Постанова

від 02.03.2011 по справі 38/247-10 (64/134-10)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 02 березня 2011 р.                                                                                    

№ 38/247-10 (64/134-10)  

Вищий  господарський  суд  України  в  складі  колегії  суддів:

Жукової Л.В. –головуючий,

Воліка І.М.,

Коваленко С.С.

розглянувши касаційну скаргу

Big Dutchman International GmbH ("Фірма Біг Дачмен Інтернаціональ ГмбХ")

на рішення

господарського суду Харківської області  від 07.10.2010р.

та постанову

Харківського апеляційного господарського суду від  20.12.2010р.

у справі

№38/247-10

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю  "Балаклейське курча"

до

Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю  "Балаклійське підприємство по птахівництву"

треті особи, які не

заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1.Балаклійська міська рада;

     2."Фірма Біг Дачмен Інтернаціональ ГмбХ"            

          (представництво в Україні)

про

визнання дійсним договору, визнання права власності та зобов’язання вчинити певні дії

             в судовому засіданні взяли участь представники:

скаржника: Овчаров А.В. (дов від 28.04.2010 р.)

позивача: Мурашов А.Ю. (дов. від 28.02.201)

відповідача: Куліченко М.В.

третя особа 1:не з’явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Балаклійське курча» звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Балаклійське підприємство по птахівництву»та просило визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлового об’єкту № 1152 від 08.02.2010 року та визнати за позивачем право власності на нежитловий об’єкт, розташований за адресою: м. Балаклея, Харківської області, вул. Червоноармійська, 13 на земельній ділянці загальною площею 0,3106 га, кадастровий номер 6320210100:00:012:0006), загальною площею 1240,7 (одна тисяча двісті сорок цілих і сім десятих) кв. м., що складається зокрема з: контора-інкубаторна (літ. «А-1, А-2») загальна площа 1014,0 кв. м.; склад (літ. «Г-1») загальна площа 58,4 кв. м.; гараж (літ. «В») загальна площа 67,0 кв. м.; гараж (літ. «Ж») загальна площа 16,6 кв. м.; гараж (літ. «Е») загальна площа 34,3 кв. м.; підстанція (літ. «Б») загальна площа 37,1 кв. м.; кіоск (літ. «Д») загальна площа 13,3 кв. м.; паркан (номер 1); ворота (номер 2); паркан (номер 3); водопровід (номер 4); убиральня (номер 5); ворота (номер 6); тротуар (номер 7); паркан (номер 8); паркан (номер 9); навіс (літ. «М»); насосна (літ. «З»); навіс (літ. «К»). Крім того, позовна заява містить вимогу про зобов’язання Балаклійське бюро технічної інвентаризації здійснити реєстрацію права власності ТОВ "Балаклійське курча" на вказане вище нерухоме майно.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07 квітня 2010 року (справа № 64/134-10) позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Харківської області Фірма Біг Дачмен Інтернаціональ Гмбх) звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2010 року рішення господарського суду Харківської області від 07.04.2010 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду в іншому складі суддів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.10.2010 року позов задоволено частково, визнано дійсним договір купівлі-продажу нежитлового об’єкту № 1152 від 08.02.2010 року, визнано право власності за позивачем на майно, що було предметом договору купівлі-продажу. В решті позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2010 року, апеляційну скаргу Фірми Біг Дачмен Інтернаціональ Гмбх залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2010 року без змін.  

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими актами, Фірма Біг Дачмен Інтернаціональ Гмбх звернулася з касаційною скаргою, в якій просила рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2010 року  та постанову Харківського апеляційного господарського суду  від 20.12.2010 р. скасувати та ухвалити нове  рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.  В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Заслухавши представників сторін, ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга третьої особи підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 08.02.2010 року між позивачем та відповідачем був укладено договір купівлі-продажу нежитлового об’єкту № 1152, відповідно до п. 1.1. якого продавець  (відповідач) передає покупцеві (позивач) у власність (продає), а покупець приймає у власність (купує) та оплачує на нижчевикладених умовах нежитловий об’єкт, розташований за адресою: м. Балаклія, Балаклійского району, Харківської області, вул. Червоноармійська, 13 на земельній ділянці загальною площею 0,3106 га, кадастровий номер 6320210100:00:012:0006, загальною площею 1240,7 (одна тисяча двісті сорок цілих і сім десятих) кв.м., що складається, зокрема з наступного: контора-інкубаторна (літ. «А-1, А-2») загальна площа 1014,0 кв. м.; склад (літ. «Г-1») загальна площа 58,4 кв. м.; гараж (літ. «В») загальна площа 67,0 кв. м.; гараж (літ. «Ж») загальна площа 16,6 кв. м.; гараж (літ. «Е») загальна площа 34,3 кв. м.; підстанція (літ. «Б») загальна площа 37,1 кв. м.; кіоск (літ. «Д») загальна площа 13,3 кв. м.; паркан (номер 1); ворота (номер 2); паркан (номер 3); водопровід (номер 4); убиральня (номер 5); ворота (номер 6); тротуар (номер 7); паркан (номер 8); паркан (номер 9); навіс (літ. «М»); насосна (літ. «З»); навіс (літ. «К»).  

Відповідно до п. 2.1. договору продаж нежитлового об’єкту за цим договором вчинено за погоджену сторонами суму: 136 941,63 грн., яку згідно з п. 2.2. покупець повинен переказати у безготівковій формі на поточний рахунок продавця на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання  договору.

Згідно до п. 5.5. укладеного договору купівлі-продажу сторони зобов’язуються протягом 7-ми робочих днів з моменту підписання акту прийому-передачі нежитлового об’єкту здійснити нотаріальне посвідчення даного договору, для подальшої державної реєстрації у відповідному органі, який здійснює державну реєстрацію об’єктів нерухомого майна.  

Платіжним дорученням № 4 від 09.02.2010 року позивач перерахував відповідачу 136 941,93 грн.   

10.02.2010 року між позивачем та відповідачем складено акт приймання-передачі нерухомого майна, яке було предметом договору купівлі продажу.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов‘язків (господарських зобов‘язань).

Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою господарського суду Харківської області  від   26.03.2010 року у справі Б-39/28-10 порушено провадження у справі про банкрутство відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. 

Згідно до ч.2 ст. 220  ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.  

Положення ч.3 ст.640 ЦК України пов’язують момент чинності договору який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації з моментом його державної реєстрації.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно суди попередніх інстанцій посилалися на те, що сторони договору виконали взяті на себе зобов’язання в повному обсязі щодо передачі майна новому власникові та перерахування грошових коштів від покупця продавцеві, а відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору зважаючи на те, що з моменту порушення справи про банкрутство у розпорядника майна відповідача відсутні  повноваження на здійснення дій по нотаріальному посвідченню  спірного договору.

Разом з тим судами попередніх інстанцій не з’ясовувались обставини ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нежитлового об’єкту, а  також не досліджувались факти та (або) документи, які б про це свідчили.

Водночас встановлений судами факт порушення справи про банкрутство відповідача сам по собі не може свідчити про його ухилення від нотаріального посвідчення договору.

Отже факт ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору не є доведеним сторонами спору та судом не встановлений, що безпосередньо впливає на застосування до спірних правовідносин сторін ст. 220 ЦК України.

Крім того безпідставним є й висновок судів попередніх інстанцій про те що відчуження майна за договором купівлі-продажу нежитлового об’єкту № 1152 від 08.02.2010 р. відбулось до порушення господарським судом Харківської області справи № Б-29/28-10 про банкрутство відповідача, оскільки судами попередніх інстанцій не з’ясовано обставини державної реєстрації права власності на нежитлове майно, яке є предметом спірного договору купівлі-продажу,  із якою чинне законодавство пов’язує момент виникнення права власності на об’єкти нерухомого майна.

Статтею 11110 ГПК України передбачено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи рішення та постанову господарські суди надали неповну юридичну оцінку обставинам справи, порушили і неправильно застосували норми матеріального права, а також припустилися таких порушень процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, в зв'язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст.1117 ГПК України), оскаржувані рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

                                       П О С Т А Н О В И В:

        Касаційну скаргу Big Dutchman International GmbH ("Фірма Біг Дачмен Інтернаціональ ГмбХ") задовольнити частково.

       Рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2010р. та постанову Харківського  апеляційного господарського суду від 20.12.2010р. у справі №38/247-10 скасувати. Справу №38/247-10 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий:                                                                                                     Жукова Л.В.

Судді:                                                                                                                  Волік І.М.

                                                                                                                            Коваленко С.С.