Постанова

від 17.03.2011 по справі 2а-2293/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 17 березня 2011 року                     № 2а-2293/11/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом          Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн Про Плюс»

про стягнення заборгованості,  

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн Про Плюс»про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені в сумі 158 377,55 грн.

Ухвалою суду від 21 лютого 2011 року відкрито скорочене провадження у справі та надано відповідачу строк для подання заперечень або заяви про визнання позову до 16 березня 2011 року.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на закони України «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 та зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дизайн Про Плюс»має заборгованість по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, фінансовим санкціям та пені у розмірі 158 377,55 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Дизайн Про Плюс»є юридичною особою та перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»(в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.

Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі –Закон № 1058-ІV, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 1 статті 15 Закону № 1058-ІV платниками страхових  внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Абзацом 2 пункту 1 статті 14 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частинами 3 та 4 ст. 15 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; взяття на облік до Пенсійного фонду страхувальників, зазначених у статті 14 цього Закону, здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей територіальними органами Пенсійного фонду.

Частиною 6 статті 19 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Як встановлено пп. 5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Заборгованість відповідача, яка несплачена згідно вимоги Ю-169-у від 02.01.2009р. на суму 6 253,28 грн., вимоги Ю-169-у від  02.02.2009р. на суму 7 626,96 грн., вимоги Ю-169-у від 02.03.2009р. на суму 4 718,87 грн., вимоги               Ю-169-у від 01.04.2009р. на суму 7 578,70 грн., вимоги Ю-169-у від 01.06.2009р. на суму 12 793,73 грн., вимоги Ю-169-у від 01.07.2009р. на суму 2 147,20 грн., вимоги Ю-169-у від 03.08.2009р. на суму 1 009,36 грн., вимоги Ю-169-у від 01.09.2009р. на суму 792,22 грн., вимоги Ю-169-у від 01.10.2009р. на суму 1 241,41 грн., вимоги        Ю-169-у від 03.11.2009р. на суму 892,81 грн., вимоги Ю-169-у від 02.12.2009р. на суму 1 144 грн., вимоги Ю-456-у від 01.02.2010р. на суму 2 044,42 грн., вимоги          Ю-456-у від 10.03.2010р. на суму 1 835,33 грн., вимоги Ю-456-у від 01.04.2010р. на суму 1 835,33 грн., вимоги Ю-457-у від 05.05.2010р. на суму 1 835,33 грн., вимоги Ю-456-у від 04.08.2010р. на суму 5 601,03 грн., вимоги Ю-456-у від 01.09.2010р. на суму 1 875,46 грн., вимоги Ю-456-у від 01.10.2010р. на суму 1 875,46 грн., вимоги Ю-456-у від 01.11.2010р. на суму 1 820,65 грн., вимоги Ю-456-у від 01.12.2010р. на суму 1 596,32 грн. становить 66 517,87 грн.

Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Проте, на час звернення Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва до суду, відповідачем заборгованість не погашена.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 3 Закону № 1058-ІV у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону № 1058-ІV, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі  м. Києва винесено до відповідача рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 473 від 10 лютого 2009 року відповідно до якого на підприємство покладено штраф у розмірі 4 611,90 грн. та нараховано пеню у розмірі 1 582,30 грн., № 474 від 10 лютого 2009 року відповідно до якого на підприємство покладено штраф у розмірі 22 457,75 грн. та нараховано пеню у розмірі 6 955,03 грн., № 1615 від 25 жовтня 2010 року відповідно до якого на підприємство покладено штраф у розмірі 5 532,41 грн. та нараховано пеню у розмірі 50 720,29 грн.

Враховуючи вищенаведене, загальний борг відповідача становить 158 377,55 грн.

Позивачу відомо про вимоги та рішення Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, оскільки в матеріалах справи наявні докази отримання вимог та рішень відповідачем.

Станом на день розгляду спору заборгованість, визначена вказаними вимогами та рішеннями, відповідачем не сплачена, вимоги та рішення про сплату боргу відповідачем не оскаржені.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України). Проте, відповідачем доказів щодо сплати боргу чи своєчасного перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду України суду не пред’явлено.

Частиною 3 статті 106 Закону  № 1058-ІV встановлено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися  до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Беручи до уваги те, що суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 158 377,55 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з облікової картки платника страхових внесків до Пенсійного фонду України –відповідача; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст.  98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн Про Плюс»(юридична адреса:  01033, м. Київ вул. Гайдара, 50, ЄДРПОУ 32304064) на користь Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (03150, м. Київ, вул. Горького, 70, р/р 256093122601 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київської області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 22869454) 158 377 (сто п’ятдесят вісім тисяч триста сімдесят сім) грн. 55 коп. заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до п. п. 9, 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

     Суддя                                                                                         М.А.Бояринцева