Постанова

від 15.03.2011 по справі 16/226-09-6201

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/226-09-6201

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"15" березня 2011 р. Справа № 16/226-09-6201

Одеський апеляційний господарський суд у складі:  

Головуючого судді  Ліпчанської Н.В.             

Суддів: Андрєєвої Е.І., Мацюри П.Ф.

За участю представників сторін:

від позивача       –Бронецький К.В. по дов. №02 від 08.02.2011р.

від відповідача  –Цинєв А.О. по дов. б/н від 16.10.2009р.

                             -  Рева Д.С. по дов. б/н від 17.02.2011р.

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства „Механік - А”   

на рішення господарського суду Одеської області від 05.03.2010р.

у справі №16/226-09-6201                    

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ромпетрол Україна”     

до Приватного підприємства „Механік - А”        

про зобов'язання передати роботи та підписати акт приймання виконаних робіт

За зустрічним позовом Приватного підприємства „Механік - А”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ромпетрол Україна”

про стягнення 304362,60 грн. та зобов'язання підписати акт приймання виконаних робіт

Встановив:

В грудні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Ромпетрол Україна” (Далі –Товариство) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Приватного підприємства „Механік–А” (далі –Підприємство) про зобов'язання підписати акт приймання виконаних робіт у відповідності з договором генерального підряду № 37/S від 08.08.2008р. у розмірі 1874620 грн. В обґрунтування заявленого позову Товариство з обмеженою відповідальністю „Ромпетрол Україна” вказує на недотримання відповідачем умов договору генерального підряду № 37/S від 08.08.2008р. шляхом перевищення суми твердого кошторису при передачі виконаних підрядних робіт, що, в свою чергу, завадило позивачу прийняти виконані відповідачем роботи та  підписати відповідний  акт.

В процесі розгляду справи, позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд зобов'язати відповідача передати роботи за договором  генерального підряду № 37/S від 08.08.2008р. згідно із встановленою договором та законом процедурою, скласти та підписати акт приймання виконаних робіт, встановленого зразка у відповідності з твердим кошторисом  - на суму 1874620 грн.

Не погоджуючись з позовними вимогами, ПП „Механік-А” звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до   „Ромпетрол Україна”, у відповідності до якої  просить суд визнати недійсним договір генерального підряду № 37/S від 08.08.2008р., та стягнути грошову суму у розмірі 304362,60 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.03.2010р., винесеного суддею Желєзною С.П. позовні вимоги ТОВ „Ромпетрол Україна” задоволені в повному обсязі. Суд зобов'язав ПП "Механік-А" передати Товариству роботи за договором генерального підряду №37/S від 08.08.2008р. шляхом складання та підписання акту приймання виконаних робіт у відповідності до твердого кошторису на суму 1874620,00 грн. Також суд стягнув з Підприємства 85,00 грн. - державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236,00 грн.. У задоволенні зустрічного позову Підприємства - відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням місцевого господарського суду, Підприємство звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову Товариства до Підприємства про зобов'язання передати роботи та підписати акт прийняття виконаних робіт, та задовольнити зустрічний позов Підприємства до Товариства про стягнення 304362,60грн. та зобов'язати підписати акт прийняття виконаних робіт.

Скаржник вважає, що зазначене рішення не відповідає обставинам справи, чинному законодавству та є необґрунтованим.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм  матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 08.08.2008р. між Товариством (Замовник) та Підприємством (Генеральний Підрядник) було укладено договір генерального підряду № 37/S, відповідно до умов якого Генеральний підрядник зобов'язався  виконати за завданням Замовника на свій ризик із залученням власних матеріалів, комплекс робіт по ремонту, виконанню монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням та цільовим призначенням об'єкта - нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, Дачненська сільська рада, автодорога Київ - Одеса, 451 км., та складається в цілому з літ. „А” - кам'яна будівля АЗС на 250 заправок на добу з навісом, відображена в технічному паспорті від 24.04.2007р. (т.1 а.с. 8-11)

Згідно з п.п. 1.3 –1.4 договору власником результату виконаних за цим договором робіт є Замовник. Матеріально-технічне забезпечення робіт за цим договором покладається на Генерального підрядника.  

За умовами п. 5.1 договору сторони  встановили, що строк виконання  всіх  підрядних  робіт  на  об'єкті  складає  75 календарних днів, з моменту перерахування першого авансового платежу на розрахунковий рахунок Генерального підрядника, згідно з п. 4.2. даного договору. Генеральний підрядник починає виконання робіт з дня перерахування авансу вказаного в п.4.2. договору, що є датою початку робіт. В подальшому, додатковою угодою від 26.11.2008р. сторонами було продовжено термін завершення всіх підрядних робіт до 18.12.2008 р.

Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду Підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов'язується надати Підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на Підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.  Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

За положеннями п. 2.1 договору Замовник зобов'язався не пізніше 3-х робочих днів з дня підпису договору передати Генеральному Підряднику всю наявну проектну та іншу документацію, а саме: технічне завдання; планувальне рішення по будівлі та території об'єкта; паспорт кольорового оформлення фасаду; ескізи та креслення для виробництва рекламних конструкцій; здійснювати контроль за ходом виконання підрядних робіт без втручання в господарську діяльність Генерального Підрядника, як суб'єкта підприємницької діяльності; оплатити виконання даних робіт по ремонту об'єкту на умовах дійсного договору; прийняти всі виконані Генеральним Підрядником роботи згідно акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з п. 2.3 договору Замовнику  надано право в ході виконання робіт вносити зміни та доповнення в обсяги робіт передбачені даним договором, які оформляються у письмовій формі і за погодженням сторін.  У відповідності до п. 2.4 договору Генеральний Підрядник має право на оплату виконаної роботи згідно з дійсним договором.

Відповідно до п. 1.2 договору сторони домовилися, що вартість робіт за даним договором закріплюється у приблизному кошторисі (додаток №1). При цьому, сторони дійшли до згоди, що твердий кошторис (зведений кошторисний розрахунок), має бути виконаний і представлений Генеральним Підрядником на розгляд та підпис Замовника в термін до 01.09.2008р.

Розділом 3 договору визначається сума договору. Згідно з п. 3.1 договору приблизна вартість робіт передбачених даним договором складає 1488704,00 грн. та оформлюється додатком №1, що є невід'ємною частиною цього договору.

У положеннях пункту п. 3.2 договору сторони передбачили, що приблизна та тверда (відповідно до зведеного кошторисного розрахунку) ціна договору може змінюватись за згодою сторін у разі: зміни обсягів і складу робіт; зупинення робіт через обставини непереборної сили; зміни за рішенням або з вини замовника строків будівництва; врахування інфляційних факторів; прийняття нових законодавчих актів і нормативних документів, що впливають на вартість робіт. При цьому, зміна суми договору здійснюється за згодою сторін, і оформлюється додатковими угодами до договору (п.3.3 договору).

У відповідності до розділу 4 договору розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Генерального Підрядника. Сума в розмірі 40% від приблизної вартості робіт перераховується на розрахунковий рахунок Генерального підрядника, як авансовий платіж на протязі 3 банківських днів з дати підписання договору. Сума в розмірі 30% від приблизної вартості робіт перераховується на розрахунковий рахунок Генерального Підрядника не пізніше 20 календарних днів з дня початку робіт, який встановлюється п. 5.1. даного договору. Сума в розмірі 15%  від приблизної вартості робіт перераховується на розрахунковий рахунок Генерального Підрядника на протязі 45 календарних днів з дня початку робіт. Різниця між узгодженим зведеним кошторисним розрахунком та сумою коштів перерахованих Замовником на рахунок Генерального Підрядника перераховується на розрахунковий рахунок Генерального Підрядника на протязі 5 календарних днів після закінчення робіт по договору та підписання акту приймання-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.11.2008р. між сторонами по справі було укладено додаткову угоду  про внесення змін до договору генерального підряду № 37/S від 08.08.2008р. З преамбули вказаного договору вбачається, що укладення додаткової угоди було обумовлено об'єктивними обставинами, в тому числі: довготривалим дощовим періодом у вересні 2008р., систематичним відключенням електроенергії РЕС Біляївського району, збільшенням об'єму робот та врахуванням інфляційних факторів. (т.1 а.с. 20)

Додатковою угодою від 26.11.2008р., сторони доповнили договір генерального підряду №37/ S від 08.08.2008р. пунктом 3.2.1. наступного змісту: вартість додаткових робіт, передбачених п. 3.2. даного договору складає 385916,00 грн., з урахуванням ПДВ та оформлюється додатком № 4, що є невід'ємною частиною цього договору. Крім того, основний договір було доповнено пунктом 3.2.2., відповідно до якого сторони погодились,  що  тверда  (відповідно  до  зведеного  кошторисного  розрахунку)  вартість договору є сукупність сум вказаних в додатку № 1 і додатку № 4 та складає 1874620,00 грн. з урахуванням ПДВ.

У відповідності до п. 1.5 договору факт завершення виконання   Генеральним Підрядником усього об'єму робіт на користь Замовника оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що Генпідрядником було направлено позивачу для підписання акт приймання виконаних  підрядних робіт  за квітень 2009 року, за змістом  якого відповідачем було виконано будівельних робіт на загальну суму у розмірі 2425677,60 грн., що значно перевищує встановлену договором генерального підряду № 37/S від 08.08.2008р. з урахуванням додаткової угоди від 26.11.2008р. суму твердого кошторису.

26.06.2009р. Підприємство звернулось з претензією до Товариства з вимогами підписати довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), а також вищевказаний акт приймання виконаних підрядних робіт, а також оплатити виконані відповідачем будівельні роботи.

Відповідно до ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного Підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його Замовником.  Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе Підрядник, якщо інше не встановлено законом.   Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а Замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані Підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, Підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови Замовника від збільшення кошторису Підрядник має право вимагати розірвання договору.

Також, частиною 5 статті 844 ЦК України передбачено, що Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати, тобто фактично за змістом наведеної законодавчої норми Підрядник позбавлений права вимагати збільшення твердого кошторису на момент укладення договору навіть у разі  неможливості визначення повного обсягу робіт з будь-яких причин, у тому числі і у зв'язку із недостатністю проектної документації. Той факт, що твердий кошторис в даному випадку був встановлений додатковою угодою від 26.11.2008р. до договору жодним чином не виключає необхідності застосування при розгляді даного спору наведених  законодавчих обмежень. Слід зауважити, що  зміст преамбули  вказаної угоди дозволяє зробити висновок, що при визначенні твердого кошторису сторонами було враховано і збільшення об'єму робіт і  інфляційні фактори.   

Враховуючи зазначене, судова колегія, погоджується з висновком  місцевого господарського суду стосовно того, що доводи Підприємства про те, що згода на збільшення обсягів та вартості виконаних робіт виявилася у сплаті позивачем грошових коштів на загальну суму 212131,50 грн., яка сплачена з перевищенням суми твердого кошторису є необґрунтовані та які не відповідають матеріалам справи.  

Сплата Замовником грошових коштів на суму, що перевищує твердий кошторис, не позбавляла сторони необхідності оформити збільшення твердого кошторису шляхом укладення додаткової угоди, як того вимагають положення ст. 844 ЦК України, та умови укладеного між сторонами по справі   договору генерального підряду №37/ S від 08.08.2008р., що виключає можливість оцінки даного факту як належного підтвердження згоди відповідача на збільшення твердого кошторису.

Згідно п. 25 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України  від 1 серпня 2005 р. N 668, в редакції чинній на час виконання відповідачем підрядних робіт, передбачено, що якщо під час будівництва виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих проектною документацією, забезпечення якою покладено на Замовника, і у зв'язку з цим у відповідному підвищенні твердої договірної ціни, Підрядник зобов'язаний протягом визначеного договором підряду строку повідомити замовника про обставини, що призвели до виконання таких робіт, та подати Замовнику пропозиції з відповідними розрахунками. Замовник протягом строку, визначеного договором підряду, розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє про нього Підрядника. Підрядник зобов'язаний зупинити виконання додаткових робіт у разі неодержання у визначений договором підряду строк відповіді на своє повідомлення. Якщо Підрядник не повідомив Замовника в установленому порядку про необхідність виконання додаткових робіт і відповідного підвищення твердої договірної ціни, він не може вимагати від Замовника оплати виконаних додаткових робіт і відшкодування завданих йому збитків, якщо не доведе, що проведення таких робіт було необхідне в інтересах замовника, зокрема, у зв'язку з тим, що зупинення робіт загрожувало знищенням або пошкодженням об'єкта будівництва.

Проте, зі змісту листа №2 від 21.01.2009р., Підприємство звернулось до Товариства з вимогами узгодити локальні кошториси та дефекті акти  фактично вже після виконання певного обсягу додаткових робіт, що суперечить наведеним законодавчим приписам.

Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2010р. та від 02.11.2010р. апеляційне провадження по справі №16/226-09-6201 зупинялось, у зв'язку з призначенням по даній справі будівельно-технічних експертиз. На вирішення експертиз були поставлені наступні питання:

1) В якому обсязі виконані роботи ПП "Механік-А" за договором генерального підряду №37/S від 08.08.2008р.?

2) Чи відповідають виконані роботи вимогам державних будівельних норм та цільовому призначенню об'єкта, за умовами п.1.1. договору генерального підряду №37/S від 08.08.2008р.?

3) Чи відповідали би роботи вимогам державних будівельних норм та цільовому призначенню об'єкта, за умовами п.1.1. договору генерального підряду №37/S від 08.08.2008р., якби ці роботи були виконані на суму 1874620грн. в обсязі визначеному додатками №№1, 4 до вказаного договору підряду.?

4) На яку суму ПП "Механік-А" були виконані роботи за договором генерального підряду №37/S від 08.08.2008р.?

Однак, Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз справа була повернута, оскільки на прохання експерта, ПП "Механік-А" не надало необхідні для проведення експертизи документи.         

За положеннями п. 2.1 договору Замовник зобов'язався  оплатити виконання підрядних робіт по ремонту об'єкту на умовах договору генерального підряду №37/ S від 08.08.2008р.

Відповідно до частини 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття Замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Водночас, як вбачається з наявних у матеріалах справи платіжних доручень та банківських виписок, Товариством  було повністю оплачено роботи, виконані відповідачем в межах твердого кошторису. Наведені обставини не заперечуються і Підприємством.

Договором підряду №37/S від 08.08.2008р. передбачено, що зміна суми договору здійснюється  за згодою сторін, і оформлюється додатковими угодами до Договору (п. 3.3. Договору).

Згідно ст. 321 ГК України вартість робіт за договором підряду (компенсація витрат Підрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису. Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін. Таким чином, вартість у розмірі 1874620,00 грн. є твердою та остаточною, так як сторони не змінювали вартість та об'єм робіт після 26 листопада 2008р.

Підприємство в обґрунтування своїх вимог та при визначенні вартості робіт посилається на дефектні акти (т.3 а.с. 10-29)

Слід зазначити, що правила визначення вартості будівельних робіт визначаються спеціальним нормативно-правовим актом: "Правила визначення вартості будівництва" ДБН  Д.1.1-1-2000, затверджені наказом Держбуду України від 27 серпня 2000р. №174. Вказані правила не містять терміну Дефектний акт, на який посилається Підприємство при визначенні вартості виконаних за Договором робіт.

Також Підприємство мотивує збільшення об'ємів та вартості робіт за Договором підряду мировою кризою, зростанням курсу долара та тим, що Генеральний Підрядник затратив значну частину своїх оборотних коштів.

Судова колегія апеляційної інстанції вважає доводи Підприємства необґрунтованими та такими що невідповідають обставинам справи, оскільки сторони не закріплювали у договорі умов збільшення твердої ціни, таких як мирова економічна криза, підвищення курсу долара США або здійснення технічного надзору Підприємством "Укрюгінвестліцензія" або будь-яких інших умов. Тому дані посилання скаржника судом не приймаються до уваги.

В апеляційній скарзі, Підприємство зазначає, що згода на збільшення обсягів та вартості виконаних робіт виявилася у сплаті Товариством грошових коштів на загальну суму 2121315,50 грн., яка помилково сплачена з перевищенням суми твердого кошторису.

Проте, сплата Товариством грошових коштів на суму, що перевищує твердий кошторис, не позбавляла сторони необхідності оформити збільшення твердого кошторису, уклавши додаткову угоду до Договору, як того вимагають положення ст. 844 ЦК України, а тому дані посилання Підприємства про збільшення вартості робіт є безпідставними.     

Підприємство ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального Кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.  

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 05.03.2010 року по справі №16/226-09-6201 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного підприємства „Механік - А” –без задоволення

Керуючись ст.ст.99; 101; 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

Постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Механік - А” - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 05 березня 2010р. по справі №16/226-09-6201 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя          Н.В. Ліпчанська

Суддя          Е.І. Андрєєва

Суддя                                                                              П.Ф. Мацюра

Повний текст постанови підписано 21.03.2011р.