Ухвала

від 15.03.2011 по справі 21/93-10-5395

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/93-10-5395

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"15" березня 2011 р.                                                                     Справа  № 21/93-10-5395

За заявою: Управління Пенсійного фонду України ( надалі УПФУ ) в  м. Ізмаїл Одеської області;

до Боржника: Приватне підприємство (надалі - ПП) „Дунайтурсервис” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Папаніна, буд.46, кв.30. Ідентифікаційний код 35328360);

про визнання відсутнього боржника банкрутом.

Господарський суд Одеської області у складі:                        

судді    -                                                           ЗЕЛЕНОВА Г.М.,

секретаря судового засідання  -                         СУСЛОВА М.В.;

за участю представників сторін:

від Заявника: не з'явився, не зважаючи на те, що був повідомлений належним чином;

від Боржника : не з'явився, не зважаючи на те, що був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ: 20.12.2010р. УПФУ в м. Ізмаїл Одеської області, звернулося до господарського суду із заявою про визнання банкрутом відсутнього боржника –ПП „Дунайтурсервис” за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон №2343-ХІІ),  оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов'язання щодо сплати заборгованості до УПФУ на загальну суму 272 грн. 78 коп. після настання встановленого строку їх сплати.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, відзиву на заяву не надали, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.  

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву УПФУ в м. Ізмаїл, Одеської області,   наявні матеріали у справі, господарський суд встановив, що провадження у справі про визнання відсутнього боржника - ПП„Дунайтурсервис” банкрутом у порядку ст. 52 Закону (№2343-ХІІ)   підлягає припиненню з наступних підстав:

       Ухвалою господарського суду від 22.12.2010р. було порушено провадження у справі                      № 21/93-10-5395 про банкрутство ПП „Дунайтурсервис”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з п.2 ст.52 Закону (№2343-ХІІ) господарський суд у двохтижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього. Але у судові засіданні призначені господарським судом на 13.01.2011р., на 24.01.2011р., на 24.02.2011р. та на 15.03.2011р. представник заявника не з'явився і витребувані господарським судом докази не надав.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону (№2343-ХІІ), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

На підставі п. 1 ст. 5 Закону (№ 2343-ХІІ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.      

Відповідно до ч. 1 статті 52 Закону (№2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежного від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.  

Отже,  у  контексті вказаної  норми при розгляді справи про визнання відсутнього боржника банкрутом за правилами статті 52 Закону (№2343-ХІІ) предметом доказування є визначення місцезнаходження боржника - юридичної особи, факт  відсутності керівних органів юридичної особи за її місцезнаходженням, неподання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, наявність інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону (№ 2343-ХІІ).

Разом з цим, ініціюючий кредитор до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника повинен надати докази безспірних вимог та докази неплатоспроможності боржника по сплаті  кредитору певної грошової суми відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.

             Згідно зі ст. 1 Закону (№ 2343-ХІІ) „кредитор -  юридична  або фізична   особа,  яка  має  у встановленому  порядку  підтверджені документами вимоги  щодо грошових  зобов'язань до боржника,  щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника,  а також  органи  державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та  своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування  та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів)”.

          Відповідно до заяви УПФУ в м. Ізмаїл Одеської області, про порушення справи про банкрутство та доданих матеріалів, грошові вимоги УПФУ до ПП „Дунайтурсервис” у сумі 272 грн. 78 коп., складаються із: фінансових санкцій та пені - 2 грн. 27 коп. та загальної суму боргу 270 грн.51 коп. згідно вимог № Ю-402-У від 06.10.2009р. та № Ю-402/2-У від 04.12.2009р.

          Відносно стягнення фінансових санкцій та пені прийнято Рішення  про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органами Пенсійного фонду  №1413 від 18.09.2009р. Однак, УПФУ в м. Ізмаїлі Одеської області до виконавчої служби не зверталось та до суду не надало матеріалів виконавчого провадження (постанов про відкриття та закриття виконавчого провадження і здійснених виконавчих дій).

             Разом з цим, УПФУ в м. Ізмаїлі Одеської області на адресу боржника - ПП „Дунайтурсервис” направляло вимогу № Ю-402/2-У від 04.12.2009р. про сплату боргу у розмірі 221 грн. 76 коп. для узгодження, але вказана вимога була повернута на адресу УПФУ з відміткою поштового відділення про відсутність боржника за вказаною адресою та неможливістю вручення.

Вимога № Ю-402/2-У від 04.12.2009р. про сплату боргу на суму 221 грн. 76 коп. не є розрахунковим документом і належним доказом безспірних вимог та доказом неплатоспроможності боржника у зв'язку з тим, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ), яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Статтею 1 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ), яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає ці самі „інші випадки” та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ), зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

            Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ) містить загальні норми, а стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

За змістом ч.3 ст. 6 та ч.ч. І, 8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

Крім того,  частиною 10 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачено, що до заяви кредитора - органу чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

           Відповідно до п. 2.1.2 ст. 2. Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (надалі Закон № 2181-III), який діяв на дату звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, контролюючим органом є орган Пенсійного фонду України - стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 30 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009року: „зазначено, що відповідно до норм законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які регулюють питання відповідальності за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків, вимоги щодо їх стягнення визнаються безспірними, а самі ці вимоги підтверджуються документами обліку страхових внесків, що складаються цільовими страховими фондами з відповідних видів страхування”.

           Згідно з ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”   територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені управлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

           Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

           Таким чином, при порушенні провадження у справі про банкрутство органи УПФУ повинні надати суду докази вжиття заходів з погашення заборгованості боржника перед бюджетами та/або державними цільовими фондами відповідно до Закону (№ 2181-III).

Отже, за Законом (№2343-ХІІ) факт безспірності вимог кредитора виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Таким чином, з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Виходячи з системного аналізу положень Закону (№2343-ХІІ) процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження. Отже, без виконавчого провадження факт неплатоспроможності боржника не може мати місце.

При цьому безспірність вимог кредиторів повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.                   

           Даної правової позиції дотримується Верховний суд України в своїй постанові від 22.09.2009 року №50/74.

Пунктом 36 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009року: „зазначено, що у разі коли Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство, тому у таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (№ 2343-ХІІ), (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)”.

Таким чином,  ініціюючим кредитором УПФУ в м. Ізмаїлі Одеської області при зверненні до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство  ПП „Дунайтурсервис” не надано до суду доказів, які б свідчили про безспірність грошових вимог та доказів неплатоспроможності боржника задовольнити  вимоги кредитора  відповідно до вимог № Ю-402-У від 06.10.2009р. про сплату боргу у розмірі 48 грн. 75 коп. та №Ю-402/2-У від 04.12.2009р. у розмірі 221 грн. 76 коп. та  грошові вимоги у сумі 2 грн. 27 коп., які складаються із суми штрафу та пені і не можуть зараховуватись до   складу грошових зобов'язань боржника, а тому провадження у справі про банкрутство ПП „Дунайтурсервис” підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

          Клопотання про призначення ліквідаторами ПП „Дунайтурсервис” господарським судом не розглядались у зв'язку з тим, що боржник не визнаний банкрутом.

          Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1,5,6,7, 12, 52  Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 68,86 Господарського процесуального кодексу України, суддя –

У Х В А Л И В:

1. Припинити провадження у справі  № 21/93-10-5395 за заявою  Управління Пенсійного фонду в м. Ізмаїл Одеської області про визнання відсутнього боржника Приватного підприємства  „Дунайтурсервис” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Папаніна, буд.46, кв.30. Ідентифікаційний код 35328360) - банкрутом,  за відсутністю предмету спору.

2. Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду від 22.12.2010 р.

3. Копію ухвали надіслати: заявнику, боржнику, Відділу з питань банкрутства в Одеській області, Державному реєстратору виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради (для внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства „Дунайтурсервис” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Папаніна, буд.46, кв.30. Ідентифікаційний код 35328360), Ізмаїльської ОДПІ Одеської області.

Суддя                                                                                 Зеленов Г.М.

наручно