Постанова

від 21.03.2011 по справі 20/327-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/327-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2011 року                                    Справа №  20/327-10

     Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя   Прудніков В.В. (доповідач)    

суддів: Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

 секретар судового засідання: Савін В.Ю.

     За участю представників сторін:

від позивача:  Ярош О.М., представник, довіреність №20-548  від 21.12.10;

від відповідача - 1:  Шляєв І.В., представник, довіреність №488  від 01.01.11;

від відповідача - 1:  Селяков О.В., представник, довіреність №489  від 01.01.11;

від відповідача –2: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

           Розглядається апеляційна скарга Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2011р.  у справі №20/327-10

           за позовом  Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя 

           до  відповідача-1 Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

           відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторговельна фірма "Укрметекспорт", м. Краматорськ, Донецька область 

            про стягнення 859 грн. 23 коп., -

 В С Т А Н О В И В :

           Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2011р. позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства „Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ на користь Відкритого акціонерного товариства “Запорізький  металургійний  комбінат  “Запоріжсталь”,  м. Запоріжжя 859, 12 грн. збитків за нестачу вантажу, 102, 00  грн. державного мита,  236, 00 грн.  витрат по інформаційно - технічному  забезпеченню процесу. В  позові до Товариства з обмеженою відповідальністю “Зовнішньоторговельна фірма “Укрметекспорт” відмовлено.

      Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося з апеляційною скаргою,    просить   зазначене   рішення   суду   скасувати,   прийняти   нове,  яким

відмовити в задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення прийняте з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

          Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" у відзиви на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторговельна фірма "Укрметекспорт" відзив на апеляційну скаргу не надало, явку представника в судове засідання не забезпечило.

           Враховуючи те, що наявні у справі докази дозволяють розглянути скаргу по суті, колегія суддів вважає за можливе  розглянути спір за відсутністю представника ТОВ "Зовнішньоторговельна фірма "Укрметекспорт", який про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши  матеріали  справи,  заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

13.06.2010р. по залізничній накладній №52260992 у вагоні №65701849 на адресу позивача Відкритого акціонерного товариства „Запоріжсталь” надійшов вантаж - антрацит.

При видачі вантажу на станції призначення  встановлено нестачу  2450 кг антрациту, про що складено комерційний акт АА № 018892/320 від 16.06.2010р.

Відповідно до зазначеного комерційного акту спірний вагон технічно справний,  над 7-м люком нещільне прилягання арміровочного листа, мається зовнішнє замащення розміром 130х3 см монтажною піною та ганчір'ям, теча вантажу відсутня. Над хребтовою балкою ходової частини вагону наявні сліди від старого просипання вантажу. Люка  закриті, теча вантажу відсутня. Складено акт про технічний стан вагону №32 від 15.06.10р. В комерційному відношенні: завантаження рівномірне, нижче бортів на 10-20 см, вантаж маркирован вапняком по всій площині, над 6,7-м люками порушено маркування, поглиблення довжиною 150 см на ширину вагону глибиною 60 см. В порушення вимог ст. 31 Статуту залізниць України та розділу 2 § 5 ТУ вантажовідправник не встановив придатність вагону для перевезення вантажу дрібної фракції, не прийняв заходів щодо унеможливлення втрати вантажу на шляху прямування.

Із акту №32 від 15.06.10р. про технічний стан вагону №65701849 вбачається, що вагон справний, бездверний, над 7-м люком нещільне прилягання арміровочного листа, мається зовнішнє замащення розміром 130х3 см монтажною піною та ганчір'ям, теча вантажу відсутня. Люка закриті, теча вантажу відсутня. Втрата вантажу можлива, відправник бачити  міг, але будь-яких заходів не прийняв.

Статтею 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 917 Цивільного кодексу України перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

Статтею  924   Цивільного  кодексу України встановлена   відповідальність перевізника     за     втрату,     нестачу    вантажу,      тобто     перевізник      відповідає     за

збереження, зокрема, вантажу з моменту прийняття його до перевезення  та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача вантажу сталася внаслідок обставин, якими перевізник  не   міг   запобігти   та  усунення   яких   від   нього   не   залежало;  перевізник відповідає за втрату, нестачу вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Цей же обов'язок перевізника встановлено і ст. 114 Статуту залізниць України.

Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана надавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття вагони та контейнери.

Незбереження вантажу може бути наслідком, як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного  вантажу (тобто у комерційному відношенні).

Пунктом 5 Правил перевезення вантажів у відкритих вагонах, затверджених наказом Мінтрансу України № 542, передбачено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у поданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Такі заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, залізницею надано під завантаження вагони, які були непридатні для перевезення вантажу, який містить дрібні фракції. Вантажовідправник не вжив необхідних та достатніх заходів щодо ущільнення виявлених конструктивних зазорів. Прийняті ним заходи, зокрема, замащення зазорів піною та ганчір'ям не забезпечило схоронності вантажу, оскільки як видно із комерційного акту,  на хребтовій балці ходової частини вагону є сліди від просипання вантажу.

Виходячи з викладеного, слід визнати, що нестача вантажу у спірному вагоні виникла, як з вини відповідача-1, так і з вини відповідача-2.

За даних обставин відповідальність за нестачу вантажу слід покласти на відповідачів  у  рівних  частинах,  тобто  стягненню  з відповідачів-1,2  підлягає 429, 56 грн. з кожного.

          Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

                            П О С Т А Н О В И В :

           Апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ задовольнити частково.

           Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2011р.  у справі №20/327-10 частково скасувати.

            Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції: стягнути  з  Державного підприємства „Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ на користь Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”  429, 56 грн.  вартості  нестачі вантажу,  51, 00  грн. державного мита,  118, 00 грн. витрат по інформаційно - технічному  забезпеченню процесу.   

            Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю “Зовнішньоторговельна фірма “Укрметекспорт”, м. Дніпропетровськ на користь Відкритого акціонерного товариства   “Запорізький   металургійний   комбінат   “Запоріжсталь”,  м. Запоріжжя   429, 56 грн. вартості нестачі вантажу,  51, 00  грн. державного мита,  118, 00 грн. витрат по інформаційно - технічному  забезпеченню процесу.   

             Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Зовнішньоторговельна фірма “Укрметекспорт” на користь Державного підприємства „Придніпровська залізниця”  25, 50 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

             Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати накази.

             Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського Суду України.

Головуючий                                                                               В.В. Прудніков

Судді                                                                                           Л.О. Чимбар

                                                                                            Л.В. Чоха                                                                                          

Повний текст постанови складено   22.03.2011р.