Постанова

від 17.03.2011 по справі 21/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/15

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.03.2011 р.           справа №21/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:  Бойченка К.І.

Суддів: Діброви Г.І.,  Шевкової Т.А.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Шипінг" м.Маріуполь

на рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2011р. по справі № 21/15

( суддя –Матюхін В.І.)

за позовом Державного підприємства "Дельта-лоцман" м.Миколаїв

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Шипінг" м.Маріуполь

про стягнення 20 059,99грн.

За участю представників сторін:

від позивача –Іванов В.В.-довіреність № б/н від 31.12.2010р.

від відповідача –Лисовенко С.А.-довіреність № 1 від 14.03.2011р.

                          -Сівих С.Ф.-довіреність № 2 від 14.03.2011р.

                                                         В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Дельта-лоцман" м.Миколаїв звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Шипінг" м.Маріуполь  20 059,99грн.   

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.01.2011р. по справі № 21/15 позовні вимоги задоволені повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Шипінг" м.Маріуполь на користь Державного підприємства "Дельта-лоцман" м.Миколаїв 9085,86грн. пені, 10974,13грн. штрафу, 200,60грн. на відшкодування витрат по оплаті державного мита, 236,00грн. на відшкодування витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Дане рішення мотивовано наступним:

- положеннями ст.526, ч.1 ст.530, ч.1 ст.612, ст.611 Цивільного кодексу України,  п.1 ст.193 Господарського кодексу України.

- обгрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 26.01.2011р. у справі № 21/15, відповідач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що:

- рішення господарського суду винесено з порушенням норм процесуального права, що привело до неповного зґясування обставин, що мають значення для справи;

- суд першої інстанції не звернув увагу на умови п.п. 3.1. п.3 договору № 95/П-07 від 01.11.2007р.

 Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Державне підприємство "Дельта-лоцман", як "Підприємство", та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Шипінг", як "Агент", 01.11.2007р. уклали договір № 95/П-07 (далі-договір).

За умовами п.1.1. договору "Підприємство" зобовґязалося за заявками "Агента" надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, надавати послуги Служби регулювання руху суден (далі –СРРС) у зонах і постів регулювання руху суден (далі –ЦРРС/ПРРС) та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному  судновому ходу р.Дунай –Чорне море (далі –БДЛК, ХМК та ГСХ), а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а "Агент" зобовґязується прийняти і оплатити надані послуги. При цьому споживачем послуг "Підприємства" є "Судновласник" (в розумінні ст.20 Кодексу торговельного мореплавства України).

Відповідно до п.2.1.2. договору, позивач зобовґязався надавати відповідачу рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок позивача та вимог цього договору.

Відповідно до п.2.2.1. договору, "Агент" зобовґязувався  своєчасно подавати на адресу "Підприємства" заявки на лоцманське обслуговування, рух суден, надання інформаційної послуги судну при проходженні судном ГСХ і надання послуг СРРС, в тому числі у зонах дії ПРРС "Іллічівськ", ПРРС "Южний", ПРРС "Одеса", які судно повинно проходити транзитом (додаток № 1 до цього договору) (далі-заявка), і їх уточнення відповідно до Правил та умов цього договору.

В разі, якщо капітан судна має право на безлоцманське проведення, "Агент" зобовґязується вказати в Заявці наявність посвідчення (сертифіката) капітана на право безлоцманського проведення судна і зазначити номер такого посвідчення (сертифіката).

В Заявці вказувати найбільшу довжину, найбільшу ширину, швидкість повного маневрового ходу та осадку судна носом і кормою.

В період льодової кампанії в Заявці додатково вказувати льодовий клас і вік судна, потужність головної енергетичної установки і матеріал гвинта.

За вимогою "Підприємства" "Агент" обовґязково у 5-ти денний термін з моменту отримання вимоги, письмово надає "Підприємству" відомості щодо конкретного "Судновласника" і його банківських поштових реквізитах, номерах телефонів, факсів і електроних адресах, а також належним чином засвідчені дійсні в Україні копії документів, згідно яких "Агент" номінований "Судновласником" і які є підтвердженням повноважень "Агента".

Заявки направляти по тел/факсам. При необхідності тел./факси й інші реквізити для оперативної роботи відповідно до договірних зобовґязань уточнюються сторонами.

У пункті 2.2.2 договору сторони визначили перелік документів, які відповідач зобовґязаний надавати позивачу разом з заявкою.

Пунктом 2.2.3. договору передбачено, що відповідач зобовґязаний здійснювати своєчасну сплату відповідно до умов цього договору по суднах, що плавають під іноземним прапором –у ВКВ, а під прапором України –у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну.

Відповідно до ст.106 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюється Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.

Відповідно до ст.115 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюється Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.

Згідно п.4.2 договору оплата послуг позивача мала бути здійснена у такому порядку: до подання заявки відповідач мав здійснити передоплату у розмірі повної вартості послуг (з ПДВ), що мали бути надані на підстави заявки (п.4.2.1 договору); остаточний розрахунок відповідач зобов'язався здійснити протягом 5-ти банківських днів з дати отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунках (п.4.2.2 договору).

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України субґєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовґязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовґязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовґязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами п.3.1. договору заявки, подані несвоєчасно (чи без додавання документів, зазначених в пунктах 2.2.1., 2.2.2. цього договору) вважаються неподаними і до виконання не приймаються, по ним дозволи на рух судна та послуги надаються.

Заявки, за якими не здійснено передплату в повному обсязі згідно пункту 4.2.1. цього договору, вважаються не поданими, до виконання не приймаються, дозволи на рух судна та послуги не надаються.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на умови п.3.1. договору та зазначає, що за надані позивачем послуги у спірному періоді передплата не здійснювалась, копії платіжних доручень про перерахування передплати до відповідних заявок відповідачем не надавались.

Судова колегія враховує, що позовні вимоги по даній справі ґрунтуються на несвоєчасній оплаті відповідачем послуг, які надані позивачем на виконання своїх зобовґязань за договором.

Умовами договору  не передбачено звільнення відповідача від відповідальності у випадку нездійснення передплати за наявністю фактичного виконання позивачем зобовґязань за договором.

Позивачем та матеріалами справи доведено, що позивач у спірному періоді надав відповідачу послуги, які обумовлені у п.1.1. договору, зокрема, послуги з лоцманського проведення та послуги служби регулювання руху суден суднам, які знаходились під агентуванням відповідача.

Відповідач скористався цими послугами. Для оплати наданих послуг відповідачу позивачем виставлені рахунки на загальну суму 205581,48грн., отримання яких підтверджується реєстрами отриманих рахунків.

Але, всупереч п.4.2.2. укладеного договору виставлені рахунки були оплачені  відповідачем з порушенням строків, встановлених п.4.2.2. договору.

Згідно з п.5.3. договору, за несвоєчасну оплату рахунків відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до розрахунку, розмір нарахованої відповідачу пені складає 9085,86грн., штрафу-10974,13грн. Загальна сума штрафних санкцій складає 20059,99грн.

Позивач розрахував пеню від відповідної простроченої суми за надані послуги щодо конкретного судна в межах періоду з 18.03.2010р. по 25.07.2010р., а також штраф, виходячи з умов п.5.3. договору. За його розрахунком сума пені склала 9085,86 грн., а сума штрафу склала 10974,13 грн. (т.1, а.с.23-24).

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у повному обсязі.

Проте, висновок суду про стягнення пені в сумі 9085,86 грн. судова колегія вважає передчасним, з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовґязання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється  договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовґязань" від 22.11.1996р. № 543/96-ВР (далі- Закон № 543/96-ВР) визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд не врахував відповідність пункту 5.3. договору, щодо розміру пені, приписам статті 3 Закону № 543/96-ВР.

З урахуванням наведеного, прострочених сум заборгованості, періодів розрахунку пені, які визначені позивачем, вимоги про стягнення пені є обґрунтованими частково, а саме, лише в сумі 5053, 63 грн.

Штраф в суму 10974,13 грн. позивачем розрахований вірно та обґрунтовано заявлений до стягнення.

Таким чином, позов підлягає до стягнення частково.

У стягненні з відповідача на користь позивача пені в сумі 4032, 23 грн. слід відмовити.

У частині стягнення пені в сумі 5053, 63 грн. та штрафу в сумі 10974, 13 грн. позовні вимоги  підлягають задоволенню, з покладанням на відповідача судових витрат зі сплати держмита в сумі 240,42грн. та на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу в сумі 188,80грн.

За апеляційною скаргою на позивача покладаються судові витрати зі сплати держмита в сумі 80,14грн.   

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 101, п.2 ч.1 ст.103, п.3, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

           1) Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Шипінг" м.Маріуполь на рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2011р. по справі № 21/15 задовольнити частково.

2) Рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2011р. по справі №21/15 скасувати частково.

           3) Позов Державного підприємства "Дельта-лоцман" м.Миколаїв до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Шипінг" м.Миколаїв про стягнення пені в сумі 9085,86грн. та штрафу в сумі 10974,13грн. задовольнити частково.

           4) Відмовити Державному підприємству "Дельта-лоцман" у позовних вимогах до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Шипінг" про стягнення пені в сумі 4032, 23 грн.

           5) В решті рішення залишити без змін.

  6) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Шипінг"  (87510, м.Маріуполь Донецької області, пр. Адмірала Луніна, б.89-а, п/р 26008301394118/840 у філії відділення ПІБ у м. Керч, МФО 324548, код ЄДРПОУ 32788089) на користь Державного підприємства "Дельта-лоцман" (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, п/р 26007001010084 у філії ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” у м. Миколаєві, МФО 326739, код ЄДРПОУ 25374003) 5053,63 грн. пені; 10 974,13грн. штрафу; 240,42 грн. на відшкодування витрат по оплаті державного мита; 188,80грн. на відшкодування витрат по сплаті послуг iнформацiйно-технiчного забезпечення судового процесу.

7) Стягнути з Державного підприємства "Дельта-лоцман" (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, п/р 26007001010084 у філії ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” у м. Миколаєві, МФО 326739, код ЄДРПОУ 25374003) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Шипінг"  (87510, м.Маріуполь Донецької області, пр. Адмірала Луніна, б.89-а, п/р 26008301394118/840 у філії відділення ПІБ у м. Керч, МФО 324548, код ЄДРПОУ 32788089) 80,14грн. на відшкодування витрат по оплаті державного мита.

8) Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

  Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

  Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий                                                                     К.І.Бойченко

Судді                                                                                 Г.І.Діброва

                                                                                                      Т.А.Шевкова

                                                                                                                                                                                             Надіслано 5 примірників:

                                                                                                                                                                                             1-позивачу

                                                                                                                                                                                             1-відповідачу

                                                                                                                                                                                             1-до справи

                                                                                                                                                                                             1-ДАГС

                                                                                                                                                         1-госп.суду