Рішення

від 15.03.2007 по справі 22ц-2247/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-2247

Справа №22ц-2247                    Головуючий в суді 1

інстанції Стоілова Т.В.Доповідач Шевченко В.Ю. Категорія 42

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15

березня 2007р.

Апеляційний

суд Донецької області в складі: Головуючого Гурової О.М. суддів Шевченко В.Ю.,

Могутової Н.Г. при секретарі Приходько В.А. з участю сторін та їх

представників, третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною

скаргою ОСОБА_1на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької

області від 28 грудня 2006р. за позовом Пайового товариства

"Світанок" до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2, про відшкодування шкоди,

заподіяної працівником при виконанні трудових обов'язків,

ВСТАНОВИВ:

Пайове товариство "Світанок" звернулось до суду з позовом, в

якому просило стягнути з ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної

при виконанні трудових обов'язків, 2038грв.29коп. та понесені судові витрати.

Позивач посилався на те, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з

Товариством з 22.02.2006р. до 17.05.2006р., працюючи на посаді продавця

магазину №1 в с.Перше травня Красноармійського району. З відповідачкою 21

лютого 2006р. було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну

відповідальність. Згідно акту результатів проведеної інвентаризації

матеріальних цінностей від 16.05.2006р. виявлено недостачу на загальну суму

4376грв.59коп. Оскільки відповідачка в добровільному порядку сплатила тільки

ЗООгрв. в рахунок виявленої недостачі , просили стягнути з неї у відшкодування

матеріальної шкоди  2038грв. 29коп.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької

області від 28 грудня 2006р. позов задоволено повністю, з ОСОБА_1 на користь

Пайового товариства "Світанок" стягнуто в рахунок відшкодування

матеріальної шкоди 2038грв.29коп., судовий збір у сумі 51грв., витрати на інформаційне-технічне

забезпечення розгляду справи в сумі 30 грв. та витрати, пов"язані з

наданням правової допомоги в сумі 500грв.

В апеляційній скарзі відповідачка просить скасувати рішення суду, ухвалити

нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те,

що судом не

2

прийнято

до уваги її доводи щодо відсутності її вини у створенні недостачі матеріальних

цінностей, за проведенням інвентаризації вона сама зверталась до позивача, при

звільненні її з роботи не ставилось питання про відшкодування матеріальної

шкоди, завданої при виконанні трудових обов"язків. Судом також не були

прийняті до уваги обставини, які відповідно до вимог ст.137 КЗПП України

підлягають врахуванню при визначенні розміру відшкодування шкоди.

В засіданні апеляційного суду відповідачка та її представник підтримали

доводи апеляційної скарги, просили скасувати рішення суду, відмовити в

задоволенні позову.

Представники позивача та третя особа заперечували проти

доводів апеляційної скарги, просили рішення суду залишити без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з

того, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Пайовим товариством

"Світанок" з 22.02.2006р. до 17.05.2006р., працюючи на посаді

продавця магазину №1 в с.Перше травня Красноармійського району. 21 лютого

2006р. з відповідачкою було укладено договір про повну індивідуальну

матеріальну відповідальність, згідно якого вона прийняла на себе повну

матеріальну відповідальність за збереження переданих їй позивачем матеріальних

цінностей. Крім відповідачки, такий договір було укладено і з ОСОБА_2Згідно

акту результатів перевірки цінностей від 16.05.2006р. №13 виявлено недостачу на

загальну суму 4376грв.59коп. Половину цієї суми було сплачено в добровільному

порядку ОСОБА_2Відповідачка частково сплатила недостачу в розмірі ЗООгрв.

Враховуючи зазначені обставини, а також те, що крадіжок під час роботи

відповідачки за місцем її роботи зафіксовано не було, суд дійшов до висновку

про обгрунтованість заявленого позову та вирішив задовольнити його в повному

обсязі.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної

скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому

задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог п. 1ст. 134 КЗПП працівники несуть матеріальну відповідальність

у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі,

організації у випадках, коли між працівником і підприємством, установою,

організацією відповідно до ст. 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір

про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за

незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання

або для інших цілей.

Задовольняючи позов, суд обґрунтовано виходив з того, що оскільки з

відповідачкою відповідно до вимог ст. 135-1 КЗПП України було укладено договір

про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, невідшкодована сума

недостачі, яка була виявлена під час її роботи, підлягає стягненню з

відповідачки.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини ОСОБА_1 у створенні

недостачі матеріальних цінностей, є неспроможними і спростовуються матеріалами

справи, з яких вбачається, що відповідачка частково визнавала недостачу і після

проведення інвентаризації, внесла в рахунок відшкодування шкоди 300 грн.

Будь-яких належних доказів на підтвердження своїх заперечень відповідачка при

розгляді справи не надала.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та відповідні їм

правовідносини, з"ясував доводи і заперечення сторін, встановленим

обставинам та доказам дав належну оцінку та дійшов до обгрунтованого висновку

про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову.

Разом з тим, визначаючи розмір матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з

відповідачки, суд не в повній мірі врахував її майновий стан.

Згідно вимог ч.2ст.137 КЗПП України суд може зменшити розмір покриття

шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком

випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з

корисливою метою.

3

Враховуючи надані по справі докази, з яких вбачається, що

ОСОБА_1 не працює, знаходиться на утриманні у своїх батьків, має малолітню

дитину,ІНФОРМАЦІЯ_1, в зареєстрованому шлюбі не знаходиться, апеляційний суд

вважає можливим зменшити розмір матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з

ОСОБА_1 на користь Пайового товариства "Світанок" до 1538грв.29коп.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а

рішення суду - зміні на підставі п.1ст.309 ЦПК України.

Керуючись

ст.ст.307,309,316 ЦПК України, апеляційний суд,

ВИРІШИВ:

Апеляційну

скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28

грудня 2006р. змінити.

Стягнути з ОСОБА_1на користь Пайового товариства "Світанок" ( р\р

26000059991115 в ДРУ Приватбанку м.Красноармійська, МФО 335496, код

24158668) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівником

при виконанні трудових обов'язків, 1538 (одну тисячу п"ятьсот тридцять

вісім) грв.29коп.

В іншій частині

рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено

до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.