Постанова

від 10.03.2011 по справі 30/355-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/355-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2011 року                                    Справа №  30/355-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:   Верхогляд Т.А. - доповідача,

суддів: Білецької Л.М., Мороз В.Ф.

при секретарі: Коваль Ю.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Чебишева Ю.В., довіреність №б/н    від 04.03.10,  представник;

від відповідача представник  у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання  повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Вавілон” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2010 року  у  справі № 30/355-10

за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю “Прод-Лайн, ЛТД”,                         м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Вавілон”, м. Дніпропетровськ

про  стягнення 188 987 грн. 14 коп.

                                             ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2010 року у справі № 30/355-10 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 31 221,56 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 312,22 грн. та  236 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

      05.01.2011 року на виконання рішення видано наказ господарського суду.

      Рішення мотивовано порушенням відповідачем вимог ст.ст. 525,526 ЦК України, ч. 1 ст. 193, ч.2 ст.265 ГК України, умов договору поставки №В50183 від 15.01.2009 року, наявністю заборгованості за отриманий товар в розмірі 31 221,56 грн.

      Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

      В апеляційній скарзі  зазначає, що умовами п.6 додатку №4 до договору передбачено, що оплата товару проводиться за проданий товар кожні 16 днів. Позивач звіти про продаж суду не надав, тому стягнення вартості поставленого товару є доказом порушення судом ст.43 ГПК України.

 У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи скаржника, просить апеляційну скаргу залишити без змін. Зазначає, що строк оплати у даних правовідносинах слід визначати виходячи з положень ст.530 ЦК України та доказів позивача про направлення та отримання відповідачем вимоги на оплату, відсутність відповідних доказів ТОВ “Вавілон”.

 Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

 Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. При цьому він не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

 Сторони по даній справі є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 Господарського кодексу України, до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

 Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2009 року між сторонами укладено договір поставки   № В-50183 (далі –договір).

 Відповідно до п.1.1 договору (в редакції протоколу розбіжностей від 16.01.2009 року до договору) постачальник (позивач) зобов'язується поставити товар в строки, обумовлені цим договором, згідно замовлення покупця, яке є невід'ємною частиною договору (надалі –додаток №3 “Замовлення товару”), а покупець (відповідач) –прийняти його та оплатити на умовах, обумовлених цим договором  і підписаних уповноваженими представниками сторін додатків до нього.

 Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної, яка підтверджує передачу товару (п.1.2 договору).

 Асортимент і ціна товару узгоджуються в специфікаціях до договору. Специфікація затверджується сторонами в установленій формі (додаток №1 “Специфікація”) і є невід'ємною частиною цього договору (п.2.1 договору).

 Відповідно до п.12.1 договору  строк дії цього договору встановлюється з моменту  його фактичного підписання і до 31.12.2009 року. Строк дії цього договору автоматично продовжується  на один рік, у випадку, якщо ні одна із сторін не повідомить іншу сторону в письмовій формі про намір змінити або призупинити дію договору за 30 календарних днів до закінчення дії цього договору (п.12.2 договору).

 На виконання умов договору позивач здійснив поставку відповідачу товару згідно видаткових накладних, які наявні у справі на а.с.28-39 на загальну суму 40 579,71 грн.

        Відповідно до п.7.2 договору покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування  грошових коштів на розрахунковий рахунок  постачальника в строк, встановлений сторонами в п.6 додатку №4 до цього договору “Додаткові умови”, а саме шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника: за проданий товар кожні 16 календарних днів.

Позивач зазначав на часткове виконання відповідачем умов договору та наявність заборгованості в розмірі 31 221,56 грн.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України відповідач не спростував доводи позивача про наявність заборгованості в зазначеному розмірі. Його посилання на те, що обов'язок оплати не доведено суперечить положенням наступних норм права:

 Відповідно до ст.712 ЦК України, яка кореспондується з ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується  передати  у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

 Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

 Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

 Якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

 Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 Цивільного кодексу України).

19.10.2010 року позивачем направлено відповідачу вимогу (претензію за вих. №31) про погашення заборгованості за поставлений товар згідно спірних видаткових накладних в сумі 31 221,56 грн. Зазначену вимогу було отримано відповідачем 19.10.2010 року, що підтверджується відміткою про отримання за вх. №880 (а.с. 9-10).

Таким чином, доводи відповідача про ненастання строку оплати суперечать дійсним обставинам справи.    

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести    обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем  апеляційна скарга не доведена.

Отже, рішення суду про задоволення позову обґрунтоване наявними у справі доказами, відповідає нормам матеріального та процесуального права.      

Підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

         Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                       П О С Т А Н О В И В :

  Апеляційну скаргу залишити без  задоволення.

  Рішення господарського суду Дніпропетровської області від                   21.12.2010 року у справі № 30/355-10 залишити без змін.

  Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

 Головуючий  суддя:                                                           Т.А. Верхогляд

 Суддя:                                                                                   Л.М. Білецька

 Суддя:                                                                                   В.Ф. Мороз