Постанова

від 16.03.2011 по справі 32/226-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/226-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2011 року                                    Справа №  32/226-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого  Головка В.Г. (доповідач)    

суддів: Логвиненка А.О., Стрелець Т.Г.

при секретарі: Ревковій Г.О.

прокурор: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений

за участю представників сторін:

від позивача: Руденко С.О., довіреність від 24.01.2011

від відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений

від третьої особи-1: Швачко Л.А., довіреність від 19.01.2011, Лучкова Ю.В., довіреність від 04.01.2011

від третьої особи-2: Куліш А.Ю., довіреність від 06.01.2011

від третьої особи-3: Русанова В.В., Васильєв А.М., довіреності від 01.01.2011

розглянувши у відкритому судовому матеріали апеляційної скарги Криворізького транспортного прокурора на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2010р. у справі №32/226-10

за позовом: Криворізького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, м. Київ

до:   Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

третя особа-1:  комунальне підприємство “Криворізьке бюро технічної інвентаризації”,                м. Кривий Ріг

третя особа-2:  регіональне відділення ФДМУ по Дніпропетровській області,  м.Дніпропетровськ

третя особа-3:  державне підприємство “Придніпровська залізниця” в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень, м. Кривий Ріг

про:  визнання права державної власності

         ВСТАНОВИВ:

         Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2010р. у справі №32/226-10 (суддя Васильєв О.Ю.) в задоволенні позову Криворізького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України до   Криворізької міської ради, за участю третіх осіб: комунального підприємства “Криворізьке бюро технічної інвентаризації” та регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області,  державного підприємства “Придніпровська залізниця” в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень про  визнання права державної власності відмовлено.

        Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, прокурор звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, посилаючись на наступне:

-          висновок суду про те, що фактично ніякого спору не існує, слід зазначити, що враховуючи, що прокурор самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідних функції у спірних відносинах, було в повній мірі використано права прописані ст.8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права;

-          роз'яснення рішення суду по справі №8/256-09 недоцільне в зв'язку з тим, що роз'яснення не відповідало б предмету спору по справі, тощо.

        Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

        Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

        Третя особа-1 відзив на апеляційну скаргу не надала, але її представники в судовому засіданні просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

        Третя особа-2 у відзиві на апеляційну скаргу повідомила, що вона не є стороною у договорі купівлі-продажу, тому не має відношення до даного спору.

        Третя особа-3 у відзиві на апеляційну скаргу підтримала апеляційну скаргу прокурора в повному обсязі.

        Прокурор та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим розглянути скаргу у їх відсутність за наявними в матеріалах справи документами.

        Вислухавши пояснення представників позивача, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Із матеріалів справи вбачається, що між ВМТЗ Криворізького відділення Придніпровської залізниці (покупець) та гр.Татарульєвою Т.П. (продавець) 19.07.1994р. укладено договір купівлі-продажу №1, за умовами якого відділ матеріально-технічного забезпечення Криворізького відділення Придніпровської залізниці (з 2002 року - відокремлений структурний підрозділ – “Криворізька дирекція залізничних перевезень” ДП “Придніпровська залізниця”) придбав у власність цегляний магазин “А-1” площею 91,10кв.м, загальна площа 167,8кв.м, склади “Б”, замощення 1; що знаходяться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Серафимовича,89 (а.с.21-22).

Наказом начальника Придніпровської залізниці №104/Н від 20.08.1997р. “Про реструктуризацію системи матеріально-технічного забезпечення Придніпровської залізниці” внесено зміни в організацію системи забезпечення у зв'язку з ліквідацією ВМТЗ ДП “Придніпровська залізниця”, а також створенням відокремлених структурних підрозділів ДП “Придніпровська залізниця”, та включено до складу служби матеріально-технічного забезпечення Криворізький відділ матеріально-технічного забезпечення. Таким чином, ВМТЗ Криворізького відділення втратило статус юридичної особи, єдиною юридичною особою стало Державне підприємство “Придніпровська залізниця”.

У зв'язку з вищенаведеним виникла необхідність в оформленні права власності на вищезгаданий об'єкт нерухомого майна.

Державне підприємство “Придніпровська залізниця” звернулося до комунального підприємства “Криворізьке бюро технічної інвентаризації” з листом №159 від 21.11.2008р. про оформлення права власності на будівлю матеріального складу, який розташовано за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Серафімовича, 89, але в цьому йому було відмовлено з посиланням на відсутність оригіналу договору купівлі-продажу.

Прокурор звернувся до господарського суду з позовними вимогами  про визнання права власності держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на нерухоме майно, а саме: склад, розташований за адресою Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Серафімовича, 89 літера „Б”, загальною площею 86,6кв.м.

Обґрунтовуючи свій позов, прокурор послався на договір купівлі-продажу №1 від 19.07.1994р., за яким ВМТЗ Криворізького відділення Придніпровської залізниці набув об'єкт нерухомості по вул. Серафімовича, 89 м.Кривого Рогу.

Судом відмовлено прокурору в позові з тих причин, що ним обрано неправильний  спосіб захисту цивільного права, пославшись на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2009р. у справі №8/256-09, яким було задоволено позов Криворізького транспортного прокурора та визнано право власності держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України  на нерухоме майно, а саме: будівлю матеріального складу, розташовану за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Серафимовича, буд.89 в цілому –без зазначення площі приміщень та літер.

Після набрання цим судовим рішенням чинності, за заявою ДП “Придніпровська залізниця” в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень  комунальним підприємством “Криворізьке БТІ” в лютому 2010р. було проведено інвентаризацію нерухомого майна та виготовлено технічні документи на будівлі, розташовані за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Серафимовича,89; із змісту яких вбачається, що домоволодіння №89 по вул.Серафимовича в Довгинцевському районі м.Кривого Рогу складається із наступних будівель та споруд: 1) будівля матеріального складу, літ. “А-1”; 2) склад, літ. “Б”; 3) вимощення, літ. “І”;  4) огорожа №1-5.

Отже, на час подання позову про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме склад літера „Б”, загальною площею 86,6кв.м, спірний об'єкт входив до складу домоволодіння №89 по вул.Серафимовича в Довгинцевському районі м.Кривого Рогу.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідач не оспорює право власності позивача на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Серафимовича, буд.89, та посилається на те, що ДП “Придніпровська залізниця” не зверталася до органу місцевого самоврядування щодо видачі відповідного свідоцтва.

За таких обставин суд правомірно дійшов до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки не можна визнати додатково за позивачем право власності на частку майна, право на яке визнано судом і яке перебуває в його загальному користуванні.

Доводи апеляційної скарги, у тому числі з посилання на те, що майно, закріплене за залізницями є загальнодержавною власністю, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спірне майно набути на підставі цивільно-правової угоди.

Враховуючи викладене, обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є обґрунтованим і підстав для його скасування відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.

Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2010р. у справі №32/226-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Криворізького транспортного прокурора –без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий                                                                                    В.Г.Головко

Судді                                                                                                 Т.Г.Стрелець

                                                                                                          А.О.Логвиненко