопродукції –катанка, цвяхи, дріт, ланцюги, сітка (надалі –продукція) на умовах вказаних у договорі.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на вищевикладене, дослідивши договір купівлі-продажу продукції №46 від 12.05.2010 р., суд встановив, що даний договір є укладеним, оскільки між сторонами існувала домовленість, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.

Крім того, статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Враховуючи вищевказане, договір купівлі-продажу продукції №46 від 12.05.2010 р., є дійсним.

На виконання умов вказаного Договору 30.06.2010 р. та 28.07.2010 р. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 4 041,49 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №51 на суму 862,50 грн. та №2800 на суму 3 178,99 грн., а тому свої зобов'язання за Договором позивач виконав належним чином.

Пунктам 3.2. Договору встановлено, що ціна на продукцію –діюча у продавця на момент одержання або узгоджена протоколом погодження цін.

Згідно п.п. 4.1. –4.4. Договору розрахунки за продукцію по даному договору здійснюються в національній валюті. Оплата здійснюється шляхом перерахування або внесення готівкових коштів на розрахунковий рахунок, що вказаний у договорі чи в касу заводу. Покупець здійснює розрахунок на протязі 10 днів з моменту отримання продукції. Датою оплати продукції є дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, що вказаний у договорі або внесення в касу заводу.

В п.6.1. Договору передбачено, що приймання та відвантаження продукції здійснюється при участі покупця на складі продавця.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, відповідач, у встановлений п. 4.3. договору строк, кошти за переданий товар не сплатив.

Публічним акціонерним товариством “Індустрія” 05.11.2010 р. було направлено на адресу сільського споживчого товариства “Грозинці” претензію з вимогою виконати договірні зобов'язання та погасити існуючу заборгованість. Проте, зазначена претензія залишилась без задоволення.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем становить 4 041,49 грн., що також підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим відбитками їхніх печаток актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2010 р.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки в судовому засіданні доведено невиконання відповідачем договірного зобов'язання по оплаті переданої продукції, позов в частині стягнення основного боргу є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторони в п. 7.3. Договору передбачили, що за несвоєчасну оплату одержаної продукції покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період стягнення за кожен день прострочення платежу але не більше 6 місяців.

Згідно розрахунку позивача пеня складає 318,77 грн.

Перевіривши розрахунок суми пені, суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 318,77 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати покласти на відповідача з вини якого спір безпідставно доведено до вирішення в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з сільського споживчого товариства “Грозинці” (вул. Дружби, 1, с.Грозинці Хотинського району Чернівецької області, код 01748947) на користь публічного акціонерного товариства “Індустрія” (вул. Севастопольська, 38, м. Чернівці, код 00191299) 4 041,49 грн. основного боргу, 318,77 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повне рішення складено 18.03.2011 р.

Суддя                                                               М.О. Гурин